Огляд законодавства

05 – 09 жовтня 2020 року. З початку наступного року обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги слід виключно державною мовою

Кабінет Міністрів України повідомив, що відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» із 16 січня 2021 року всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою. Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

«Із 16 січня наступного року сфера обслуговування повинна стовідсотково користуватися державною мовою», – сказав він.

Тарас Кремінь нагадав, що низка положень мовного закону вже набула чинності: «З 16 січня 2020 мова реклами, зокрема політичної, має бути лише українська. З 16 липня – назви аеропортів, станцій, зупинок, технічна та проєктна документація, мова діловодства, документообігу, листування і звітності юридичних осіб. З 1 вересня всі школи мали перейти на українську».

Він наголосив, що мовний закон – не перешкода, а додаткова можливість для бізнесу. «Як бачимо, відповідальність бізнесу й повага до українського законодавства отримує величезну підтримку суспільства», – сказав він, зауваживши, що йдеться, зокрема, про появу аудіогіда українською у віденському Музеї історії мистецтв, зміну транслітерації Kiev на Kyiv в англомовній Вікіпедії тощо.

«Такі ініціативи матимуть перспективу», – підсумував Уповноважений із захисту державної мови.

Державна податкова служба України в категорії 116.12 «ЗІР» відповіла на запитання «Чи застосовуються строки давності, визначені ПКУ для нарахування податкових зобов’язань, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/ несвоєчасне подання повідомлення за ф. № 20-ОПП?».

Відповідно до п. 117.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи в неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1 020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, загрожує накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2 040 грн.

Згідно з п. 114.1 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, застосовуються строки позовної давності, визначені ПКУ для нарахування податкових зобов’язань.

Державна податкова служба України в категорії 109.13 «ЗІР» роз’яснила, чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків у розмірі 50 000 грн на виплату дивідендів.

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання в разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) у розмірі 50 000 грн, установлені п. 6 розд. ІІ Положення № 148, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 14.09.2020 р. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06 відповіла на запитання, що робити із утриманим податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо роботодавець оплачував медстраховку, а працівник звільняється.

Страхові платежі (страхові внески), які сплачують роботодавці за договорами добровільного медстрахування працівників, включають до оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковують ПДФО та військовим збором.

Однак як діяти, коли за медстрахування працівників підприємство щоквартально наперед сплачує страховій компанії страхові платежі, а при звільненні працівника договір його медстрахування розривається.

Чи правомірно доплатити звільненому працівнику суми переплати з ПДФО, утриманого з доходу у вигляді додаткового блага, за рахунок зменшення зобов’язань підприємства як податкового агента зі сплати ПДФО до бюджету в податковому періоді остаточного розрахунку зі звільненим працівником?

До переліку доходів, які включають до оподатковуваного доходу платника податку, віднесено, зокрема, суми страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медстрахування, сплачені будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених у п.п. «а»–«в» пп. 164.2.16 ПКУ (пп. 164.2.16 ПКУ).

Водночас роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на податкову соціальну пільгу (пп. 169.4.3 ПКУ).

Проте, оскільки сплата страхових платежів юрособою – це оплата медпослуг, якими має право скористатися фізособа-працівник, тобто працівник фактично не отримує кошти, то у разі звільнення працівника юрособа здійснює перерахунок сум нарахованого доходу та сум ПДФО, результат якого відображає у ф. № 1ДФ. При цьому підстав для повернення ПДФО працівнику в юрособи не виникає.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням від 25.06.2020 р. № 319 затвердила нове Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку (далі – Положення № 319). Атестація осіб, які здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку, відповідно до Положення про порядок атестації фахівців з питань фондового ринку, затвердженого цим рішенням, здійснюється починаючи з 01 вересня 2021 року.

Особи, які станом на 31 серпня 2021 року мають кваліфікаційні посвідчення, отримані відповідно до попереднього Положення про порядок навчання та атестації фахівців з питань фондового ринку, затвердженого Наказом № 215, які продовжують або мають намір продовжувати здійснювати профдіяльність на фондовому ринку, починаючи з 01 вересня 2021 року повинні в порядку, встановленому Положенням № 319, пройти повторну атестацію до закінчення строку дії таких кваліфікаційних посвідчень з метою отримання нового кваліфікаційного посвідчення.

Згідно з новими правилами система атестації поділяється на два рівні: первинна атестація та повторна. Первинна атестація полягає у складенні кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом кваліфікації та є обов’язковою для осіб, які мають намір здійснювати дії, пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку. Первинну атестацію проходять особи, які вперше отримують кваліфікаційне посвідчення, або з дати закінчення строку дії попереднього кваліфікаційного посвідчення яких пройшло більше семи років.

Повторна атестація полягає у складенні скороченого кваліфікаційного іспиту за відповідним напрямом кваліфікації та є обов’язковою для осіб, які:

1) планують продовжити здійснювати дії, пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку, після закінчення строку дії попереднього кваліфікаційного посвідчення;

2) мають кваліфікаційне посвідчення, але збираються здійснювати дії, пов’язані з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку, за іншим напрямом кваліфікації.

Київський міський центр зайнятості повідомив, чи має право роботодавець відмовити працівнику в прийнятті листка непрацездатності, якщо в ньому не вказано код хвороби.

Якщо в листку непрацездатності відсутня інформація про діагноз і шифр МКХ-10, це не може бути підставою для відмови в його оплаті. Про причину непрацездатності можна дізнатися за кодом, підкресленим у відповідній графі.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406532 у графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі листка непрацездатності.

У графі «Діагноз заключний» лікар указує остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» – шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 1 січня 1993 року (далі – МКХ-10).

Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра