Огляд законодавства

06 – 10 грудня 2021 року. Змінилася форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Міністерство економіки України підготувало проєкт постанови Кабінету Міністрів України, що затверджує Порядок сплати рекламодавцями до державного бюджету штрафів за порушення вимог Закону України «Про рекламу» щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Згідно з цим документом штраф сплачується на підставі розпорядчого документа Держпраці про накладання штрафу за порушення вимог ст. 241 Закону про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), ухваленого на підставі акта перевірки за результатами розгляду справи, дослідження матеріалів та вирішення питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Рекламодавці сплачують суму штрафу в держбюджет за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців на рахунки, відкриті в органах Держказначейства.

Штраф сплачується у 15-денний термін з для отримання розпорядчого документа Держпраці.

У разі несплати рекламодавцем накладеного до нього штрафу протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа, якщо цей розпорядчий документ не був оскаржений до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишений в силі, сума штрафу стягується в судовому порядку.

У проєкті постанови зазначено, що вона набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 10.09.2021 р. № 1750-IX (тобто з 8 січня 2022 року), але не раніше дня її опублікування.

Державна податкова служба України роз'яснила, чи повинна фізична особа – підприємець (далі – ФОП) вести облік всіх товарів чи окремих з переліку. ДПСУ інформує користувачів РРО/програмних РРО про те, що 26.11.2021 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 03.09.2021 р. № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано Мін’юстом 02.11.2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для фізичних осіб – підприємців, а не певних товарів.

Таким чином, за наявності обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації фізичні особи – підприємці повинні здійснювати облік всіх товарів, які знаходяться в реалізації, а не лише визначених п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нагадуємо, обов'язок вести облік товарних запасів поширюється на ФОПів:

  • на загальній системі оподаткування;
  • єдинників – платників ПДВ;
  • єдинників, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Національний банк України постановою від 03.12.2021 р. № 132 «Про внесення змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» унормував низку питань стосовно порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідно до вимог законодавства.

Відтепер обмеження на готівкові розрахунки (у розмірі 50 тис. грн) не будуть поширюватися на використання готівкових коштів фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Аналогічна норма вже діє під час використання готівкових коштів із фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Крім того, Національний банк:

  • на виконання вимог Закону України № 1368-ІХ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачив можливість використання е- паспорта під час видачі готівки за видатковим касовим ордером окремим фізичним особам;
  • уточнив вимоги щодо забезпечення суб’єктами господарювання наявності у касах банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі, з урахуванням бонусних програм лояльності, та/або наявності пристроїв для приймання монет.

Суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не видавати такі банкноти/монети на здачу та надалі здати їх разом із готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків.

Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот, обігової та/або розмінної монети для видачі здачі (за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено НБУ).

Міністерство фінансів України наказом від 17.11.2021 р. № 601 змінило форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

В оновленій формі з'явилися відмітки про подання декларації інвесторами із значними інвестиціями.

Для цих же платників податку на прибуток додано рядки в основному розділі декларації:

  • після рядка за кодом 03 РІ доповнили новими рядками:

03.1. Сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями;

03.2. Сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій платником податку – інвестором із значними інвестиціями.

Суми, які проставляються в цих рядках, відповідно, враховані при визначені об’єкта оподаткування (рядок за кодом 04). Тепер рядок за кодом 04 викладено в такій редакції: «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ + рядок 03.1 + рядок 03.2) (+, -)».

Аналогічних змін зазнав і додаток ВП. У нього також додані рядки 03.1 та 03.2 та оновлено редакцію формули рядка 04.

Також зміни стосуються і запровадження обов’язку подавати аудиторський звіт у складі додатків. Нагадаємо, деякі підприємства повинні подавати річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню, разом з аудиторським звітом. Подається така звітність не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Для таких підприємств Мінфін у відповідній частині Декларації передбачив спецпозначку про обов'язок подання аудиторського звіту.

Так, у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» з’явилася окрема графа «Відмітка про обов'язок платника відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом».

Крім того, у форму декларації були внесені технічні правки. Виправлена назва головної податкової служби із «фіскальної» на «податкову». Абревіатури нацстандартів бухобліку підкориговано із П(С)БО до НП(С)БО. Також змінена нумерація виносок і зв’язку із додаванням нових.

Наказ № 601 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином, незалежно від дати публікації наказу № 601, за 2021 рік платникам податку на прибуток слід звітувати за старою формою декларації.

Але у податківців з цього приводу може бути інша думка. Чекаємо на офіційні роз'яснення ДПС.

Національний банк України постановою «Про затвердження Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України» від 25.11.2021 р. № 123 затвердив Правила складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг (далі – УРНФП) до Нацбанку (далі – Правила).

Вони є обов’язковими для виконання всіма УРНФП, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк із 01.07.2020 р. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019 р. № 79-IX.

Правила є першими з моменту, відколи Національний банк перейняв на себе нові функції в межах реформи «спліт».

Це єдиний на сьогодні регуляторний нормативно-правовий акт Національного банку, який встановлює вимоги до звітності УРПФП для цілей регулювання й нагляду. На відміну від практики попереднього регулятора ринку небанківських фінансових послуг Національний банк узагальнив вимоги до звітності різних сегментів ринку в одному документі.

Водночас Національний банк поширив на УРНФП перевірену на практиці технологію збирання звітності від респондентів в єдиному електронному форматі XML через вебпортал із автоматичною перевіркою повноти та своєчасності завантаженої звітності, а також наявності помилок у даних.

Після набрання Правилами чинності розпорядження попереднього регулятора, якими встановлювалися вимоги до звітності, втратять чинність.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра