Міністерство фінансів України наказом від 25.03.2025 р. № 171 затвердило Порядок здійснення моніторингу діяльності фінансових агентів (включаючи опитування).
Порядок визначає напрями та особливості здійснення контролюючими органами моніторингу діяльності фінансових агентів (далі – моніторинг), а також особливості проведення опитування фінансових агентів, які є Підзвітними Фінансовими Установами для цілей застосування Загального стандарту звітності CRS.
Цілями моніторингу як способу здійснення податкового контролю є виявлення:
- організацій, які є Підзвітними Фінансовими Установами (далі – ПФУ), але не подали заяву про взяття їх на облік як ПФУ у контролюючому органі відповідно до вимог пункту 393.3 ПКУ;
- ПФУ, які не подають звіти про підзвітні рахунки;
- суб’єктів господарювання, які є звітними фінансовими установами України відповідно до вимог Угоди FATCA;
- можливих ризиків порушення ПФУ вимог щодо належної комплексної перевірки Фінансових Рахунків та виявлення Підзвітних Рахунків;
- ризиків участі організацій, у тому числі тих, які є ПФУ, у діяннях або практиках, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язань законодавства, що впроваджує Загальний стандарт звітності CRS, та від виявлення Підзвітних Рахунків для цілей виконання Багатосторонньої угоди CRS;
- фінансових агентів, які несвоєчасно подають звіти про підзвітні рахунки;
- ПФУ, які подають звіти про підзвітні рахунки з недостовірними, неповними або помилковими відомостями;
- ПФУ, які порушують вимоги пункту 393.5 ПКУ щодо зберігання документів та інформації, що підтверджують здійснення фінансовим агентом заходів належної комплексної перевірки.
Під час здійснення моніторингу контролюючі органи використовують:
- інформацію зі звітів про підзвітні рахунки, з податкової та фінансової звітності, додаткову інформацію та/або обґрунтування (пояснення), надані фінансовими агентами на запити контролюючих органів відповідно до вимог статті 393 розділу І ПКУ;
- інформацію інформаційно-комунікаційних системи ДПС;
- інформацію (матеріали та відомості) контролюючих органів, отриману під час здійснення перевірок;
- інформацію, отриману від компетентних органів іноземних держав; податкову інформацію, отриману відповідно до статті 73 глави 7 розділу II ПКУ;
- інформацію, отриману від НБУ та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до підпункту 72.1.2.7 ПКУ;
- інструмент пошуку та завантаження списку іноземних фінансових установ (FFI) FATCA;
- інформацію, отриману контролюючими органами від інших органів державної влади України;
- інформаційні бази даних, державні реєстри та іншу інформацію органів державної влади України;
- аналіз будь-яких інформаційних джерел, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про діяльність організації.
Національний банк України постановою від 06 травня 2025 року № 52 в межах реалізації цілей, визначених Стратегією Національного банку України та Стратегією з розвитку кредитування, продовжує поступове відновлення дії тимчасово призупинених з початку запровадження воєнного стану вимог до банків. Відновлення зазначених вимог є своєчасним з огляду на тривале економічне відновлення і потребу в підвищенні стійкості сектору для активнішого кредитування економіки надалі.
Зокрема, відновлюються вимоги Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями:
- з 01 жовтня 2025 року знову застосовуватимуться ознаки події дефолту боржника, пов’язані із внесенням суттєвих змін до умов кредитних договорів, у тому числі з реструктуризацією боргу. Водночас ознаки дефолту не застосовуватимуться до реструктуризацій, проведених до 30 вересня 2025 року, за умови, якщо за такими реструктуризованими договорами дотримані умови, встановлені Правилами роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану. Кредити, що в цей період були реструктуризовані із застосуванням довгострокових інструментів, банки, як і раніше, зможуть не передавати на супроводження до підрозділу роботи з непрацюючими активами;
- з 01 лютого 2026 року передбачається використання інформації з Кредитного реєстру Національного банку під час оцінки ризику боржника. Такий підхід сприятиме завершенню банками розпочатих реструктуризацій, ураховуючи строк повноцінного переходу на Кредитний реєстр Національного банку - 2.0.
Також Національний банк відновлює тимчасово призупинені вимоги, встановлені в:
- до 31 грудня 2025 року банки мають актуалізувати стратегію управління проблемними активами та оперативний план її реалізації і щорічно оновлювати їх надалі;
- з 01 лютого 2026 року банки мають використовувати інформацію з Кредитного реєстру НБУ під час визначення переліку індикаторів раннього попередження;
- Положенні про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах щодо відновлення з 01 жовтня 2025 року вимог з актуалізації банками / відповідальними особами банківських груп внутрішньобанківських / внутрішньогрупових документів щодо управління ризиками, а також здійснення стрес-тестування ризиків банку та верифікації вартості майна;
- Положенні про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп, а саме вимоги до банків використовувати специфічний та комбінований сценарії для здійснення стрес-тестування під час оновлення планів відновлення діяльності банку зі встановленням таких особливостей:
- системно важливі банки та банки, які є відповідальними особами банківських груп, оновлюють плани відновлення діяльності щорічно та в разі настання подій / обставин, що призвели до суттєвих змін у діяльності банку, починаючи з 2025 року;
- інші банки оновлюють плани відновлення діяльності банку один раз на два роки, починаючи з 2026 року, а в разі настання подій / обставин, що призвели до суттєвих змін у діяльності банку, починаючи з 2025 року.
Міністерство економіки України спільно з Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку вперше застосовують передбачену законом процедуру розширення переліку товарів, на які поширюється вимога локалізації.
Підставою для ініціативи стали звернення українських виробників 25 видів продукції, які висловили бажання долучитися до політики локалізації. Це свідчить, що механізм локалізації успішно працює і створює реальні стимули для розвитку промисловості.
У липні 2022 року набули чинності зміни до закону про публічні закупівлі, які поступово збільшують вимогу щодо локалізації, тобто частки української складової у певних товарах. Протягом 10 років вона має зрости з 10% до 40%.У 2025 році рівень локалізації має становити не менше 25%.
Зараз вимога локалізації стосується 103 товарів із чотирьох напрямів машинобудування: залізничний транспорт, міський транспорт, комунальна техніка та енергетичне обладнання.
Передбачається розширення локалізації ще на 25 товарів у таких категоріях:
- машинобудування, зокрема ліфти, трактори тощо;
- товари легкої промисловості, зокрема спецодяг і військова форма;
- освітлювальні прилади, кабелі, світлофори;
- металоконструкції та труби великого діаметра.
Вимога локалізації не поширюється на товари, вироблені в країнах — учасницях Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA), зокрема в країнах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та інших.
Національний банк України затвердив методологію стрес-тестування банків у 2025 році, яке розпочинається в червні. Підходи до стрес-тестування банків визначено рішенням від 06 травня 2025 року № 156-рш «Про внесення змін до Технічного завдання для здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України у 2025 році», яке набрало чинності в день його ухвалення.
Нагадаємо, стрес-тестування – це один із етапів оцінки стійкості банків. Цього року стрес-тестування пройде 21 банк, на які припадає понад 90% активів банківської системи.
У 2025 році Національний банк відновлює стрес-тестування банків із використанням несприятливого сценарію. Попередня оцінка стійкості банків у 2023 році передбачала лише розрахунок показників діяльності на наступні три роки за базовим макроекономічним сценарієм на основі макроекономічного прогнозу Національного банку.
Подальше пристосування банків до умов воєнного стану, нарощення активності та обсягів балансів вимагає повнішої оцінки ризиків. Стрес-тестування за несприятливим сценарієм дасть змогу визначити стійкість банків до можливих несприятливих подій у майбутньому.
Несприятливий сценарій Національного банку для стрес-тестування відображає гіпотетичну достатньо глибоку та затяжну кризу. В основі припущень про глибину кризи покладено досвід стрес-тестування банків у ЄС. Зокрема, в перший рік несприятливого макроекономічного сценарію припускається зниження ВВП на -3,1%. Із іншими припущеннями про зміни макроекономічних показників для стрес-тестування у 2025 році можна ознайомитися за посиланням.
Прогнозний горизонт стрес-тестування традиційно становитиме три роки. Баланс банків буде статичним у прогнозному періоді: структура та обсяги активів не змінюватимуться (за винятком змін виключно внаслідок дії ризиків та курсових переоцінок).
Також уже традиційно стрес-тест припускатиме реалізацію кредитного та ринкового (процентного й валютного) ризиків.
- Кредитний ризик виникає внаслідок погіршення якості кредитів. Параметри погіршення якості визначаються для кредитів великих корпоративних боржників індивідуально та для інших кредитів на портфельній основі.
- Процентний ризик у несприятливому сценарії реалізується через незмінність ставок за активами та зростання вартості зобов'язань.
- Валютний ризик реалізується через переоцінку відкритої валютної позиції внаслідок девальвації, зміну компоненти валютного ризику у складі ринкового ризику, а також опосередковано через кредитний та процентний ризики.
Додатково Національний банк у несприятливому сценарії також передбачив вплив на капітал банків реалізації операційного ризику.
За результатами стрес-тестування для банків буде визначено необхідні рівні достатності нормативів капіталу, що дасть змогу убезпечити їх від порушення нормативних вимог та настання неплатоспроможності навіть за кризових умов.
Якщо розраховані необхідні рівні достатності капіталу банку виявляться вищими, ніж нормативні значення показників, банку потрібно буде скласти програму капіталізації / реструктуризації. Виконання програми має забезпечити досягнення / дотримання встановлених необхідних рівнів достатності капіталу.
Інформація про результати оцінки стійкості буде оприлюднена наприкінці року.
