Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 30.01.15 р. № 20 обновив порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Нагадаємо, що з 01.02.15 р. реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ПН) підлягають усі ПН і розрахунки коригування, включаючи й ті, що не видають покупцям, і виписані за звільненими операціями.
Реєструють в Єдиному реєстрі ПН також розрахунки коригування незалежно від суми ПДВ (п. 11 підрозділу 2 р. ХХ Податкового Кодексу України, далі − ПКУ). До 01.02.15 р. Єдиний реєстр практично функціонував без змін, але згадані ПН можна було реєструвати добровільно. До 01.07.15 р. до Єдиного реєстру вносять ПН і розрахунки коригування без обмеження сумою ПДВ, обчисленої згідно з п. 2001 ПКУ.
Із 01.02.15 р. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабміну України від 29.12.10 г. № 1246, узгодили з вимогами п. 11 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.
Отже, серед основних змін такі. ПН, виписану резидентом (платником ПДВ) − одержувачем послуг нерезидента на території України, реєструє в Єдиному реєстрі такий резидент.
Розрахунок коригування до ПН реєструє в Єдиному реєстрі:
- постачальник − якщо сума компенсації збільшилася, або він коригує кількісні й вартісні показники (а підсумок вартісних показників від цього не змінюється);
- покупець — якщо сума компенсації зменшилася. При цьому складає розрахунок коригування постачальник.
Зауважимо, що такий алгоритм реєстрації розрахунку коригування передбачено п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабміну України від 16.10.14 р. № 569, і п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.14 г. № 957, і застосовується з 01.02.15 р. (як зазначили в листі ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).
Раніше у всіх передбачених ПКУ випадках розрахунок коригування реєстрував у Єдиному реєстрі продавець.
Якщо розрахунок коригування виписали до ПН, складеної до 01.02.15 р., яка не підлягала обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру через те, що сума ПДВ не перевищувала 10000 грн, то тепер такий розрахунок коригування необхідно внести до Єдиного реєстру тільки після реєстрації в ньому ПН. При цьому постачальник має зареєструвати ПН протягом доби, незалежно від дати її складання (але з урахуванням строків давності за ст. 102 НКУ), а також розрахунок коригування до неї.
Відповідно квитанцію в електронній формі про підтвердження реєстрації ПН (розрахунку коригування) надсилають засобами телекомунікаційного зв'язку платнику ПДВ, котрий їх зареєстрував. До того квитанцію одержував тільки продавець, що здійснив реєстрацію.
Також доповнено порядок накладення електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП) при складанні розрахунку коригування покупцем. Спочатку ЕЦП накладає продавець (який складає розрахунок коригування) і надсилає його покупцю, який також накладає ЕЦП у порядку, передбаченому для продавця.
Державна фіскальна служба України наказом «Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 17.01.15 р. № 13 затвердила зазначені методрекомендації.
Для досягнення податкового компромісу треба подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на прибуток та/або ПДВ за періоди до 01.04.14 р. (з урахуванням строків давності)
Методрекомендації відповіли на низку цікавих запитань. Зокрема:
- потрібно подавати окремий уточнюючий розрахунок (декларацію), уточнювати податкове зобов'язання у складі звітної декларації не можна;
- подача уточнюючих розрахунків у рамках податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов'язань контрагентів платника;
- до уточнюючого розрахунку платник додає довільної форми заяву про компроміс та перелік (опис) уточнених госпоперацій. Якщо ж платник отримав податкове повідомлення-рішення, триває процедура адміністративного або судового оскарження, то про намір досягнення податкового компромісу щодо таких повідомлень-рішень він повідомляє лише заявою (уточнюючий розрахунок за такі спірні періоди не подає);
- поки немає окремих форм уточнюючих розрахунків для податкового компромісу, у заголовній частині уточнюючої декларації з податку на прибуток під словом 'Уточнююча' пишуть 'Податковий компроміс' та ліворуч проставляють позначку, наприклад, 'X' (для електронної звітності поле для такої позначки у процесі розробки, тож чекайте оновлень);
- у заголовній частині уточнюючого розрахунку з ПДВ у графі 2 проставляють позначку 'ПК'. Аналогічну позначку зазначають і у крайній правій графі рядка 0110 'Загальна';
- у відповідних рядках уточнюючих розрахунків необхідно зазначати не всю суму заниженого податкового зобов'язання, а лише 5% від неї;
- уточнюючі розрахунки подають разом із додатками, якщо в них змінюються показники.
Державна фіскальна служба України у листі «Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання» від 29.01.15 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17 повідомила, що консолідовані аванси за січень — лютий 2015 р. сплачують окремо за місцезнаходженням ГП і філії.
Фіскали пояснили, що платники, які станом на 31.12.14 р. перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, щомісячні авансові внески в січні − лютому 2015 року, як і в минулому році, сплачують за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована, відповідно, у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період − 2013 рік.
У свою чергу, з березня 2015 року − тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, що розрахована в податковій декларації за звітний (податковий) період − 2014 рік.
Отже, філії в Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік авансів, що підлягають сплаті в березні 2015 р. − травні 2016 р., не обчислюють. Натомість загальна сума таких авансів визначається у цілому стосовно платника податку − юрособи в декларації з податку на прибуток, що подається таким платником за 2014 р.
Державна фіскальна служба України оприлюднила список пільг, чинних станом на 01.01.15 р. на території України. Перелік пільг міститься у:
- довідник № 73/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.01.2015;
- довідник № 73/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2015.
Обидва документа, порівняно з їх попередниками, датованими 01.10.14 р., зазнали кардинальних змін у частині пільг із податку на прибуток. Це в першу чергу пов’язано зі скасуванням майже всіх пільг, які були зібрані в ст. 154 та п.п.15−21 підрозділу 4 р. ХХ Податкового кодексу України.
Зміни не обійшли й розділ із ПДВ. Тут в основному законотворці виключили коди пільг, термін яких сплив 01.01.15 р., та тих операцій, які взагалі були виключені з пільгового режиму.
Крім того, варто звернути увагу на пільги з акцизного податку, коди яких також зазнали деяких коригувань.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.01.15 р. № 13 затвердив нову декларацію з ПДВ
Нову декларацію з ПДВ доповнили строками щодо коригування податкових зобов’язань за ст. 192 ПКУ в розрізі податкових зобов’язань, які виникли до 01.02.15 р. та після цієї дати.
Інформацію щодо погашення від’ємної суми ПДВ податкових періодів до 01.02.15 р. виділено в окремий IV розділ деки. Також цим наказом Мінфін оновив порядок виписки ПН та РК до неї.
Розрахунок коригування складають для виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. При цьому в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Заборонено виправляти помилки щодо дати та порядкового номера ПН.
Реєструвати розрахунки коригування у ЄРПН, які виписані до 01.02.15 р., має постачальник (продавець). Зауважимо, що раніше це правило стосувалося ПН, виписаних до 1 січня 2015 року.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.15 р. № 14 затвердило форму податкової декларації з акцизного податку для платників акцизу — суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Вони повинні заповнювати та подавати лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації.
Нагадаємо, платники акцизного податку заповнюватимуть та подаватимуть розділи та додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку. При цьому потрібно зробити відповідну відмітку у колонці 'Ознака подачі' на останньому аркуші декларації.
Платник зобов’язаний подавати декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. А місцем реєстрації платника-госпсуб’єкта, що продає акцизні товари у роздріб, є місцезнаходження пункту продажу товарів.
Служба безпеки України наказом «Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» від 22.01.15 р. № 27 затвердила порядок в’їзду/виїзду фізосіб та перевезення вантажів до/із зони АТО.
Громадянин (власник або вповноважена ним особа), яка має намір увезти або вивезти вантаж (товар) до/з тимчасово неконтрольованих територій, повинен звернутися з відповідною заявою до Державної фіскальної служби України за місцем реєстрації як платник податків.
Заяву на ввезення/вивезення вантажу (товарів) для гуманітарної допомоги розглядатимуть до 3 робочих днів; для товарів для виробничих потреб — до 10 робочих днів, а щодо інших товарів — до 30 робочих днів.
Фіскали за погодженням із Координаційним центром приймають рішення про надання дозволу на ввезення/вивезення вантажу (товару) або про відмову. Дозвіл на переміщення товарів до/з тимчасово неконтрольованої території видають у чотирьох примірниках.
Оригінал дозволу після доставки товару перевізником повертається заявнику та обліковується як бланк суворої звітності. Другий примірник залишається на контрольному пункті в’їзду/виїзду; третій примірник перевізник залишає в себе, а четвертий — у вантажоодержувача.
До речі, перелік госпсуб'єктів, які розташовані або виробничі потужності яких розташовані в зоні проведення АТО, та товарів, які переміщуються ними через лінію розмежування для забезпечення виробничого процесу, містять додатки до вказаного наказу СБУ.
Крім цього, даним нормативом визначено правила видачі перепусток фізособам на право в’їзду, проходу на неконтрольовані території та виїзду (виходу) з них.
