Президент України підписав Закон № 3994 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг». Законом визначено механізми реагування надавачами платіжних послуг у разі отримання запиту від Нацполіції щодо ознак кримінального правопорушення у здійснених платіжних операціях.
Це, зокрема створюється для боротьби з неналежними користувачами карток, так званими дроперами, які надають свої картки зловмисниками для перерахування вкрадених коштів.
Також змінено підходи до того, які саме платіжні послуги, що надаються операторами мобільного зв’язку, будуть вважатися обмеженими платіжними. Зміни враховують позиції, досягнуті в результаті доопрацювання та погоджені комітетом, операторами мобільного зв’язку та регулятором платіжних систем – Нацбанком.
Відповідно до законопроєкту, об’єднаним кредитним спілкам надано право залучати кредити від іноземних донорів у валюті, що дозволить відкрити для них додатковий ресурс для фінансування малого та мікробізнесу.
Кабінет Міністрів України постановою від 1 листопада 2024 р. № 1260 вніс зміни до Порядку визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності. До об’єктів сил безпеки й оборони та мобільних операторів не будуть застосовувати графіки відключень світла.
До переліку критично важливих об’єктів, яким повинно бути забезпечено пріоритетне електропостачання відповідно до встановленого мінімального навантаження, включені:
- об’єкти сил безпеки і сил оборони за переліками, визначеними такими органами або центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України;
- технічні засоби електронних комунікацій та/або споруди електронних комунікаційних мереж за переліками, визначеними Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій.
Згідно з постановою, до критично важливих об’єктів не застосовуються графіки погодинного відключення до 1 червня 2025 року.
Крім того, у переліку пріоритетне електропостачання, як і раніше, присутні:
- об’єкти критичної інфраструктури, включені до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, з приєднаною потужністю не менше 100 кВт;
- населені пункти, які розташовані в 20-кілометровій зоні вздовж державного кордону з Республікою Білорусь, Російською Федерацією, та/або населені пункти, які розташовані в 20-кілометровій зоні вздовж територій проведення активних бойових дій.
Кабінет Міністрів України схвалив нову програму пільгового кредитування оборонно-промислового комплексу. Підприємства, які Мінстратегпром визнає критично важливими, зможуть отримати кредит до 500 млн грн до 5 років під 5% річних. Кошти можна буде витратити або на поповнення оборотного капіталу, або на реалізацію інвестиційних проєктів.
Держава очікує, що вже наступного року обсяги виробництва зброї суттєво перевищать цьогорічні показники. Наразі понад 500 оборонних підприємств працюють та виробляють різноманітну зброю: боєприпаси, дрони, гармати, бронемашини.
Міністерство економіки України підготувало перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2025 рік. На сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт постанови КМУ.
Документом, зокрема, пропонується запровадити:
- ліцензування та квотування експорту солі, придатної для споживання людьми, палива рідкого (мазуту), золота, срібла, брухту дорогоцінних металів, згідно з додатком 1 до проекту постанови;
- ліцензування експорту, імпорту контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), згідно з додатками 2 і 3 до проекту постанови;
- ліцензування експорту пшениці і суміші пшениці та жита (меслину), ячменю, овесу, кукурудзи, соєвих бобів, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику, олії соєвої та її фракцій, олії соняшникової, сафлорової або бавовняної та їх фракцій, олії ріпакової, або гірчичної, та їх фракцій, згідно з додатком 4 до проекту постанови;
- ліцензування та квотування експорту з України до держав-членів ЄС цукру, м’яса свійської птиці (курей, качок, гусей, цесарок) та м’яса індиків, згідно з додатком 5 до проекту постанови.
Кабінет Міністрів України запровадив механізм тимчасового державного обліку транспортних засобів, які військовослужбовці отримують як гуманітарну допомогу та використовують, захищаючи державу. Відтепер військовослужбовці можуть зареєструвати такий транспорт на своє імʼя та користуватися ним на законних підставах до завершення дії воєнного стану та три місяці після його скасування чи припинення. Відповідна постанова, проєкт якої розроблено Міністерством соціальної політики України, ухвалена Кабінетом Міністрів 29 жовтня 2024 року.
Ухвалене рішення важливе для розв'язання низки проблемних питань, з якими стикалися військовослужбовці, отримуючи такі автомобілі. У першу чергу забезпечується прозорість права власності на транспорт, врегульовується процедура виїзду за кордон та передача такого авто побратимам чи посестрам. Спрощення та прозорість процедури відповідно підвищують ефективність розподілу гуманітарної допомоги.
Військовослужбовці, які отримали транспортні засоби в якості гуманітарної допомоги з початку грудня 2023 року і до набрання чинності постанови можуть зареєструвати їх у сервісних центрах протягом наступних трьох місяців (з моменту прийняття даної постанови) на підставі зазначених вище документів (акт приймання-передачі може бути довільної форми). Порядок реєстрації транспорту, переданого військовослужбовцям як гуманітарна допомога до грудня 2023 року буде встановлено додатково.
Щоб спростити в подальшому перереєстрацію транспортного засобу, визнаного гуманітарною допомогою, на інших військовослужбовців, в акті приймання-передачі, відповідно до постанови, можна зазначити до 5 військовослужбовців, які мають право керувати цим транспортом та перереєструвати його на себе. Відтак відомості про них вносяться до реєстраційного талона у графу «Особливі відмітки».
Після завершення реєстраційних дій військовослужбовець повідомляє військовій частині, органу, підрозділу, в якій проходить військову службу, що він отримав і зареєстрував на себе транспортний засіб, визнаний гуманітарною допомогою.
Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про управління відходами видобувної промисловості». Це євроінтеграційний документ, який дозволить Україні імплементувати положення європейської Директиви 2006/21/ЄС та вирішити наявні проблеми із відходами видобувної промисловості.
Адже найбільшу частку від усіх відходів в Україні становлять саме відходи видобувної промисловості – за експертними оцінками, це близько 70%. Такі відходи утворюються в процесі видобутку, збагачення та переробки корисних копалин. Найпоширенішим способом поводження з ними є розміщення їх у відвали, шламосховища, хвостосховища, полігони та інші накопичувачі. Такий спосіб зберігання займає значні площі та є джерелом забруднення повітря, ґрунтів та підземних вод.
Ще до повномасштабного вторгнення рф, обсяги утворення таких відходів в Україні були найвищими серед країн Європи. Крім того, значна частина з них залишились нам у спадок з радянських часів. Так, до війни на українських полігонах знаходиться біля 13-14 млрд тонн відходів видобувної галузі.
Для того, щоб виправити ситуацію та й надалі впевнено рухатися до Європейського Союзу, Україні важливо привести національну правову базу у відповідність до законодавства ЄС. На виконання цих завдань і спрямований проект Закону «Про управління відходами видобувної промисловості».
У законопроєкті:
- приведено національну термінологію у відповідність до європейської, сформовано нові підходи до класифікації об’єктів для відходів видобувної промисловості;
- визначено обов’язки усіх учасників ринку;
- врегульовано діяльність підприємств під час управління такими відходами та під час експлуатації відповідних об’єктів, закриття та здійснення постексплуатаційних заходів;
- врегульовано питання техногенних родовищ, а також управління покинутими об'єктами;
- сформульовано вимоги щодо отримання дозвільних документів у сфері управління відходами видобувної промисловості, а також щодо державного нагляду (контролю);
- визначено вимоги до фінансового забезпечення оператора з експлуатації об’єктів управління відходами видобувної промисловості;
- передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства;
- запроваджено систему управління та контролю ризиків і потенційних небезпечних ситуацій, що дозволить попередити значні аварії та погіршення стану водних ресурсів, забруднення повітря та ґрунту.
Наразі Україна також трансформує власну систему управління відходами та послідовно і цілеспрямовано впроваджує європейські стандарти та норми.
Міністерство цифрової трансформації України розширює можливості для бізнесу в Дії. 5 нових послуг для підприємців тестують у Дії. Платити податки, уникаючи переплат, швидко наймати працівників або зареєструвати касовий апарат без походу в податкову. Запущено бета-тест нових послуг у сервісі е-Підприємець, які дадуть змогу почати чи масштабувати свій бізнес.
Послуги можна отримати на порталі Дія за 20 хвилин. Раніше, щоб запустити бізнес, потрібно було ходити по держустановах та збирати дозволи, а весь процес тривав близько півтора місяця.
Доступними стануть:
- Єдиний рахунок для податкових платежів: ФОПи можуть сплачувати податки, не боячись ввести неправильні реквізити та уникаючи переплат.
- Повідомлення про прийняття працівників: оформити трудовий договір та прийняти людину на роботу, не виходячи з дому чи офісу? Так! Необхідно лише заповнити заяву та засвідчити КЕПом.
- Реєстрація РРО та ПРРО: раніше підприємцю, щоб зареєструвати касовий апарат, необхідно було відвідати податкову. Тепер кілька тапів у Дії — і все готово!
- Відкриття банківського рахунку: ФОПи можуть відкрити рахунки в банках-партнерах безпосередньо через Дію.
- Подання форми 20-ОПП: ФОПи можуть подавати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронній формі, без відвідування податкової інспекції.
