Огляд законодавства

07 – 11 вересня 2020 року. Уряд посилює механізм впливу на порушників земельного законодавства

Кабінет Міністрів України своєю постановою вніс зміни до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Так, постанова передбачає:

  • збільшити розміри:
    • сум середньорічного доходу від використання земель за цільовим призначенням;
    • середньорічного додаткового доходу, отриманого внаслідок фактичного використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
    • нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, які використовуються для розрахунку розміру шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;
  • внести зміни до Методики в частині:
    • порядку застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), який використовується для розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Упровадження постанови сприятиме:

  • скороченню кількості правопорушень у сфері охорони та використання земель;
  • збільшенню обсягів надходжень до державного та місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації та від сплати платежів за землю.

Кабінет Міністрів України затвердив постанову про деякі питання фінансового моніторингу, яка забезпечує приведення актів Уряду у відповідність до нових вимог законодавства з питань фінансового моніторингу.

СПФМ (суб’єкти первинного фінансового моніторингу – бухгалтерські компанії, аудитори, нотаріуси, адвокати тощо) матимуть змогу подавати інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, через електронний кабінет системи фінансового моніторингу. Такі нововведення дадуть змогу зменшити матеріальні та часові затрати під час виконання своїх обов’язків у цій сфері.

Також надається змога СПФМ виконати свої обов’язки в частині подання нових видів повідомлень, а саме:

  • кейсового звітування про підозрілі фінансові операції або діяльність клієнтів;
  • розбіжності в інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників клієнтів, встановленої під час належної перевірки клієнта (так званої customer due diligence), з інформацією, внесеною в ЄДР, та застосування ризикоорієнтованого підходу.

Оновлено процедури подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) СПФМ; інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; ведення Держфінмоніторингом обліку наданої інформації та ведення обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Державна податкова служба України роз’яснила порядок дій платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) за умови його віднесення до ризикових.

У разі віднесення платника податку до переліку ризикових відповідно п. 1–8 Критеріїв ризиковості платників податків першочергово необхідно надати документи на виключення з переліку ризикових.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, можуть бути:

  • договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
  • договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
  • інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті в день його прийняття.

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків нагадала, що законодавством уточнено випадки ненарахування амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності, визначені у пп. 138.3.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

В оновленій редакції ПКУ, а саме починаючи з 08.08.2020 р., амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Нагадаємо, що раніше також уточнювалися правила нарахування амортизації, визначені пп. 138.3.1 ПКУ. Так, зокрема, починаючи з 23.05.2020 р. діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Наразі скорочено перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації.

Відповідно до наказу Мінфіну «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09.2003 р. № 561 нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.

Отже, якщо нарахування амортизації на об’єкт основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог пп. 138.3.1 ПКУ таке нарахування може бути відновлено з вересня 2020 року.

Державна податкова служба України в категорії 103.02 «ЗІР» відповіла на запитання: «Чи оподатковується ПДФО вартість безкоштовно отриманих послуг платником ПДФО у вигляді сплачених роботодавцем коштів закладу охорони здоров’я за тестування працівників на коронавірусну хворобу (COVID-19)?».

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, пп. 165.1.19 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги.

У разі якщо роботодавець не дотримується вимог пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам – працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому роботодавець повинен виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.

Міністерство юстиції України внесло зміни до Порядку реалізації арештованого майна. Про це повідомила пресслужба міністерства.

Розділено функції адміністратора та організатора в системі реалізації арештованого майна: «ProZorro.Продажі» стало адміністратором, а СЕТАМ – організатором.

Метою цих змін є підвищення прозорості процедури реалізації майна боржників, збільшення кількості учасників електронних торгів, зацікавлених у придбанні арештованого майна, що повинно привести до збільшення вартості такого майна і, як наслідок, зростання надходжень до державного бюджету.

Удосконалення Порядку реалізації арештованого майна полягають також у:

  • розмежуванні функції адміністрування системи електронних торгів та організації електронних торгів;
  • покращенні порядку проведення електронних торгів і торгів за фіксованою ціною;
  • спрощенні повернення гарантійних внесків учасникам електронних торгів;
  • врегулюванні підстав, порядку та наслідків дискваліфікації учасника електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Зазначені зміни набирають чинності з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції оголошення про початок реалізації арештованого майна в електронній торговій системі, адміністратором якої є державне підприємство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ».

Державна служба України з питань праці пояснила особливості прийняття на роботу працівника, який зареєстрований фізичною особою – підприємцем.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін.

Відповідно до п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій від 28.06.1993 р. № 43, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. ФОП, зареєстрований у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором в одного або в кількох роботодавців.

Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якому знаходиться трудова книжка цього працівника.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра