Огляд законодавства

07−11 листопада 2016 року. Уряд затвердив новий склад споживчого кошика

Кабінет Міністрів України своєю постановою «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 11.10.16 р. № 780 затвердив нові набори продуктів харчування, набори непродовольчих товарів та набори послуг для основних соціальних і демографічних груп населення. Тож прожитковий мінімум тепер розраховуватимуть, зважаючи на вміст нового споживчого кошика.

Зауважимо: прийняття оновленого споживчого кошика відбулося в примусовому порядку. Адже майже рік Уряд виконував судове рішення, яке зобов’язувало його переглянути споживчий кошик.

Нагадаємо, що встановлення прожиткового мінімуму ґрунтується на трьох елементах:

  • набір продуктів харчування;
  • набір непродовольчих товарів;
  • набір послуг.

Такі набори не повинні втрачати актуальності. Тобто їх повинні переглядати хоча б раз на п'ять років. А цю вимогу вдало ігнорували, адже досі в основу прожиткового мінімуму закладали споживчий кошик зразка 2000 року.

Кабінет Міністрів України постановою «Зміни, що вносяться до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615» від 02.11.16 р. № 775 деталізував деякі норми щодо переоформлення спецдозволів на користування надрами та проведення аукціону.

Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник разом із заявою подає дві її копії та доданих до неї документів.

З’явилася додаткова підстава для переоформлення дозволу — у зв'язку з правонаступництвом юрособи (надрокористувача) у результаті реорганізації шляхом перетворення. Окрім цього, прописали, що закон може встановлювати інші підстави для переоформлення дозволу. Також прописали нові переліки документів, які потрібно долучити до заяви про переоформлення дозволу.

До речі, склад аукціонного комітету затверджують за погодженням із Мінприроди.

Деталізовано, що рішення про початок підготовки ділянки надр до аукціону чи про відмову у проведенні такої підготовки ухвалюють протягом 10 робочих днів із дня одержання заяв організатором.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики» від 26.10.16 р. № 750 затвердив критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Слід зазначити, що конкретний ступінь ризику суб’єкта господарювання (високий, середній або незначний) впливає на періодичність планових перевірок.

Отже, Мінсоцполітики проводитиме планові перевірки госпсуб'єктів щодо дотримання законодавства у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном із такою періодичністю:

  • з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на два роки;
  • із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на три роки;
  • з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на п'ять років.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо обмеження відповідальності платників податку на прибуток при застосуванні п. 31 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України» від 05.07.16 р. № 14557/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, за які саме порушення щодо податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році підприємства не штрафуватимуть.

Відповідно до п. 31 підр. 10 р. XX ПКУ передбачено звільнення від відповідальності лише у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, передбачених абзацами 3−5 п. 50.1, п. 120.2, п. 123.1 ПКУ, у конкретних випадках:

  • за порушення порядку обчислення податку на прибуток;
  • за порушення правильності заповнення податкових декларацій із податку на прибуток;
  • за порушення повноти сплати податку на прибуток.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів у вигляді спадщини, отриманих фізичною особою, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим» від 01.11.16 р. № 11497/П/99-99-13-02-03-14 зазначила, що успадковане від фізособи-резедента майно фізособою з податковою адресою на території ВЕЗ «Крим» обкладають 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (пп. 174.2.3, п. 167.1 ПКУ). Оскільки фізосіб, які мають податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюють із метою оподаткування до нерезидентів (п. 5.3 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.14 р. № 1636-VII).

Однак якщо така особа отримала статус внутрішньо переміщеної особи, то її в цілях оподаткування прирівнюють до резидента. І тому після отримання спадщини від члена сім’ї першого ступеня споріднення вона не сплачуватиме податку на доходи й військового збору (пп. «а» пп. 174.2.1, пп. 1.7 п. 161 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» від 12.10.16 р. № 856 видала нові рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби під час організації, проведення та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Нові методрекомендації виписані більш скрупульозно. Наприклад, перелічено підрозділи органів Державної фіскальної служби (далі − ДФС), які проводять документальні перевірки, інформацію, яку потрібно аналізувати для виявлення ризиків щодо порушення платниками митного законодавства, правила формування робочих груп із проведення перевірок тощо.

Міністерство юстиції України наказом  «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань» від 02.11.16 р. № 3150/5 змінило деякі правила держреєстрації суб’єктів господарювання. Зокрема, звужено принцип екстериторіальності.

Тепер суб'єкт держреєстрації здійснює держреєстрацію незалежно від місцезнаходження госпсуб’єктів, але саме в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя. Тобто якщо місцезнаходження юрособи, наприклад, Київська обл., то вона може звернутися до будь-якого держреєстратора в межах рідної області.

Якщо документи подають в електронній формі, то держреєстрацію проводять незалежно від місцезнаходження такої особи чи громадського формування в межах України.

Держреєстрацію припинення юрособи шляхом її ліквідації за спрощеною процедурою здійснює суб'єкт держреєстрації, уповноважений на зберігання реєстраційної справи такої юрособи в паперовій формі.

Реєстраційні справи госпсуб’єктів у паперовій формі зберігають виконавчі органи міської ради міст обласного та/або республіканського АРК значення, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі держадміністрації за місцезнаходженням юрособи, фізособи-підприємця.

Національний банк України  в листі «Стосовно діяльності окремих платіжних систем та систем розрахунків» від 02.11.16 р. № 57-0002/90626 наголосив, що випуск електронних грошей може здійснювати винятково банк, який попередньо узгодив із фінансовим регулятором правила використання електронних грошей.

Такі правила стосовно торгових марок «Webmoney», «Яндекс.Деньги», «QIWI Wallet», «Walletone»/«Єдиний гаманець» тощо Нацбанк не узгоджував, тому надавати послуги з використанням цих торгових марок користувачам заборонено.

Водночас Нацбанк узгодив правила внутрішньодержавної системи розрахунків «WebMoney.UA», що не є правилами використання електронних грошей та не містять опису операцій з електронними грошима.

Перелік внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем, які мають право провадити діяльність в Україні, а також перелік банків, що мають право випускати електронні гроші, можна знайти на офіційному сайті Нацбанку в розділі «Платіжні системи та розрахунки».

Національний банк України (далі − НБУ) своєю постановою «Про затвердження Змін до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» від 01.11.16 р. № 398 вніс зміни до Положення про застосування іноземної валюти в страховій діяльності, затвердженого постановою Правління НБУ від 11.04.2000 р. № 135. Зокрема, скасовано вимогу про обов’язкове подання перекладу документів, викладених іноземною мовою.

Уповноважений банк зможе купувати інвалюту та проводити інші операції на підставі як оригіналів відповідних документів (у т. ч. електронних документів), так і копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації. Копії документів у паперовій формі можна засвідчити не тільки нотаріально, а й підписом керівника або заступника керівника клієнта з відбитком його печатки (за наявності).

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра