Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Вона передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Їх реалізація передбачається до 2030 року, а саме:
- розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність;
- гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки;
- забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їх конкурентоспроможності;
- ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа;
- кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них;
- модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями;
- створення умов для розвитку сільських територій.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яким пролонгується дія експериментального проєкту, що дозволяє ДП «Документ» приймати заяви для оформлення документів за кордоном.
Цей проєкт впроваджувався Державною міграційною службою з метою надання послуг з оформлення паспортних документів українцям, які перебувають за кордоном. Проєкт був впроваджений у 2022 році та мав завершити свою дію наприкінці червня поточного року.
З огляду на соціальну значущість проєкту задля підтримки наших громадян за кордоном рішенням Уряду роботу ДП «Документ» продовжено ще на 6 місяців.
Кабінет Міністрів України запровадив Матрицю реформ – новий аналітичний інструмент для ефективного прийняття рішень та управління процесом впровадження реформ.
Матриця Реформ є аналітичним інструментом для ефективного впровадження і моніторингу виконання всіх запланованих заходів. Вона налічує понад 200 реформ (більш ніж 400 індикаторів) та містить експертну оцінку впливу реформ на економічне зростання та відновлення, проведену КШЕ та ЦЕС за консультаціями Центру зростання Гарвардського університету та сприяння Світового банку.
Міністерство фінансів України є відповідальним за моніторинг виконання Матриці реформ, а також зобов’язаннями за програмами фінансової підтримки й перед міжнародними партнерами. А інші міністерства та центральні органи виконавчої влади, які відповідають за здійснення заходів, передбачених зобов’язаннями, матимуть регулярно надавати актуальну інформацію про результати здійснення заходів.
Для максимізації ефекту реформ Україні спільно з міжнародними партнерами необхідно зосередити зусилля на трьох напрямах:
1) усунути макроекономічні ризики завдяки партнерам в межах Багатосторонньої координаційної платформи донорів та забезпечити довгострокове (до 2027 року) зовнішнє фінансування та негрошову підтримку;
2) сприяти швидшому відновленню шляхом усунення основних перешкод для розвитку. Потрібно забезпечити протиповітряну оборону, енергетичну стійкість, стабільний та передбачуваний доступ до зовнішніх ринків, подолати дефіцит робочої сили та відновити логістику (SEAL+);
3) посилити потенційне зростання - необхідно доповнити реформи визначеними за часом і обсягами інвестиціями та домовленостями щодо передачі технологій від партнерів, які сприятимуть підвищенню продуктивності та зростанню капіталу.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 5705, який передбачає впровадження електронного квитка в міському пасажирському транспорті.
Відтепер електронний квиток для проїзду у транспорті визнається на рівні з паперовими аналогами.
Законопроєкт створює умови для роботи автоматизованої системи оплати вартості проїзду в міському пасажирському транспорті у межах однієї з ключових реформ транспортної галузі – впровадження електронного квитка.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт № 9432 про функціонування англійської мови в Україні.
Проєкт пропонує закріпити статус англійської як однієї із мов міжнародного спілкування в Україні, оскільки наша країна має намір вступити у ЄС, а українці поки на недостатньому рівні володіють цією іноземною мовою.
Цей законопроєкт визначає категорії посад, кандидати на які повинні володіти англійською, унормовує особливості застосування її в роботі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров'я.
Законопроєкт передбачає вивчення англійської мови з дитячих садочків і на всіх рівнях здобуття освіти. Також він пропонує транслювати фільми англійською мовою у кінотеатрах, а у разі неокупності квитків держава компенсуватиме частину коштів закладам.
Ухвалення законопроєкту зобов'яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади:
- державної служби категорії "А", державної служби категорії "Б" і "В", перелік яких встановлює Кабінет Міністрів
- голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників
- військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ)
- поліцейських середнього та вищого складу, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд), прокурорів, працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ)
- керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін)
Чиновники складатимуть іспит з англійської мови безкоштовно, його організовуватиме МОН. Пройти його можна не частіше 1 разу на 4 місяці, але необмежену кількість разів.
Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт № 11256-2, який передбачає підвищення акцизного податку на пальне.
Він є альтернативним до законопроєктів № 11256 та № 11256-1, які депутати відхилили.
У березні Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкти про підвищення акцизів на алкоголь, пальне та тютюнові вироби, щоб забезпечити додаткові надходження до держбюджету.
31 травня Комітет Верховної ради з питань фінансів підтримав підвищення акцизів на пальне.
Як зазначається в пояснювальній записці до проєкту № 11256, Директивою № 2003/96/ЄС передбачено значно вищі ніж в Україні ставки акцизного податку на нафтопродукти.
Проєктом встановлено графік щорічного збільшення таких ставок з 1 липня 2024 року по 31 грудня 2027 року (протягом чотирьох років).
Кабінет Міністрів України автоматично продовжив на три місяці відстрочки від мобілізації. Це стосується тих працівників, які отримали бронь від Мінекономіки.
Таким чином, бронювання автоматично продовжується на три місяці для тих, у кого не закінчився її строк на момент ухвалення постанови, тобто 7 травня.
Постанова стосується бронювання в межах відповідних рішень Мінекономіки, згідно з постановою КМУ від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Наразі питання бронювання від мобілізації регулюються саме постановою КМУ № 76, але після того, як запрацював новий Закон про мобілізацію, питання надання відстрочок певним категоріям осіб було уточнено.
Наразі ж влада напрацьовує нові механізми за якими буде надаватися «бронь» військовозобов'язаним.
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 3356-д щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту.
Згідно з документом, із 1 травня 2025 року обов'язковий компонент біопалива у бензинах має складати не менше 5%. Ідеться про використання біобутанолу, біогазу, біодизелю, біоетанолу, біоводню тощо.
Відповідно до пояснювальної записки до базового законопроєкту мета документа – створення нормативно-правової бази для розвитку сфери виробництва, обігу та використання рідкого біопалива на транспорті.
Досягнення мети планується шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
