Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 і від 25 серпня 1999 р. № 1549» від 28.03.18 р. № 212 встановив форму та порядок подання нотаріусами звітів про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до постанови Уряду нотаріуси щокварталу до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, зобов’язані подавати органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за затвердженою формою.
Форма звіту містить інформацію про кількість укладених договорів купівлі-продажу нерухомого майна в кожному місяці звітного кварталу, а також вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Звіти на паперових носіях, завірені підписом нотаріуса або завідувача державної нотаріальної контори та скріплені печаткою, нотаріуси будуть подавати особисто або надсилатимуть поштою (з повідомленням про вручення та з описом вкладення) не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку подання звіту.
Також нотаріуси, які посвідчують договори купівлі-продажу нерухомості, мають зберігати копію платіжного доручення, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору сплачують платники за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання господарської операції контрольованою у разі відсутності організаційно-правової форми нерезидентів у відповідному переліку (резидент Естонії)» від 19.03.18 р. № 1091/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що операції з резидентами Естонії не підпадають під контрольовані, навіть якщо виконуються всі вартісні критерії з пп. 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Варто нагадати, що нещодавно Кабмін виключив Естонію із переліку офшорних країн. Тож операції з такими нерезидентами не вважають контрольованими для цілей трансферного ціноутворення.
Це стосується випадків, коли госпоперацію не можуть визнати контрольованою за іншими ознаками з пп. 39.2.1.1 ПКУ. Наприклад, коли такий нерезидент є пов’язаною особою чи комісіонером, або його організаційно-правова форма фігурує в Переліку № 480, операції з ним все ж вважатимуться контрольованими.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання господарських операцій сільськогосподарського товаровиробника — платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими» від 21.03.18 р. № 1153/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила: господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Такий висновок цілком логічний. Адже контрольованими операціями вважають госпоперації, що можуть впливати на об’єкт обкладення податком на прибуток підприємств (пп. 39.2.1.1 ПКУ).
Платники єдиного податку, до яких належить й сільськогосподарський товаровиробник, що є платником єдиного податку четвертої групи, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств (п. 297.1 ПКУ).
Оскільки сільгоспник-єдинник не сплачує податку на прибуток, то його операції не підпадають під трансфертне ціноутворення.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу у вигляді вартості отриманого у дарунок майна» від 22.03.18 р. № 1184/З/99-99-13-02-03-14/ІПК повідомила: якщо фізособа отримує дарунок або спадщину від члена сім'ї другого ступеня споріднення, то вартість отриманого в дарунок майна обкладається ПДФО за нульовою ставкою. Відповідно, і військовий збір сплачувати не потрібно.
До членів сім'ї другого ступеня споріднення належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі з боку батьків та онуки (пп. 14.1.263 ПКУ).
У разі отримання такого дарунку (спадщини) фізособу звільнено й від подання декларації про доходи за умови, що інших причин для подання декларації немає.
Міністерство фінансів України в узагальнюючій податковій консультації щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.04.18 р. № 400, повідомило: щоб визнати заборгованість безнадійною, достатньо лише однієї умови — спливу строку позовної давності.
Жодних інших умов для того, щоб визнати заборгованість безнадійною, Податковий кодекс України не вимагає. Тобто платнику-кредитору не потрібно здійснювати будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Отже, спливу строку позовної давності достатньо для визнання такої заборгованості безнадійною незалежно від того, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження нормативів, у межах яких проводиться компенсація у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, форм звітності та переліку обладнання, механізмів і техніки» від 20.03.18 р. № 151 затвердило нові нормативи для надання компенсації виноградарям, садівникам і хмелярам, а також форми звітності та перелік обладнання, механізмів і техніки, що необхідні аграріям для участі в програмах держпідтримки.
Так, з’явились нормативи, у межах яких проводиться компенсація витрат:
- зі створення та зрошення плодово-ягідних насаджень, виноградників та хмільників без врахування проектних робіт;
- за проектні роботи у виноградарстві, садівництві та хмелярстві;
- на будівництво холодильників з регульованим газовим середовищем та ємністю від 500 тонн для зберігання столових сортів винограду та плодів власного виробництва;
- на будівництво камер швидкого заморожування плодів і ягід;
- на придбання ліній товарної обробки плодів.
Крім того, оновлено Перелік нових механізмів та техніки для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, обладнання для сублімаційного висушування фруктів, модернізації холодильного та газового режимів зберігання у реконструйованих холодильниках, що підлягають компенсації.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо обов'язкового затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку» від 21.06.17 р. № 312/0/22-17/13 повідомило: норми законодавства про працю поширюються на трудові відносини, що виникають між працівником та фізичною особою — підприємцем.
Згідно зі ст. 29 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний, зокрема, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, наголошує міністерство. Ця вимога стосується і підприємців.
Недотримання роботодавцем, у тому числі підприємцем, визначеного порядку допуску до роботи працівника є порушенням законодавства про працю.
Слід нагадати, що відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю встановлена ст. 265 КЗпП. Зокрема, за неознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку штраф може становити одну мінімальну зарплату (сьогодні — 3723 грн).
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками» від 28.12.17 р. № 207 затвердило Вимоги безпеки та захисту здоров'я під час використання виробничого обладнання працівниками.
Зокрема, встановлено, що роботодавець повинен здійснювати моніторинг, оцінку технічного стану машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та нагляд за їх безпечною експлуатацією відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.
Документом визначено такі види технічного огляду виробничого обладнання:
- первинний,
- періодичний,
- позачерговий,
- експертне обстеження.
Для кожного виду техогляду та експертного обстеження встановлено випадки його проведення. Скажімо, позачерговий техогляд обладнання проводять:
- після ремонту, модифікації (реконструкції або модернізації) зазначеного виробничого обладнання;
- після перерви в експлуатації зазначеного виробничого обладнання понад 12 місяців, якщо умови його зберігання не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.
Також встановлено обов'язок роботодавця надавати працівникам інформацію та письмові інструкції щодо безпеки, захисту здоров'я та життя під час експлуатації виробничого обладнання, які, зокрема, мають містити відомості щодо:
- умов використання виробничого обладнання;
- передбачуваних нештатних ситуацій;
- практичних рекомендацій з урахуванням досвіду безпечного використання виробничого обладнання (за потреби).
Недотримання таких вимог може потягти штрафні санкції за порушення законодавства з охорони праці.
Верховний Суд України своїм рішенням від 30.03.18 р. у справі № 812/292/18 (провадження № Пз/9901/22/18) постановив, що до платників податків, розташованих і зареєстрованих у податкових органах у зоні АТО, не можна застосовувати штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
У своєму рішенні колегія суддів ВСУ зазначила, що є підставою для зупинення чи незастосування санкцій. Такою вона назвала перебування платників єдиного внеску на час прийняття рішення на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася та проводиться АТО.
Суд також навів обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у цій зразковій справі:
- перебування платника єдиного внеску, зареєстрованого в зоні АТО, на обліку в податкових органах, розташованих за межами такої території;
- невиконання платником єдиного внеску своїх обов’язків, які виникли до початку та/або після закінчення АТО.
