Верховна Рада України ухвалила у другому читанні два законопроєкти — № 12426 та № 12221, прийняття яких було останніми передумовами з боку ЄС для початку переговорів щодо укладення Угоди ACAA («промисловий безвіз») про взаємне визнання маркування та процедур оцінки відповідності.
Законопроєкт № 12426 гармонізує систему ринкового нагляду з вимогами ЄС та імплементує положення Регламенту (ЄС) 2019/1020, зокрема розширює контроль за продукцією, що реалізується онлайн, уточнює повноваження органів нагляду та підсилює взаємодію з митними органами. Водночас законопроєкт № 12221 оновлює підходи до технічного регулювання та акредитації, наближаючи українську систему до європейської та створюючи основу для взаємного визнання результатів оцінки відповідності.
Угода ACAA є одним із ключових інструментів інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Вона передбачає взаємне визнання сертифікатів відповідності, що з одного боку дозволить українським виробникам постачати продукцію на ринок ЄС без повторної сертифікації та додаткового маркування, а з іншого надасть аналогічні права щодо доступу для ринку України імпортерам.
Фактично, йдеться про суттєве зменшення технічних бар’єрів у торгівлі промисловою продукцією, що відкриває нові можливості для експорту та імпорту, знижує витрати бізнесу та підвищує конкурентоспроможність українських товарів.
Підписання угоди також означатиме, що європейська сторона визнає українську систему технічного регулювання, ринкового нагляду та оцінки відповідності еквівалентною своїй, що є важливим кроком до глибшої економічної інтеграції та фактичного доступу українських виробників до внутрішнього ринку ЄС.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 410 від 01.04.2026 р., яка запроваджує експериментальний механізм розірвання трудового договору, якщо роботодавець знаходиться на території бойових дій або тимчасово окупованій території (ТОТ).
Мета проєкту – спростити процедуру звільнення у таких випадках. Це вирішує поширену проблему – коли працівник формально числиться в компанії, але фактично звільнитися неможливо.
Працівник зможе самостійно розірвати трудовий договір онлайн, навіть якщо:
- роботодавець не виходить на зв’язок
- підприємство залишилось на окупованій території
- кадрові документи недоступні
- наказ про звільнення отримати неможливо
Подати заяву можна через портал або мобільний додаток Дія та систему «Обрій».
Працівник подає електронну заяву за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням) або ст. 39 КЗпП (строковий договір). Заява підписується Дія.Підписом, КЕП або електронною ідентифікацією.
Ключова новація полягає в тому, що трудовий договір припиняється автоматично наступного дня після реєстрації заяви без наказу роботодавця. Згода роботодавця не потрібна.
Після подання заяви система автоматично передає інформацію:
- реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування — щодо дати та підстави звільнення;
- Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів – щодо звільнення працівника з посади.
Дані про звільнення з’являються офіційно.
Верховна Рада України ухвалила закон № 12426 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу, внесений Кабміном.
Законом пропонується імплементувати всі актуальні для України норми Регламенту 1020 в національне законодавство про державний ринковий нагляд, зокрема, щодо:
- запровадження ринкового нагляду за продукцією, що реалізується через інтернет чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі. При цьому чітко регламентовано порядок проведення перевірок характеристик продукції, що надається на ринку через торгівлю онлайн чи за допомогою інших способів дистанційної торгівлі;
- розширення переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд, а саме: надавач послуг з виконання замовлень (надавач послуг фулфілменту), надавач послуг інформаційного суспільства;
- визначення певних завдань суб’єктів господарювання стосовно окремих видів продукції, на яку поширюється дія певних технічних регламентів на основі переліку, що міститься у Регламенті 1020 та інше.
Верховна Рада України ухвалила Закон України про удосконалення засад державного нагляду (контролю) № 14030 від 11.09.2025 р.
Законом запропоновано не лише спростити процедури перевірок, а й запровадити новий превентивний інструмент – аудит діяльності суб’єкта господарювання, який дозволить виявляти й усувати порушення до перевірок і без штрафних санкцій.
Документ також узгоджує порядок контролю з Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і передбачає зміни до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ).
Аудит діяльності підприємства – це новий інструмент попереджувального контролю, який суб’єкт господарювання може ініціювати самостійно. Аудит проводять або фахівці органу державного нагляду (контролю), або незалежні організації, уповноважені у відповідній сфері діяльності.
Мета аудиту – виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку планової перевірки.
За результатами аудиту санкції не застосовуються.
Органи державного нагляду отримують право проводити освітні заходи для суб’єктів господарювання, у тому числі: тренінги з управління ризиками; аналіз причин порушень; консультації щодо профілактики небезпек і порушень у сфері діяльності підприємства.
Мета – перехід від каральної моделі до консультативно-профілактичної.
Закон пропонує врегулювати процедуру законного відновлення роботи підприємства, якщо його діяльність, виробництво або реалізація продукції були зупинені (повністю чи частково) через рішення органу контролю.
Після усунення порушень суб’єкт господарювання зможе оперативно відновити діяльність у правовому полі.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 15111-д, який передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією щодо доходів, отриманих через цифрові платформи, а також їх оподаткування.
Документ пропонує впровадити європейський підхід до контролю за доходами користувачів онлайн-сервісів. Згідно з ним, цифрові платформи повинні будуть автоматично передавати податковим органам інформацію про доходи своїх користувачів.
Очікується, що такі нововведення зроблять ринок онлайн-продажів і послуг більш прозорим та сприятимуть належному оподаткуванню доходів, отриманих через інтернет-сервіси.
Як і базовий законопроєкт № 15111, доопрацьований варіант № 15111-д спрямований на впровадження міжнародних стандартів автоматичного обміну податковою інформацією. Йдеться, зокрема, про вимоги Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Міжнародного валютного фонду.
Крім того, документ має забезпечити більш прозорі правила оподаткування доходів фізичних осіб, які отримують прибутки через цифрові платформи.
Законопроєкт вводить нові поняття, зокрема: «цифрова платформа», «оператор платформи»; «підзвітний продавець»; «активний продавець»; «винагорода».
До діяльності, яка підлягатиме контролю, віднесено: надання в оренду нерухомості; надання в оренду транспортних засобів; надання особистих послуг; продаж товарів через цифрові платформи.
З метою реалізації нових правил передбачено обов’язкову реєстрацію операторів платформ у податкових органах. Вони повинні стати на облік у ДПС до 1 січня 2027 року.
Крім того, оператори зобов’язані щороку до 31 січня подавати звітність щодо доходів продавців. Першим звітним періодом визначено 2027 рік, а подання звітів очікується у 2028 році.
Документ також передбачає спрощення застосування пільгової ставки 5% для доходів, отриманих через цифрові платформи.
Зокрема, передбачено можливість застосування пільгового режиму оподаткування для самозайнятих осіб за умови, що діяльність, яка здійснюється через платформу, відрізняється від зареєстрованих видів діяльності фізичної особи-підприємця.
У доопрацьованій редакції законопроєкту відмовилися від окремих положень. Зокрема, не передбачено:
- обов’язкового відкриття спеціальних рахунків для продавців на платформах;
- розкриття банківської таємниці.
Державна податкова служба України наказом від 07.04.2026 р. № 257 затвердила нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Оновлений Державний реєстр містить перелік РРО, які дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 210 моделей, з них:
- РРО, дозволені до первинної реєстрації, – 62 моделі;
- РРО, первинна реєстрація яких заборонена, – 148 моделей.
У попередньому реєстрі було 203 моделі.
Щодо вже зареєстрованих і діючих апаратів, то при кожному оновленні Держреєстру РРО необхідно перевіряти наявність у ньому своєї моделі. Важливо враховувати, що:
- моделі РРО, які перенесені з розділу І до розділу ІІ Держреєстру, дозволено використовувати й надалі – до завершення строку їх служби;
- моделі, виключені з Держреєстру, застосовувати більше не можна.
Пенсійний фонд України в листі від 30.03.2026 р. № 2800-030401-8/22533 надав роз’яснення щодо взаємозв’язку дати встановлення інвалідності та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності.
Згідно зі ст. 23 Закону № 1105, підставою для призначення допомоги є листок непрацездатності, сформований на основі медичного висновку.
Тобто саме е-лікарняний або паперовий лікарняний є ключовим документом для виплат.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1105 допомога виплачується з шостого дня непрацездатності, а виплата здійснюється до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності. При цьому виплата не залежить від факту звільнення чи припинення діяльності особи.
Кабінет Міністрів України постановою від 01 квітня 2026 р. № 412 дозволив бізнесу із незначним рівнем впливу на довкілля подавати спрощену форму щорічного звіту. Зокрема, вони можуть вносити відомості до основної частини звіту у довільній формі.
Ідеться про суб’єкти господарювання, об’єкти яких належать до третьої групи відповідно до Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Це передбачено змінами до пункту 7 Порядку подання та розміщення звіту суб’єкта господарювання про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів щодо здійснення контролю за дотриманням установлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, внесеними Кабінетом Міністрів України. Відповідну постанову Уряд схвалив на своєму засіданні 1 квітня 2026 року.
Такий підхід дозволяє оптимізувати звітні процедури для об’єктів із незначним рівнем впливу на довкілля та сприяє підвищенню ефективності взаємодії між державою і бізнесом.
Водночас постанова не передбачає послаблення вимог у сфері охорони атмосферного повітря.
Зберігається обов’язок суб’єктів господарювання дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимих викидів, умов виданих дозволів та забезпечувати здійснення відповідних заходів контролю.
Прийняте рішення спрямоване на удосконалення регуляторного середовища, дерегуляцію та зменшення адміністративного навантаження на бізнес при збереженні належного рівня екологічного захисту.
Національний банк України постановою від 02 квітня 2026 року № 35 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» із 4 квітня 2026 року пом'якшив валютні обмеження за двома напрямами.
Перший – дозвіл на купівлю іноземної валюти з метою накопичення для подальшого переказу до іноземних медичних закладів для оплати лікування.
Удосконалено чинні валютні обмеження, щоб створити максимально комфортні умови для проведення фінансових операцій особами, які збирають кошти для оплати лікування за кордоном.
Так, фізичній особі, яка потребує лікування, або її родичу, або благодійному фонду, який здійснює збір коштів на лікування цієї фізичної особи, дозволено в разі дотримання окремих умов купувати іноземну валюту з метою її накопичення на рахунку в банку України до моменту повного формування необхідної суми для здійснення розрахунків із медичним закладом за кордоном.
Такі зміни не матимуть суттєвого впливу на валютний ринок України. Нагадаємо, що діючі норми валютного законодавства дають змогу фізичним особам здійснювати купівлю та переказ коштів для оплати лікування в медичних закладах іноземної держави, а також супутніх додаткових витрат, пов’язаних із лікуванням, без обмеження за сумою. Водночас до сьогодні ці норми не дозволяли купувати іноземну валюту з метою її накопичення до моменту повного формування необхідної суми.
Другий – виконання умов угоди про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.
Національний банк запровадив належні умови для здійснення розрахунків у гривнях та іноземній валюті на території України, необхідних для діяльності Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, відповідно до реалізації положень угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки.
