Набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р № 71-VIII.
Законом скасовано практично всі пільги з податку на прибуток, які були встановлені статтею 154 і пунктами 15 - 22 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ у старій редакції. Крім того, скасовані пільгові ставки податку: 5% для суб'єктів ІТ-галузі та 0% для пріоритетних інвестпроектів. Залишилася тільки пільга для підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів (ст. 142 ПКУ).
До 1 січня 2016 ще залишається нульова ставка податку в рамках так званих «податкових канікул» для тих платників, у яких чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за даними фінзвітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн і які відповідають цілому ряду критеріїв, встановлених п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Раніше ці податкові канікули для суб'єктів малого підприємництва були введені пунктом 154.6 ПКУ у старій редакції.
З 1 січня 2015 пенсійний збір при купівлі валюти сплачують тільки фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі інвалюти в готівковій формі (крім операцій з купівлі інвалюти для погашення кредитів). У разі придбання інвалюти в безготівковій формі пенсійний збір не стягується.
Ставка пенсійного збору з колишніх 0,5% підвищено до 2%.
Цікаво, що закон не містить вимоги про одноразове декларування фізичними особами коштів, майна та валютних цінностей. Немає і непрямих методів контролю за витратами та доходами платників податків − фізичних осіб.
Законодавці знову продовжили до 31.12.2017 р термін дії пільги на операції поставки зернових культур товарних позицій 1001-1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (за винятком товарних позицій категорії 1006 та підкатегорії 1008 10 00 00 УКТ ЗЕД).
Але на відміну від минулого року, дію цієї пільги поширили на експортні операції зазначених товарів без додаткових умов.
В іншому умови застосування зернової ПДВ-пільги залишилися колишніми.
Законом внесено доповнення до ст. 24 Кодексу законів про працю, згідно з яким працівник не може бути допущений до роботи без:
1) укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу;
2) повідомлення органів ДФС в порядку, встановленому Кабміном (він поки ще не затверджений).
За недотримання цих вимог роботодавцям (юрособам і фізособам-підприємцям) загрожують серйозні санкції − штраф у розмірі 30 мінзарплат за кожного неоформленого працівника (ч. 2 ст. 265 КЗпП у новій редакції).
Пунктом 8 Прикінцевих положень цього закону ще на півроку продовжений мораторій на перевірки контролюючими органами. Згідно з цією нормою будь-які перевірки протягом січня-червня 2015 здійснюються виключно з дозволу Кабміну або за заявкою підприємства. Проте, як і в 2014 році, мораторій не поширюватиметься на перевірки податківцями.
В той же час, п. 3 закону введений аналогічний мораторій на перевірки податківцями на цілих два роки. Стосується він податкових перевірок підприємств, установ, організацій та ФОП з обсягом доходу не вище 20 млн грн за попередній календарний рік. Податківці їх зможуть перевіряти тільки з дозволу Кабміну, за власною ініціативою таких суб'єктів, а також за рішенням суду.
Зазначене обмеження не поширюється:
з 1 січня 2015 року:
- на перевірки суб'єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та / або виробляють та / або реалізують підакцизні товари;
- на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ та відшкодування ПДВ;
з 1 липня 2015:
- На перевірки платників єдиного податку другої та третьої (ФОП) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі (за винятком єдинників), з питань дотримання порядку застосування РРО.
У зв'язку з новим порядком визначення оподатковуваного прибутку, введеним законом, з 1 січня 2015 скасовані обмеження на включення до податкових витрат сум добових. Тепер витрати на відрядження в податковому обліку відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Колишні обмеження залишилися для цілей утримання ПДФО. Так, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО відрядні витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати):
• в межах території України − не більше 0,2 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;
• для відряджень за кордон − не вище 0,75 розміру МЗП.
Стаття 39 Податкового кодексу України у новій редакції вже не називає контрольованими операції з резидентами − пов'язаними особами, які мають особливий податковий статус (задекларували від'ємне значення фінансового результату та / або ПДВ або взагалі не є платниками цих податків), як це було в старій редакції.
Тобто контрольованими тепер є тільки операції з нерезидентами. Однак коло таких операцій і осіб, що їх здійснюють, значно розширено.
Платники єдиного податку третьої-шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня вважаються платниками єдиного податку третьої групи. Така норма з'явилася в підрозділі 8 розділу ХХ ПКУ у зв'язку з набуттям чинності зазначеного закону. Тобто спеціально перереєструватися єдинникам не потрібно.
Нагадаємо, що законом замість шести вводяться чотири групи платників єдиного податку: група 1 − фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється в межах до 10% від розміру мінімальної зарплати, тобто до 121,80 грн за календарний місяць. Граничний дохід − 300 тис. грн;
група 2 − фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється в межах до 20% розміру мінімальної зарплати, тобто до 243,60 грн за календарний місяць. Граничний дохід − до 1,5 млн. грн;
група 3 − ставки єдиного податку для фізичних та юридичних осіб становлять 2% (за умови окремої сплати ПДВ) і 4% (при включенні ПДВ до складу єдиного податку). Граничний дохід − 20 млн. грн;
група 4 є еквівалентом колишнього фіксованого сільськогосподарського податку.
