Європейський парламент схвалив нову європейську систему дорожньої інформації та авторизації (ETIAS), яка повинна бути запроваджена в 2021 році. Рішення ще має бути офіційно затверджено Радою Міністрів і опубліковано в Офіційному журналі ЄС.
Громадяни більше 60 країн і територій, звільнених від візових вимог для в'їзду в ЄС, муситимуть заповнити електронну форму з їх особистими даними (включаючи ім'я, дату і місце народження, стать і громадянство), інформацією про документи для в'їзду (дійсність, країна випуску), домашньою адресою і контактною інформацією, а також вказати країну першого в'їзду.
Заявник також буде інформувати владу про судимості за серйозні злочини (тероризм, сексуальну експлуатацію дітей, торгівлю людьми або наркотиками, вбивство і зґвалтування), про перебування в зонах війни або конфлікту і про будь-які адміністративні рішення, відповідно до яких заявнику слід залишити країну, за останні 10 років.
У разі терористичних злочинів період буде поширюватися на попередні 20 років, і будуть необхідні додаткові роз'яснення щодо дати і країни винесення обвинувального вироку.
Дозвіл коштуватиме 7 євро, а для мандрівників у віці до 18 років і старше 70 років – безкоштовно і діятиме впродовж трьох років або до закінчення терміну дії проїзного документа.
Кожен запит буде автоматично перевірятися на відповідність інформації, внесеної до всіх наявних баз даних. Переважна більшість заявників отримають дозвіл майже відразу.
Якщо при перевірці документів буде виявлена інформація про судимість, перебування в зонах конфліктів і вимогу покинути країну, дані будуть перевірятися вручну, а ризик безпеки, міграції або епідемії оцінюватися індивідуально.
Державна фіскальна служба України на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 138.01) повідомила, що не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК), наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації (далі – УПК), за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що в подальшому така податкова консультація була змінена або скасована (абз. 1 п. 53.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Положення абз. 1 п. 53.1 ПКУ застосовуються до ІПК, за умови, що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
Якщо положення ІПК суперечать положенням УПК, застосовуються положення УПК.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо поняття 'момент введення в експлуатації реєстратора розрахункових операцій' від 06.07.2018 р. № 3000/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила: датою введення в експлуатацію РРО є відповідна дата, що зазначається в паспорті (формулярі) РРО, акті введення РРО в експлуатацію, та від якої обчислюється гарантійний строк експлуатації РРО. Така дата вноситься до інформаційної системи ДФСУ при первинній реєстрації РРО та від цієї дати обчислюється строк служби РРО.
Представники фіскального відомства посилаються на п. 13 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601 (далі – Порядок № 601), за яким після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію представник центру сервісного обслуговування робить запис в експлуатаційних документах, складає довідку про опломбування РРО та акт введення його в експлуатацію.
До експлуатаційних документів належить паспорт (формуляр) РРО, який повинен мати окремі розділи для внесення даних щодо введення реєстратора в експлуатацію та його гарантійного (післягарантійного) ремонту (п. 7, 8 Порядку № 601). При цьому гарантійний строк експлуатації РРО обчислюється від дати введення його в експлуатацію (п. 18 Порядку № 601).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про оподаткування ПДВ» від 27.06.2018 р. № 2877/5/99-99-15-03-02-16/ІПК повідомила: якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в необ’єктних, звільнених від ПДВ і негоспдіяльних операціях (операціях, визначених у підпунктах «а» - «г» п. 198.5 ПКУ), платник ПДВ зобов’язаний нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ. Для цього потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.
Базу оподаткування слід визначити згідно з п. 189.1 ПКУ.
Нарахування таких ПДВ-зобов’язань здійснюється за умови, що придбання таких товарів/послуг, необоротних активів здійснювалося з ПДВ, а для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р. – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту.
Слід зауважити, що норми п. 198.5 ПКУ стали такими з 01.01.2018 року.
При цьому податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються:
- для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних після 01.07.2015 р., призначених для використання в неоподатковуваних операціях, – в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто в тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених при їх придбанні, до складу податкового кредиту;
- для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., які починають використовуватися у неоподатковуваних операціях після 01.07.2015 р., – якщо суми ПДВ, нараховані (сплачені) під час їх придбання або виготовлення, були включені до складу податкового кредиту, та не нараховуються, якщо суми ПДВ до складу податкового кредиту не включалися.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» від 05.06.2018 р. № 547 затвердило зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 р. № 727.
Змінами, передбачено, що в разі незгоди платника податків із висновками документальної перевірки, крім заперечень, можуть подаватись додаткові документи, які розглядаються контролюючим органом.
Один примірник акта (довідки) документальної перевірки та інших матеріалів перевірки зберігається в контролюючому органі, який здійснював перевірку.
Строк зберігання актів (довідок) та інших матеріалів документальних перевірок у контролюючих органах становить п’ять років (у разі оскарження результатів перевірки строк збільшується (за потреби).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування плати за землю» від 06.07.18 р. № 602 затвердило три узагальнюючі податкові консультації:
- про справляння плати за землю в разі оренди площі у багатоквартирному будинку;
- про сплату земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені;
- щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
Державна казначейська служба України повідомила, що з метою уникнення втрат бюджетів, у зв’язку зі зміною рахунків, встановлено перехідний період, на час якого старі рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів залишаються актуальними.
Усі податки та збори, перераховані на старі рахунки, не втрачаються, не повертаються, не потребують додаткових зусиль на переадресацію, а зараховуються відповідно до визначених призначень та відповідно до бюджетного законодавства.
На час перехідного періоду – до 11 вересня 2018 року, виконання операцій як за старими, так і за новими рахунками здійснюються у штатному режимі.
Фіскальні органи додали, що до 10 вересня 2018 року залишаються активними для зарахування податків, зборів, платежів два комплекти рахунків, тобто як старі, які діяли до 02.07.2018, так і нові, які діють з 02.07.2018.
Зазначена модель дозволить зберегти персоніфіковані дані про сплату податків, зборів, платежів щодо платників як на рахунки, які діяли до 02.07.2018, так і на рахунки, які діють з 02.07.2018.
При цьому рахунки для сплати ЄСВ з 02.07.18 не змінилися.
Верховний Суд України розглянув позов ФОП, до якого було застосовано штраф за неоприбуткування готівки у Книзі доходів і витрат загальносистемника.
Із раніше висловлених правових позицій у постановах від 01.04.2014 р. № 21-54а14 та від 28.02.2018 р. у справі № 824/2588/13-а випливає, що в разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є:
- сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги)
- відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Не відображення готівки в КОРО після проведення розрахункової операції із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95.
Але, належна, своєчасна та повна фіксація готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО підприємцем була забезпечена. З огляду на це, ВСУ не вбачає підстав для застосування штрафних санкцій за неоприбуткування, оскільки порушення ведення Книги обліку доходів і витрат, самі по собі, не дає підстав для накладення штрафу. Про це йдеться у постанові від 24.05.2018 р.№ 803/1038/17.
