Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил проведення публічних закупівель: підвищено безпеку учасників торгів, зменшено можливості для зловживань замовників та розширено перелік підстав для закупівель без відкритих торгів.
Уряд розширив перелік підстав для закупівель без використання електронної системи закупівель. Відтепер закупівлі за нагальною потребою для ЗСУ, військових формувань, вищих військових навчальних закладів, правоохоронних органів, ДСНС, а також закупівлі «Укрзалізниці», які спрямовані на ремонти та відновлення техніки, зможуть відбуватися без застосування відкритих торгів або електронного каталогу.
Крім того, задля безпеки замовників, постачальників та виконавців замовникам дозволили не вказувати населений пункт, де розташоване підприємство, а лише, наприклад, район чи область. Це ускладнить пошук його місцезнаходження для ворога.
Також уряд зобов'язав замовників формувати перелік документів, які подаються учасником процедури закупівлі, у вигляді двох окремих додатків до тендерної документації. Раніше такі вимоги могли бути у будь-якій частині тендерної документації й учасникам торгів було складно їх знайти. Такі зміни унеможливлять зловживання щодо вимог до документації з боку замовників, сприятимуть добросовісній конкуренції серед учасників процедури закупівлі та покращать ефективність проведення закупівель.
Крім того, замовники отримали право закуповувати товари у країн-партнерів, з якими Україна уклала угоди про вільні державні закупівлі без нижньої межі.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» (реєстр. № 11400).
Законопроєктом з метою забезпечення реалізації указу Президента України від 26.01.2024 р. № 31/2024 «Про Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні», пропонується внести зміни до ПКУ та встановити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді коштів, отриманих в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» на умовах, затверджених КМУ.
Відповідні зміни до ПКУ забезпечать звільнення від оподаткування виплат (кешбеку) фізичним особам – споживачам, які є учасниками Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні».
Національний банк України постановою від 09.07.2024 р. № 84 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67» переглянув граничні строки розрахунків для окремих експортно-імпортних операцій, ураховуючи розпорядження Уряду України від 21 червня 2024 року № 573-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76».
По-перше, НБУ скасовує граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель. Ці зміни стосуються й імпорту відповідних товарів та обладнання з метою створення та/або розширення виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення в межах виконання таких контрактів із державними замовниками. Передбачено, що виконавці державних контрактів мають бути включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).
Національний банк очікує, що відповідні зміни створять умови для посилення стійкості сектору національної безпеки та оборони України.
По-друге, враховуючи консультації з представниками підприємств аграрного сектору та профільними міністерствами, НБУ збільшує з 90 до 120 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких видів аграрної продукції, здійснених з 12 липня 2024 року.
Йдеться про товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова) та 2306 (макуха).
Збільшення граничних строків розрахунків дасть змогу підтримати вітчизняних експортерів агропродукції, ураховуючи наявні логістичні виклики. Крім того, це розширить їхні можливості з освоєння нових ринків збуту, зокрема Азії та Африки, яких потребує Україна в умовах війни.
Водночас граничні строки розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції залишатимуться на 60 днів меншими, ніж для всіх інших товарів вітчизняного експорту (180 днів). Це і надалі сприятиме поліпшенню дисципліни своєчасного повернення валютної виручки в Україну в агросекторі.
Національний банк України постановою від 09 липня 2024 року № 83 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» актуалізував низку валютних обмежень.
По-перше, зміни спрямовані на збільшення інвестиційної привабливості України та залучення приватного іноземного капіталу. З цією метою НБУ:
- надав змогу вітчизняному бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через їхню участь у наданні зовнішнього кредиту українському позичальнику. Умовою для проведення такої операції є те, що гарантом, поручителем чи страховиком зовнішнього кредиту має бути іноземне експортно-кредитне агентство чи іноземна держава або ж гарантом чи поручителем за таким зобов'язанням є міжнародна фінансова організація (МФО). Такі зміни розширять можливості українських компаній залучати нові зовнішні кредити та позики;
- дозволив переказувати кошти на користь іноземних компаній, до складу акціонерів яких входить іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, що передбачають покриття воєнних ризиків на території України. Це стане важливим сигналом для інвесторів та донорів щодо можливості зменшити свої інвестиційні ризики в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф;
- забезпечив можливість резидентів переказувати кошти за наданими ними гарантіями чи поруками, що забезпечують виконання зобов’язань резидентів-позичальників за зовнішніми кредитами та позиками (за умови, якщо такі платежі резидента-позичальника дозволені Постановою № 18). Це позитивно вплине на зацікавленість іноземних кредиторів у відновленні кредитної підтримки приватних позичальників з України;
- унормував можливість резидентів-позичальників купувати іноземну валюту для її резервування за кредитним договором з МФО, що збільшить підтримку українського бізнесу з боку МФО;
- вніс уточнюючі зміни до травневого пакета лібералізації, яким було дозволено здійснювати планові відсоткові платежі за зовнішнім корпоративним боргом. Зміни спрямовані на уніфікацію підходів щодо сплати таких планових відсотків (купонів) для випадків різного структурування здійснених запозичень.
По-друге, Національний банк продовжує здійснювати кроки, щоб посприяти підвищенню обороноздатності України та підтримати волонтерську спільноту. Зокрема:
- розширюється перелік товарів оборонного призначення, які мають змогу купувати за кордоном фізичні особи-волонтери. До зазначеного переліку будуть додані комплектуючі для БПЛА (коди УКТЗЕД – 8407, 8526, 8529, 8537, 8542, 8543, 8807, 9004, 9013-9015, 9027), а також термоковдри та термогрілки (коди УКТЗЕД – 2915, 3824, 3920).
По-третє, Національний банк вніс інші уточнюючі зміни для підтримки населення та бізнесу, зокрема:
- надав дозвіл фізичним особам повертати соціальні виплати, отримані в іноземній державі. Завдяки цим змінам українці зможуть виконувати зобов’язання перед повноважними органами іноземних держав, що дасть змогу запобігти погіршенню умов надання допомоги вимушеним мігрантам;
- забезпечив можливість бізнесу сплачувати збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном.
По-четверте, Національний банк конкретизував норму щодо наявного ліміту в розмірі 100 тис. грн на день для купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за безготівкові кошти в гривні, що відповідає ліміту на видачу готівкових коштів з поточних рахунків клієнтів. Уточнення стосується виключно безготівкових коштів, а отже, українці й надалі можуть здійснювати валютно-обмінні операції з готівковими коштами без обмежень за сумою.
Крім того, уточнено перелік операції за рахунком іноземних компаній. З цією метою Правління Національного банку України 09 липня 2024 року затвердило постанову № 82 «Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», що також набрала чинності 11 липня 2024 року.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Порядок).
Зазначений Порядок призначений врегулювати механізм подання заяв про відшкодування збитків до Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (далі – міжнародний Реєстр збитків), у відповідності до правил, встановлених міжнародним Реєстром збитків.
Як неодноразово зазначалося раніше, враховуючи значні обсяги збитків та велику кількість заявників, з огляду на особливості технічного впровадження міжнародного Реєстру збитків, а також в залежності від доступності доказів, які заявники можуть надати на підтримку своєї заяви, подання заяв щодо різних категорій збитків відкривається поетапно. Відповідно, зазначений Порядок також оновлюється разом з відкриттям нових технічних можливостей або нових категорій.
Наразі міжнародний Реєстр збитків розширює можливості подання заяв для всіх власників пошкодженого та знищеного майна, в тому числі тих, хто не має акту комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна, чи взагалі не звертався по допомогу за програмою єВідновлення і не планує чи не може це робити, тих чиє майно з певних причин не може бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав.
Це дозволить подати заяви про відшкодування збитків до міжнародного Реєстру збитків більшій кількості постраждалих.
Крім того, такі зміни дозволять подавати заяви щодо об’єктів нерухомого майна, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Загалом можливість подання заяв буде доступною щодо більш ніж 40 категорій збитків після затвердження відповідних документів Конференцією Учасників міжнародного Реєстру збитків.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зміни відтерміновують подання військово-облікових документів осіб, які проживають тільки на тимчасово окупованих територіях, а також осіб, які з цих територій та територій активних бойових дій виїхали за кордон.
Таким громадянам потрібно подати військово-облікові документи за місцем навчання в семиденний строк після закінчення воєнного стану.
Кабінет Міністрів України розширив можливості державної програми «Доступні кредити 5-7-9%». Тепер її коштом Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) зможуть купувати та улаштовувати генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а також установки зберігання електричної енергії та допоміжне обладнання. Відповідну постанову Уряд ухвалив на засіданні 5 липня 2024 року.
Програма працюватиме у комбінації із програмою «ГрінДІМ». ОСББ та ЖБК в рамках цієї програми зможуть отримати до 70% вартості проєкту після його облаштування.
Для того, щоб скористатись державною програмою пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9” керівництво ОСББ чи ЖБК має подати заявку до одного із 46 банків, які співпрацюють з державою за програмою “Доступні кредити 5-7-9” та надати пакет необхідних документів, встановлених банком.
Програма пільгового кредитування для ОСББ та ЖБК запрацює з 20 липня.
Кабінет Міністрів України визначив перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати платні медичні та додаткові послуги пацієнтам, що не покриваються програмою медичних гарантій.
Відповідна постанова «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» була прийнята на сьогоднішньому засіданні Кабміну, але набуде чинності з 1 січня 2025 року.
За яких випадків пацієнти або інші фізичні та юридичні особи повністю оплачуватимуть медичні послуги:
- звернення пацієнта без направлення лікаря, крім випадків, коли направлення не вимагається відповідно до законодавства;
- надання медпослуг закладами охорони здоров’я за договорами з юридичними особами;
- надання медпослуг у закладах охорони здоровʼя сектору безпеки і оборони та Державного управління справами пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту;
- надання медпослуг, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
Таким чином, прийнята постанова дозволить чітко визначити, які медичні послуги покриваються за програмою медичних гарантій, а які — ні. Зокрема, документ визначає, що медичні інтервенції, які відсутні в таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоровʼя» та/або національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій», затвердженій наказом МОЗ від 03.04.2020 р. № 773, не покриваються за програмою медичних гарантій і можуть надаватися за плату від юридичних і фізичних осіб. До моменту набрання постановою чинності МОЗ планує переглянути таблицю співставлення таким чином, щоб програма медичних гарантій чітко визначила перелік послуг, який гарантується кожному пацієнту, інші ж медичні послуги можуть надаватись платно.
Також постанова визначає випадки, за яких пацієнти здійснюватимуть оплату лише за додаткові послуги, сама ж вартість медичної послуги покриватиметься коштом програми медичних гарантій. Ідеться про:
- надання медпослуг за місцем проживання (вдома) чи перебування пацієнта за умови, якщо це є побажанням пацієнта, а не обумовлено його медичним станом;
- можливість самостійно обрати лікуючого лікаря при отриманні спеціалізованої медичної допомоги в плановому порядку в стаціонарних умовах;
- перебування в палаті із підвищеним рівнем комфорту та сервісу за запитом пацієнта.
Крім цього, усі заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності мають оприлюднити на своїх офіційних сайтах та розмістити на інформаційних стендах у приміщеннях лікарень повну інформацію з переліком платних медичних послуг із зазначенням їх вартості, а також повний перелік безоплатних медичних послуг, що надаються в межах програми державних гарантій обслуговування населення.
Надання платних медичних послуг має обов’язково оформлятися відповідними підтвердними документами та вноситися до електронної системи охорони здоров’я із зазначенням джерела оплати, а розрахунок здійснюється виключно в безготівковій формі. Заклади охорони здоров’я зможуть самостійно визначати вартість платних медичних послуг.
Ті медзаклади, що діють у формі установи, матимуть змогу здійснювати додаткову господарську діяльність, відповідно до їх статутів, самостійно встановлюючи плату за неї.
Кабінет Міністрів України прийняв зміни до Постанови № 256 від 24 березня 2023 року, що передбачають вдосконалення порядку закупівель безпілотних систем.
Основні зміни:
- Держспецзв'язку матиме змогу здійснювати закупівлі БпЛА вітчизняного виробництва через систему електронних закупівель «Прозоро».
- Для захисту виконавців державних контрактів (договорів) буде прихована чутлива інформація про них.
Рішення Уряду дозволить використовувати інструменти електронних закупівель для БпЛА вітчизняного виробництва, що сприятиме прозорості закупівель, та підвищить рівень захищеності вітчизняних виробників.
Раніше з використанням системи електронних закупівель «Прозоро» можливо було здійснювати закупівлі тільки деяких категорій БпЛА іноземного виробництва.
Нагадаємо, в березні 2023 року Уряд Постановою № 256 запровадив експериментальний механізм здійснення оборонних закупівель безпілотних систем. Це дало можливість виробникам БпЛА активніше розвиватися та масштабувати виробництво в десятки разів.
