Кабінет Міністрів України затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також Умови й порядок страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків під час здійснення видів діяльності Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Уряду 9 квітня 2024 року.
Збільшення інструментів страхування воєнно-політичних ризиків під час війни в Україні має сприяти залученню інвестицій в українську економіку вже зараз. Ухвалення урядової постанови направлено саме на це. Вона дозволить удосконалити правове регулювання переліку воєнних та політичних ризиків, умов і порядку страхування або перестрахування воєнних та політичних ризиків при здійсненні видів діяльності Експортно-кредитного агентства. ЕКА зможе страхувати та перестраховувати від воєнних та/або політичних ризиків інвестиційні кредити українських банків для українських експортерів, а також прямі інвестиції. Це забезпечить підтримку економіки України, стимулюватиме відновлення промислового виробництва, створення нових робочих місць, наповнення бюджетів всіх рівнів коштами від сплати податків та посилення обороноздатності держави.
Цей механізм дозволить усунути прогалини, що обмежують можливість страхування вітчизняних інвестицій ЕКА, в тому числі в умовах воєнних дій та повоєнного відновлення.
Зокрема, до воєнних ризиків віднесли такі страхові ризики, які поширені в міжнародній практиці, що можуть виникнути на території України:
- воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;
- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
- терористичні акти та/або диверсії;
- окупація, анексія.
До політичних ризиків віднесли такі страхові ризики:
- здійснене органами державної влади України примусове відчуження майна/вилучення майна суб'єкта господарювання (позбавлення права власності на майно);
- безпідставне (незаконне) відкликання ліцензії з боку регулятора ринку або примусове припинення (зупинення) діяльності суб'єкта господарювання державними органами, що встановлене рішенням суду, що набрало законної сили, крім випадків, коли таке припинення діяльності спричинене невиконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства;
- невиконання або відмова від виконання державою зобов'язань, визначених законодавством, стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку, та/або інвестиційним договором за умови, що суб'єкт господарювання має право вимагати виконання таких зобов'язань;
- введення державою заборони (платіжні ембарго, мораторій) на здійснення розрахунків;
- неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон суб'єктом господарювання, крім випадків, передбачених законодавством.
Державна податкова служба України оприлюднила інформаційний лист № 2/2024, який присвячено деяким нововведенням, які запроваджені Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства». Також вони направлені на вдосконалення взаємодії платників податків з контролюючими органами через засоби дистанційної комунікації, а також уточнення окремих положень податкового законодавства.
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило порядки держреєстрації потужностей та ведення реєстру операторів ринку. Наказом Мінагрополітики від 15.02.2024 р. № 431 затверджено:
- Порядок державної реєстрації потужностей, який визначає процедуру державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу;
- Порядок ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей, який визначає процедуру ведення зазначеного реєстру.
Порядок державної реєстрації потужностей визначає процедуру державної реєстрації потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.
Державній реєстрації підлягає кожна окрема потужність оператора ринку, в тому числі транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам.
Транспортні засоби, що використовуються оператором ринку виключно для перевезення харчових продуктів, яке не пов’язане з експлуатацією належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, підлягають кумулятивній державній реєстрації, для якої подається одна заява (незалежно від кількості відповідних транспортних засобів) та за результатами якої присвоюється один особистий реєстраційний номер.
Не підлягає державній реєстрації як окрема потужність транспортний засіб, що використовується оператором ринку у зв’язку з експлуатацією іншої належної йому зареєстрованої потужності або потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.
Адресою потужності, яка є транспортним засобом або іншим рухомим майном, вважається місцезнаходження (для юридичної особи) або задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) (для фізичної особи) оператора ринку, в управлінні якого перебуває така потужність.
Порядок ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей регламентує процедуру ведення державного реєстру операторів ринку та їхніх потужностей. Держателем та адміністратором Реєстру є Держпродспоживслужба.
Основними завданнями функціонування Реєстру є:
1) ведення обліку операторів ринку та їхніх потужностей;
2) створення, збирання, одержання, зберігання, використання, розпорядження, поширення, охорона, захист інформації у сфері законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів з метою захисту життя, здоров'я та інтересів споживачів;
3) забезпечення електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування з метою виконання визначених законодавством завдань пов'язаних із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження, виробництво та/або обіг харчових продуктів;
4) створення інформаційної бази для виявлення операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження з використанням потужностей, що не мають експлуатаційного дозволу, або здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням потужностей, що не зареєстровані, якщо обов'язковість отримання експлуатаційного дозволу або їх реєстрації встановлена Законом;
5) забезпечення інформацією для визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю на підставі ризик-орієнтованого підходу щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, які здійснюються Держпродспоживслужбою;
6) отримання, розгляд та опрацювання електронних документів, поданих заявниками, з автоматичною фіксацією часу надсилання та отримання, забезпечення цілісності та автентичності електронних документів;
7) систематизація та узагальнення інформації, перетворення її у формат, придатний для проведення подальшого аналізу;
8) забезпечення доступності інформації, яка міститься в Реєстрі, для осіб з інвалідністю згідно з вимогами ДСТУ EN 301549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) «Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ»;
9) збереження, автоматичне резервування і відновлення інформації, внесеної до Реєстру, забезпечення безперебійного доступу до Реєстру.
Крім того, визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства аграрної політики та продовольства України:
- від 10 лютого 2016 року № 38 «Про затвердження Порядку затвердження експортних потужностей, внесення та виключення їх з реєстру затверджених експортних потужностей»;
- від 10 лютого 2016 року № 39 «Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам»;
- від 10 лютого 2016 року № 40 «Про затвердження Порядку ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл».
Наказ № 431 набирає чинності з 24 липня 2024 року, але не раніше дня його офіційного опублікування. на день підготовки матеріалу документ офіційно не опубліковано.
Кабінет Міністрів України скасував реєстр виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення, який до сьогодні вело Міністерство економіки. Також втрачають чинність рішення про внесення в реєстр та відповідні свідоцтва, які надавалися бізнесу, представленому в реєстрі.
Цим рішенням Кабінет Міністрів скасував норму, відповідно до якої Міністерство економіки за участі Генштабу ЗСУ були визначені головними виконавцями робіт з легалізації програмного забезпечення в органах влади та боротьби з його нелегальним використанням. Норма була ухвалена ще на початку 2000-х та нині втратила актуальність.
Уряд скасував застарілі та неефективні норми й процедури у сфері держрегулювання господарської діяльності, які лише обтяжували роботу бізнесу. З часу їх ухвалення нормативно-правове поле, що регулює сферу ІТ, було суттєво удосконалене. Сьогодні працюють більш дієві та ефективні механізми у сфері інформатизації, інструменти кібербезпеки та захисту інформації, якими опікуються уповноважені органи – Мінцифри, Держслужба спецзв’язку та інші. Мінекономіки не є профільним органом у цій сфері, тож логічно, щоб непрофільні функції були зняті з Міністерства.
Відповідно до рішення Уряду, інформація, що міститься в реєстрі, буде архівована та збережена.
Національний банк України з огляду на відкриття ринку землі для юридичних осіб в Україні та початок діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві постановою від 06.04.2024 р. № 39 вніс зміни до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями.
Зазначені зміни спрямовані на виконання оновленого законодавства України в цій сфері, створюють позитивні передумови для ширшого використання землі як ліквідного забезпечення за банківськими кредитами та збільшення кредитної підтримки сільськогосподарських виробників.
Так, Національний банк розширив перелік прийнятного забезпечення, вартість якого приймається до розрахунку кредитного ризику, включивши до переліку гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Також підвищено коефіцієнти ліквідності окремих видів забезпечення, зокрема для землі сільськогосподарського призначення.
Беручи до уваги оновлення законодавства в сфері страхування, Національний банк продовжив до 31 березня 2025 року право банків ураховувати вартість прийнятного забезпечення під час розрахунку кредитного ризику без наявності договору страхування предмета забезпечення.
Також унесено зміни до Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, якими посилено контроль наглядової ради банку в разі делегування повноважень щодо підпорядкування підрозділу роботи з непрацюючими активами головному ризик-менеджеру.
Міністерство фінансів України наказом від 18.03.2024 р. № 133 внесло зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Наказ приводить положення Порядку у відповідність до Закону України від 01.12.2022 р. № 2801-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».
Змінами, зокрема, уточнено, що у разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
