Президент України підписав Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258-VIII, який запрацює 01.10.18 р. Ним, зокрема, передбачено:
- створення Органу суспільного нагляду, який контролюватиме якість наданих аудиторських послуг;
- підвищення вимог до аудиторів, що перевірятимуть підприємства суспільного значення;
- встановлення нового порядку атестації аудиторів;
- запровадження механізму страхування професійної відповідальності аудиторів перед третіми особами;
- створення єдиного реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 1 Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету» від 31.01.18 р. № 42 змінив Порядок направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.
Зокрема, розширено перелік категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Відтепер право на отримання пільгової путівки до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку матимуть діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному будинку сімейного типу чи в одній прийомній сім’ї, діти, узяті на облік у зв’язку зі складними життєвими обставинами.
Окрім того, діти з інвалідністю, діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, і діти, які перебувають на обліку у зв’язку з важкими життєвими обставинами, тепер мають право на відпочинок за рахунок держбюджету в першочерговому порядку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною» від 24.01.18 р. № 269/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила, коли кошти, що перебувають на поточному рахунку банку, який ліквідовано, можна вважати безнадійною заборгованістю для цілей оподаткування.
Головною умовою для відповідності такої заборгованості ознакам безнадійної з пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) є наявність запису в ЄДР про державну реєстрацію припинення такої юридичної особи. Тобто відповідний документ, що підтверджує припинення банку-боржника як юридичної особи у зв’язку з його ліквідацією.
За наявності такого підтвердного документа підприємство, яке застосовує коригувальні різниці, може зменшити фінансовий результат згідно з пп. 139.2.2 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування дивідендів» від 29.11.17 р. № 2758/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила порядок оподаткування дивідендів, виплачених українським резидентом фізособі — резиденту ФРН (із урахуванням положень міжнародної угоди). За словами представників фіскального відомства, такі дивіденди обкладають в Україні податком на доходи за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Водночас під час виплати дивідендів нерезиденту-фізособі податок на репатріацію за пп. 141.4.2 ПКУ не утримують.
Державна служба фінансового моніторингу України наказом «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році» від 22.12.17 р. № 186 затвердила Типологію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році. Цей документ має стати у пригоді суб’єктам фінмоніторингу (передусім — фінустановам), які відстежують операції відмивання незаконних доходів та фінансування злочинності та тероризму.
З-поміж іншого, визначено ознаки, характерні для схем незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, а також загалом і для схем відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
Щодо учасників фіноперацій:
- реєстрація підприємства на підставних осіб (без певного місця проживання, психічно хворих, студентів, людей похилого віку, іноземців, засуджених, померлих осіб, за придбаними, украденими або втраченими документами);
- одна особа одноособово є засновником, керівником та бухгалтером підприємства (одноосібний засновницько-посадовий склад);
- засновниками є особи, що проживають в регіоні, який відмінний від регіону реєстрації суб’єкта;
- засновниками є особи, що зареєстровані на непідконтрольних Україні територіях або в зоні розмежування конфлікту (зона ОРДЛО);
- часта зміна засновників, власників, посадових осіб суб’єкта господарювання, неможливість установлення місцезнаходження посадових осіб (керівника, головного бухгалтера);
- невеликий статутний капітал;
- офіси суб’єктів господарювання зареєстровані за місцем масової реєстрації таких суб’єктів;
- збіг адреси реєстрації учасників операцій;
- новостворені суб’єкти господарювання (так звані одноденки, ями, метелики існують, як правило, у межах одного податкового періоду, що ускладнює можливість контролю за їх діяльністю);
- суб’єкти господарювання подають податкову звітність з мінімальним обсягом доходів або зі значними доходами, але мізерною сумою сплачених податків.
Щодо фінансово-господарської діяльності учасників фіноперацій:
- добовий обіг коштів, як правило, збільшується наприкінці тижня або на рахунку щовечора чи вранці кожної наступної доби не залишається коштів, або їх сума істотно зменшується;
- наявність великої кількості підписаних бланків однотипних договорів на виконання робіт або надання послуг, кошторисів, актів приймання тощо;
- застосування багатосторонніх розрахунків і платежів із великою кількістю учасників таких операцій, розташованих у різних територіальних одиницях або зареєстрованих за однією адресою;
- відсутність руху коштів суб’єкта господарювання на банківських рахунках або вкрай великий обсяг фінансових операцій нещодавно створеного підприємства.
Щодо змісту фіноперацій:
- заплутаний або незвичайний характер комерційної угоди (операції), що не має економічного сенсу або очевидної законної мети;
- невідповідність угоди (операції) діяльності суб’єкта господарювання, передбаченій статутними документами;
- великий обсяг готівкових коштів, отриманих від комерційної діяльності, яку не характеризують інтенсивністю операцій з готівкою;
- сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання договору постачання товарів (виконання робіт, надання послуг) або за порушення умов договору, коли розмір неустойки перевищує 10% від суми недоставлених товарів (невиконаних робіт, ненаданих послуг);
- суми, на які здійснюють фінансові операції, не відповідають майновому (фінансовому) стану клієнта.
Міністерство юстиції України запустило єдиний реєстр неплатників аліментів. Про це повідомляється на Урядовому порталі. Сюди потраплять усі неплатники аліментів, а його відомості — відкриті та доступні будь-кому.
Окрім цього, починаючи з 6 лютого, до злісних неплатників аліментів, тобто осіб, які заборгували аліменти на суму за шість місяців, застосовуватимуть нові важелі впливу. А саме:
- посилено їхню адміністративну відповідальність;
- установлено тимчасове обмеження особистих немайнових прав боржника: у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, у праві полювання, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) у сферах насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин» від 29.12.17 р. № 709 затвердило уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) перевірок у сферах насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин.
У формах документів наведено перелік питань, які цікавитимуть контролерів Держпродспоживслужби. Зокрема, у сфері насінництва та розсадництва перевірятимуть, чи госпсуб’єкт:
- включений до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва;
- здійснює виробництво насіння або садивного матеріалу;
- додержується майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин при такому виробництві;
- не включений до Реєстру, але здійснює реалізацію насіння і садивного матеріалу за наявності сертифікатів та додержується майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин;
- додержується порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння;
- зберігає дублікати проб насіння і садивного матеріалу впродовж строку дії сертифіката;
- веде і зберігає насінницьку документацію щодо кожного сорту;
- додержується порядку узгодження розташування насіннєвих посівів тощо.
У сфері охорони прав на сорти рослин перевірятимуть, чи підприємство дотримується:
- особистого немайнового права авторства на сорт рослин;
- майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та на поширення сорту;
- права попереднього користування;
- порядку набуття прав на сорт рослин;
- передачі (відчуження) майнових прав на сорт;
- права на використання сорту;
- обов’язків використання назви сорту тощо.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі — НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Порядку нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств» від 19.12.17 р. № 904 затвердила нові правила нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
Такий нагляд здійснюватимуть представники НКЦПФР. Для цього формуватимуть контрольну групу.
У разі потреби здійснити такий нагляд акціонерне товариство письмово повідомлять до початку реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах про призначення представників НКЦФР. Якщо скликають позачергові загальні збори акціонерів, які є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, — також повідомлять депозитарну установу.
Під час здійснення нагляду представники НКЦПФР мають право:
- безперешкодно входити до місць, де проводять загальні збори, реєстрацію акціонерів, голосування та підбиття його підсумків, за службовим посвідченням;
- доступу до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення нагляду;
- вимагати надання письмових пояснень, документів (належним чином засвідчених копій), виписок, витягів із відповідних документів, які необхідні представникам НКЦПФР під час здійснення нагляду, й іншої інформації в посадових осіб акціонерного товариства та/або осіб, уповноважених на скликання загальних зборів, проведення реєстрації акціонерів (їх представників), проведення загальних зборів, голосування й підбиття його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств, та/або акціонерів (їх представників) у зв’язку з реалізацією своїх повноважень щодо здійснення нагляду.
Інформацію про результати проведеного нагляду, зокрема перелік виявлених порушень, рекомендації щодо запобігання порушенням прав акціонерів під час проведення реєстрації акціонерів, загальних зборів, голосування та підбиття його підсумків на загальних зборах, протягом 10 робочих днів із дня проведення нагляду надішлють акціонерному товариству та/або депозитарній установі.
