Президент України підписав Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.17 р. № 2163-VIII. Бізнесу буде цікаво, що заходи щодо кібербезпеки також зобов’язані здійснювати юрособи, що належать до об’єктів критичної інфраструктури, та госпсуб’єкти, громадяни України, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з націнформресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом.
Об’єкти критичної інфраструктури зобов’язані проводити незалежний аудит своєї інформаційної безпеки. А до об’єктів критичної інфраструктури може бути віднесено юросіб незалежно від форми власності, які:
1) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімпрому, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах;
2) надають послуги у сферах життєзабезпечення населення. Зокрема, у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
3) є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
4) включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави;
5) є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Президент України підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.17 р. № 2155-VIII.
У новому законі запроваджено термін «електронні довірчі послуги». До них належать:
- створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
- формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
- реєстрована електронна доставка;
- зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних із цими послугами.
Водночас кожну з таких послуг можна надавати як окремо, так і в сукупності.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про плату за землю» від 01.11.17 р. № 2465/6/99-99-12-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо орган місцевого самоврядування не ухвалив рішення про виділення земельної ділянки під побудову багатоквартирного будинку або кооператив під час/після будівництва такого будинку не вжив заходів з оформлення правовстановлюючих документів на таку ділянку, то безоплатне її використання вважатимуть ухиленням від оподаткування. А саме — сплати земельного податку.
Також органи місцевого самоврядування зможуть стягнути завдані збитки, тобто неотриману орендну плату за землі державної чи комунальної власності, у судовому порядку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про формування податкового кредиту» від 30.10.17 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповіли на звернення платника ПДВ щодо можливості включення до податкового кредиту податкової накладної, у якій показник графи 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» відображено з більше ніж двома знаками після коми.
Представники фіскального відомства нагадали базові вимоги до підтвердження податкового кредиту з п.п. 198.6 та 201.10 ПКУ. Окрім того, вони традиційно акцентували увагу, що реквізит «Ціна постачання без урахування податку» є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених п. 201.1 ПКУ, а всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, слід заповнювати в гривнях із копійками (окрім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).
Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, у якій зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, які визначено в ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реєстрації платником ПДВ постійного представництва нерезидента» від 20.10.17 р. № 2323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що отримані кошти від головної компанії на покриття будь-яких витрат представництва нерезидента (у т. ч. на виплату заробітної плати) необхідно розцінювати як плату за надані послуги такій головній компанії. Іншими словами, на думку представників фіскального відомства, така операція є об’єктом обкладення ПДВ, а отже, її будуть уключати в розрахунок реєстраційного ліміту в 1 млн грн.
Контролери також зауважили, що постійні представництва нерезидента реєструються платниками ПДВ у загальному порядку (ст.ст. 181−182 ПКУ). Тобто будь-яких винятків та/або особливостей щодо реєстрації представництва як платника ПДВ чинним законодавством не передбачено.
Отже, постпредставництво може добровільно стати платником ПДВ або ж змушене буде обов’язково реєструватися, якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума постачань сукупно перевищує 1 млн грн (без ПДВ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про обкладення ПДВ операцій з будівництва житла» від 03.11.17 р. № 2501/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що операція з постачання послуг зі спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (підрядника) є першим постачанням житла відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ. Такі операції вважають об’єктом обкладення ПДВ та оподатковують за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використано для будівництва такого житла.
Операції з подальшого передання готового новозбудованого житла покупцям — фізичним особам звільняють від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.
При цьому у випадку, коли замовник у процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло, згідно з укладеними попередніми договорами з покупцями — фізичними особами, отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахування таких платежів покупцями — фізичними особами на рахунок замовника не змінюють бази оподаткування в замовника.
Але податківці також наголошують: відповідно до п. 198.5 ПКУ, якщо придбані товари/послуги, необоротні активи призначено для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, платник податку зобов’язаний нарахувати компенсувальні податкові зобов’язання.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму знецінення фінансової інвестиції в дочірнє підприємство (володіння пакетом акцій), що обліковувалась за собівартістю згідно МСФЗ» від 02.11.17 р. № 2486/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснила, чи коригувати фінрезультат на втрати від знецінення фінансової інвестиції в дочірнє підприємство (пакет акцій), яку обліковують за собівартістю згідно з правилами МСФЗ.
За словами представників фіскального відомства, р. ІІІ ПКУ не передбачає різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму знецінення фінінвестиції в дочірнє підприємство, якщо таку фінінвестицію обліковують не за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації. Тому ці операції (у т. ч. втрати за ними) відображають у складі фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухобліку.
Міністерство інфраструктури України у своєму листі «Стосовно деяких питань нормування витрат палива і мастильних матеріалів» від 14.09.17 р. № 9080/25/10-17 наголосило, що Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті регламентують порядок списання палива для рухомого складу автотранспорту, на виконання транспортної роботи тощо. При цьому вони не поширюються на витрати палива для промислового та технологічного обладнання.
За роз’ясненнями щодо списання палива на виробниче обладнання Мінінфраструктури скеровує усіх зацікавлених до ДП «ДержавтотрансНДІпроект».
Міністерство оборони України наказом «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» від 17.08.17 р. № 440 затвердило Інструкцію з обліку військового майна в ЗСУ (далі — Інструкція). Вона покликана упорядкувати організацію та ведення обліку військового майна, закріпленого за військовими частинами, навчальними закладами та їх підрозділами, установами й організаціями ЗСУ.
Зокрема, Інструкція передбачає поділ військового майна на п’ять категорій за якісними характеристиками, як-то: нове; вживане; з вичерпаним строком використання; потребує капремонту; непридатне до використання за призначенням. За цими категоріями ведуть їх облік на складі (у сховищі). Відповідну категорію зазначають і в первинці, за допомогою якої ведуть облік майна.
До речі, первинними документами, згідно з Інструкцією, є накладні, вимоги, відомості, акти, атестати та інші документи, які призначені для оформлення й підтвердження здійснених госпоперацій, що пов’язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, і є підставою для записів облікових даних в облікових регістрах.
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про внесення змін до Державних санітарних правил і норм «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» від 22.09.17 р. № 1126 змінило державні санітарні правила й норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур».
Зокрема, дозволили розміщувати стоматологічні заклади (кабінети), які оснащено дентальними рентгенівськими апаратами, у житлових будинках та громадських спорудах.
Дентальний рентгенівський апарат — рентгенологічний апарат, що призначений для отримання зображення зубів та щелеп на плівці або на цифрових носіях (радіовізіограф).
Також озвучено вимоги щодо розміщення рентгенівського дентального апарата в приміщенні. Наприклад, напрямок первинного променя не має бути спрямовано в бік вхідних дверей, або вікна першого поверху, або інших незахищених ділянок. Якщо його спрямовано до вікна першого поверху, необхідно встановити захисні пристрої (жалюзі).
Державна служба з питань праці в листі «Щодо строків зберігання табелів обліку робочого часу» від 08.09.17 р. № 9150/4/4.1-ДП-17 повідомила, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.17 р. № 295, не встановлено граничного періоду, за який проводять інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.
Водночас Держпраці нагадала строки зберігання первинних документів. Зокрема, табелі обліку робочого часу мають зберігати на підприємстві щонайменше один рік (це встановлює Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.12 р. № 578/5).
Тож будьте готові до того, що інспектори, які завітають на перевірку, можуть попросити надати табелі обліку робочого часу за 12 місяців — вони матимуть на це цілковите право.
