Огляд законодавства

08 – 12 жовтня 2018 року. Уряд затвердив Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Кабінет Міністрів України затвердив розроблені Мінекономрозвитку Основні засади впровадження політики власності щодо суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

Документ розроблено з урахуванням кращих світових практик політики власності державних підприємств, зокрема OECD Guidelines on Corporate Governance of SOEs (Рекомендації щодо корпоративного управління державними підприємствами Організації економічного співробітництва та розвитку).

Основні засади впровадження політики власності визначають основні цілі здійснення державного володіння, управління і розпорядження суб’єктами господарювання. Так, політика власності стверджує, що держава володіє підприємствами для підвищення їхньої ефективності, збереження і підвищення балансової вартості їхніх активів, забезпечення економічних інтересів українського народу, виконання покладених на державу соціальних функцій, а також отримання прибутку держпідприємствами від здійснення комерційної діяльності.

Документ також визначає загальні принципи управління суб’єктами господарювання державного сектору економіки, серед яких:

  • винятковість державної власності – передбачено, що у власності держави мають залишитись підприємства, що виконують покладені на державу функції або є природними монополіями. При цьому інші підприємства мають бути приватизовані, передані в комунальну власність, державно-приватне партнерство або ліквідовані;
  • визначення чітких цілей діяльності – держава має визначати комерційні і некомерційні цілі функціонування підприємств, що належать до її власності;
  • паритетність у регулюванні державними та комерційними компаніями, коли державні компанії здійснюють свою діяльність на тих самих комерційних і конкурентних засадах, як і недержавні підприємства, із перетворенням всіх держкомпаній на акціонерні товариства;
  • розмежування функцій власника і регулятора – держава здійснює контроль і регулювання, однак не втручається в операційну діяльність суб’єкта господарювання;
  • професійність в управлінні суб’єктами господарювання – керівники і члени наглядових рад мають обиратись за конкурентною, прозорою і чесною процедурою із урахуванням їхнього досвіду і професійних навичок;
  • дотримання прозорості своєї діяльності для зниження корупційних ризиків;
  • соціальна відповідальність держкомпаній.

Тепер органи влади, які здійснюють управління державними компаніями, мають протягом місяця розробити, затвердити і оприлюднити окремі політики власності для особливо важливих державних підприємств. Вони також мають забезпечити впровадження політики власності на всіх підприємствах, що належать до державної форми власності.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій» від 20.09.2018 р. № 773 внесло численні зміни до Порядків, затверджені наказом Мінфіну «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» від 14.06.2016 р № 547:

  • реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);
  • реєстрації і застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
  • реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
  • опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, викладено в новій редакції численні форми заяв, довідок і т.д., починаючи з форми № 1-РРО «Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій» і Розрахункової книжки до форми № 1-ЦСО «Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій».

Основними цілями цього документа Мінфін назвав:

  • спрощення процедур реєстрації РРО та введення їх в експлуатацію;
  • впровадження при реєстрації і застосуванні РРО обміну інформацією в електронному вигляді;
  • спрощення вимог щодо ведення КОРО.

Сам наказ набув чинності з 1 жовтня 2018 року, однак, практично всі реальні зміни набудуть сили після вступу в силу нормативно-правового акта Міністерства фінансів України про затвердження порядків ведення реєстру примірників реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про відображення в податковому розрахунку за ф. 1ДФ суми нецільової благодійної допомоги, наданої у не грошовій формі» від 08.10.2018 р. № 4334/6/99-95-42-02-15/ІПК повідомила, що не оподатковують ПДФО нецільову благодійну допомогу, яку надають резиденти-юрособи фізособам протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує у 2018 році 2470 грн. (1762 грн × 1,4).

У податковому розрахунку форми № 1ДФ нецільову благодійну допомогу, у т. ч. ту, що перевищує граничний розмір, відображають з ознакою доходу «169».

Водночас у разі надання допомоги в негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» і 3 «Сума виплаченого доходу» відображають з урахуванням натуркоефіцієнта.

У рядку «Військовий збір» зазначають суму доходу без застосування натуркоефіцієнта.

Державна фіскальна служба України в категорії 136.02 ЗІР повідомила, що відповідно до п. 77.1 ПКУ документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Згідно з Порядком план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДФСУ до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється в разі його коригування.

Представники фіскального відомства зазначили, що проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФСУ не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФСУ (абз. 2 п. 3 розд. І Порядку).

Отже, коригування плану-графіку документальних планових перевірок платників податків здійснюється на підставі проектів, сформованих територіальними органами ДФСУ, починаючи з другого місяця поточного року.

План-графік з урахуванням коригувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФСУ в розділі «Діяльність/Плани та звіти роботи».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунків коригування до зведених податкових накладних, складених відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України» від 11.09.2018 р. № 3967/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що зведену податкову накладну, складену на суму перевищення балансової (залишкової) вартості основних засобів над фактичною ціною, слід коригувати двома рядками. У першому рядку зі знаком «–» необхідно зазначати показники рядка податкової накладної, які виправляєте. При цьому у графі 1 слід зазначати номер за порядком рядка податкової накладної, яку коригуєте.

Другим рядком розрахунку коригування необхідно зазначати правильні показники. У графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було у податковій накладній, яка коригується.

У графі 2 розрахунку коригування в усіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, необхідно зазначати причину коригування — «Коригування податкової накладної, складеної відповідно до абзацу 11 пункту 201.4 статті 201 ПКУ».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо формування витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування» від 02.10.2018 р. № 4265/Є/99-99-13-01-02-14/ІПК повідомила, що підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів. Проте відобразити такі витрати можна лише після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний із понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності.

Підставою відобразити витрати будуть відповідні первинні документи, зокрема угоди, акти виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні, розрахункові документи тощо.

До витрат можна включати пальне в межах норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу «Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» від 10.02.1998 р. № 43.

Витрати палива і мастильних матеріалів понад такі норми вважають негосподарськими витратами.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра