Огляд законодавства

08 – 12 травня 2023 року. Нацбанк урегулював порядок здійснення безвиїзного нагляду на платіжному ринку

Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний законопроєкт № 7629 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності».

Законопроєкт розроблено з метою реалізації положень Закону України «Про колективні угоди та договори» в частині притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства під час укладення та виконання колективних угод і договорів. Також документ враховує окремі положення Директиви Ради від 14 жовтня 1991 року про обов’язок роботодавця інформувати своїх службовців про умови, що застосовуються до трудового договору чи трудових відносин 91/533/ЄЕС.

Законопроєктом передбачається:

  • підвищення розміру штрафу за окремі види правопорушень:
    • ухилення від участі в колективних переговорах – від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (чинна норма – від 3 до 10);
    • ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод, договорів – від 5 до 10 НМДГ (чинна норма – від 1 до 5);
  • накладення штрафу за ненадання працівнику особами, які представляють роботодавця, інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень – від 5 до 10 НМДГ (наразі відсутній);
  • розгляд суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів справ про такі адміністративні правопорушення;
  • право складати протоколи про ці правопорушення уповноважених на те посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці).

Водночас пропонується не накладати штраф на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців, за ухилення від участі в колективних переговорах, ненадання інформації для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод і договорів.

Ухвалення законопроєкту сприятиме посиленню захисту прав працівників і роботодавців, їх представників.

Міністерство інфраструктури України наказом від 24.04.2023 р. № 303 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузях транспорту, поштового зв'язку, будівництва та енергоефективності в особливий період.

У документі зазначено 15 критеріїв для визначення підприємств указаних галузей важливими для національної економіки. Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства важливим є відповідність хоча б одному з критеріїв.

Для підтвердження відповідності цим критеріям підприємство повинно надати:

1) копію податкової декларації з усіма додатками, у тому числі з обов'язковим поданням додатка з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання до:

  • податкової декларації платника єдиного податку третьої та/або четвертої групи за попередній податковий (звітний) рік;
  • податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік.

Зазначені копії податкових декларацій та розрахунків слід подавати з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або квитанцією про прийняття податкової декларації в разі її подання засобами електронного зв'язку, або квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою;

2) відомості щодо кількості застрахованих осіб – працівників – завірену копію Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого ЄСВ за останній звітний період із підтвердженням контролюючого органу про прийняття цього Податкового розрахунку.

Національний банк України постановою від 05 травня 2023 року № 59 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39», відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни», продовжив термін дії незастосування заходів впливу за несвоєчасне подання небанківськими установами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності на 2023 рік.

Регулятор і надалі не застосовуватиме заходи впливу за несвоєчасне подання небанківськими установами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності у 2023 році також через поступову імплементацію страховиками МСФЗ 17 «Страхові контракти».

Із 1 січня 2023 року обов’язковим для застосування на страховому ринку є Міжнародний стандарт фінансової звітності 17 «Страхові контракти». Однак в умовах воєнного стану фінансові та часові ресурси страховиків, необхідні для розроблення та впровадження нових процедур, ІТ-рішень, процесів з метою імплементації МСФЗ 17 «Страхові контракти» обмежені. Водночас більша частина страховиків мають складнощі з переналаштуванням облікових та ІТ-систем, наявністю кваліфікованих кадрів для розроблення відповідної облікової політики, методики та моделей щодо розрахунку відповідальності за страховими контрактами, зі зміною підходів до формування фінансової звітності та розрахунку ключових показників.

Для страховиків, які не встигли імплементувати МСФЗ 17 «Страхові контракти», регулятор уточнив перелік документів, які їм необхідно подати для отримання ліцензії на новий вид страхування. Так, у пакеті документів для отримання ліцензії на новий вид страхування протягом 2023 року страховики мають подати:

  • звітність, визначену Правилами складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 25 листопада 2021 року № 123 (далі – Правила № 123) замість фінансової звітності, складеної відповідно до МСФЗ, включаючи МСФЗ 17 «Страхові контракти»;
  • звіт суб’єкта аудиторської діяльності, який згідно із Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, про надання впевненості щодо звітних даних страховика, складених згідно з Правилами № 123 станом на останню звітну дату, підготовлений відповідно до міжнародних стандартів аудиту, замість аудиторського звіту щодо річної фінансової звітності страховика або аудиторського звіту щодо огляду проміжної фінансової звітності страховика.

Державна податкова служба України оприлюднила нові довідники пільг станом на 05.05.2023 року, а саме:

У зазначених довідниках подано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; з податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; з акцизного податку, з місцевих податків та зборів.

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Національний банк України постановою від 05 травня 2023 року № 60 «Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг» врегулював порядок здійснення безвиїзного нагляду на платіжному ринку за діяльністю небанківських надавачів платіжних послуг та надавачів обмежених платіжних послуг.

Безвиїзний нагляд на платіжному ринку здійснюватиметься для дотримання:

  • пруденційних нормативів;
  • авторизаційних умов діяльності;
  • вимог законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій (крім вимог, що стосуються оверсайту) та відносини між надавачами та користувачами платіжних послуг;
  • вимог нормативно-правових актів щодо ІТ-безпеки та забезпечення безперервності надання платіжних послуг.

Для цього Національний банк урегулював наглядовий процес, що включає в себе:

  • порядок взаємодії між регулятором та учасниками ринку, зокрема під час обміну інформацією та надання необхідної інформації, пояснень, документів з метою аналізу та визначення необхідності здійснення подальших наглядових дій;
  • можливість проведення робочих зустрічей з представниками об'єкта нагляду, за необхідності обговорення питань, що виникають у межах здійснення безвиїзного нагляду;
  • за результатами здійснення безвиїзного нагляду – ініціювання питання щодо застосування заходів впливу до об’єкта нагляду в разі виявлення порушень вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку.

Вимоги положення застосовуватимуться до нових учасників, які з’явилися на платіжному ринку у зв’язку з уведенням в дію нового Закону України «Про платіжні послуги», а саме до:

  • платіжних установ;
  • установ електронних грошей;
  • надавачів обмежених платіжних послуг;
  • філій іноземних платіжних установ;
  • фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;
  • операторів поштового зв’язку, що мають право на надання платіжних послуг.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра