Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції» від 14.07.16 р. № 1462-VIII, який набрав чинності 06.08.2016 року.
Відповідно до цього нормативно-правового акта сукупний дохід сім’ї для обчислення державної допомоги визначатиметься, не враховуючи грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції (далі − АТО), на час її проведення.
У декларації, яку подають для отримання допомоги малозабезпечені сім’ї, таких доходів не потрібно фіксувати. Утім, до заяви про призначення допомоги потрібно додати довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в АТО.
Державна фіскальна служба України через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР) оновила свою відповідь стосовно заповнення податкової накладної (далі − ПН), коли продавець під час постачання товарів/послуг надає знижки або встановлює надбавки покупцю. В оновленій відповіді наголошується, що суми надбавок/знижок в окремих рядках ПН не зазначають.
Якщо продавець встановлює надбавку, то вона збільшує ціну постачання та базу оподаткування, що слід зазначити в графах 7 та 10 ПН відповідно. Якщо покупцеві надана знижка, ціна постачання та база оподаткування зменшуються на суму такої знижки.
Цікаво, що така відповідь була розміщена в ЗІР, однак її дію було обмежено до 01.04.16 р. Поява консультації з аналогічним змістом свідчить, що позиція контролерів залишилась незмінною.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів» від 04.07.16 р. № 14494/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, чи враховувати для податково-прибуткових цілей бухгалтерські доходи від дооцінки та відновлення корисності основних засобів (далі − ОЗ), які до 01.01.15 р. уцінювали (або визнавали бухвитрати від зменшення корисності). Листом податківці пояснюють, що оскільки витрати з уцінки та втрати від зменшення корисності ОЗ до 01.01.15 р. не вплинули на визначення об’єкта обкладення податком на прибуток, із цієї дати фінрезультат до оподаткування зменшують на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності ОЗ у межах цих витрат. Тобто такі бухдоходи знімають для податково-прибуткових цілей.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо оформлення документів під час операцій з повернення постачальникам пального, отриманого до 01.03.2016» від 28.07.16 р. № 16330/6/99-99-12-02-02-15 роз’яснила, як покупцю оформити повернення пального, отриманого від постачальника до 01.03.16 р. Оскільки це пальне було внесене до Системи електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП) за актом інвентаризації, розрахунку коригування акцизної накладної складати не потрібно. Замість цього повернення пального оформлюють як операцію реалізації − покупець складає та реєструє акцизну накладну в СЕАРП.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо відображення в податковому обліку операції з продажу банком невиробничих основних засобів й інвестиційної нерухомості» від 08.06.2016 р. № 12660/6/99-99-15-02-02-15 розглянула зазначене питання.
У листі повідомляється, що в разі продажу цих активів фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до п. 138.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) на суму залишкової вартості таких активів, визначеної відповідно до бухгалтерського обліку, і зменшується згідно з п. 138.2 ПКУ на суму первісної вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.
У випадку здійснення операцій із продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування згідно з нормами п.п. 138.1 та 138.2 ПКУ не проводиться. Результат від продажу цих активів визначається відповідно до правил бухобліку і відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо обкладення ПДВ операцій із постачання платником податку об’єктів житлового фонду (квартир), майнові права на які були придбані платником податку в забудовника» від 19.07.2016 р. № 15532/6/99-99-15-03-02-15 розглянула це цікаве питання.
Фіскальне відомство наголосило, що майнові права на об’єкт інвестування (нерухоме майно (квартири) є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття його в експлуатацію).
Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати підприємству-покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі.
Майнові права підприємства-покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на такий об’єкт, оформлення та реєстрації платником податків − покупцем відповідних правовстановлюючих документів на нього.
Отже, у такому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) з метою обкладення податком на додану вартість (далі − ПДВ) є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка обкладається ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла третім особам звільняються від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо здійснення закупівлі робіт» від 05.08.2016 р. № 3302-06/24782-06 висловило свою позицію стосовно зазначеного питання.
Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі − Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (включаючи ціну за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури.
При цьому Закон не містить вимоги стосовно подання учасником у складі тендерної пропозиції розрахунку договірної ціни до проведення електронного аукціону.
Отже, якщо предметом закупівлі є роботи, замовник може встановити вимогу щодо надання учасниками в складі своєї тендерної пропозиції переліку й обсягів робіт відповідно до технічної специфікації, визначеної в тендерній документації, без зазначення вартості окремих складових робіт.
Якщо робота виконується згідно з кошторисом, складеним підрядником, кошторис набирає чинності й стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Разом з тим, пп. 6.2.4 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (далі − ДСТУ) визначено, що ціна пропозиції переможця торгів є договірною ціною на об’єкт будівництва, яка формується генпідрядником із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником.
Водночас у п. 3.15 ДСТУ прописано: договірна ціна – це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником і підрядником) й обумовлена в договорі підряду.
Таким чином, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватися за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником кошторису й ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватися сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України.
Цей порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг із поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно з установленими нормативними документами.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо індексації заробітної плати працівника-іноземця» від 15.07.16 р. № 332/10/136-16 повідомило, що умови проведення індексації працівників іноземних представництв слід передбачати в трудових контрактах. Така відповідь мотивована тим, що законодавство про індексацію грошових доходів населення не поширюється на зарплати в іноземній валюті.
Це твердження стосується й усіх інших працівників-іноземців, які отримують зарплатню в інвалюті.
Національне агентство з питань запобігання корупції своїм рішенням «Про затвердження Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції» від 09.06.16 р. № 5 визначило порядок оформлення протоколів про пов’язані з корупцією адмінправопорушення та порядок внесення приписів.
Визначено, що протоколи про адмінправопорушення уповноважені особи Нацагентства складають, зокрема, у разі порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення, стосовно одержання подарунків, недотримання вимог фінконтролю, при незаконному використанні інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.
У випадках виявлення порушень стосовно етичної поведінки, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, Нацагентство вноситиме приписи. За невиконання припису протягом десяти робочих днів із дня його надсилання складатимуть протокол про адмінправопорушення.
