Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4». Це оновлення форми Об’єднаного звіту з ЄСВ, ПДФО та військового збору, очікуване через зміну звітного (податкового) періоду з місячного на квартальний для ФОП та осіб з незалежною професійною діяльністю.
Ось ключові аспекти, що Мінфін підготував до форми й порядку подання Податкового розрахунку:
- для податкових агентів — ФОП та осіб з незалежною професійною діяльністю затверджують окремий Податковий розрахунок: у рядку 02 зазначаються рік і квартал, дані про працівників, доходи й ЄСВ подаються по місяцях кварталу;
- передбачені 4 додатки для Податкового розрахунку квартального, тобто для ФОП та незалежників: ФІЗ‑Д1, ФІЗ‑4ДФ, ФІЗ‑Д5, ФІЗ‑Д6; за кожен місяць кварталу слід подавати «свій» місячний додаток.
У проєктній формі немає типу «звітний довідковий», який раніше дозволяв показати нові нарахування всередині кварталу (для лікарняних, декретних тощо) — як це вирішать тепер, поки не зрозуміло;
- звітувати за новою формою ФОП мають уже за І квартал 2026 року незалежно від місяця набрання чинності наказом;
- проєкт не вирішує проблему порожніх додатків: якщо є обов’язок подати розрахунок хоча б за один місяць кварталу, на практиці може знову виникнути потреба формувати «порожні» ФІЗ‑Д1/ФІЗ‑4ДФ за інші місяці (наприклад, до реєстрації або після припинення діяльності).
Мінфін оновлює не лише форму звіту, а й порядок його заповнення та довідники, тому після ухвалення наказу бухгалтерам доведеться працювати з новими бланками та технічними форматами. Це оновлення пов’язане із Законом № 4698‑ІХ від 03.12.2025 р., яким змінено пп. 165.1.55 ПКУ щодо доходів, що не включаються до оподатковуваного доходу фізособи. У проєкті наказу це відображено через редакційні зміни до довідника ознак доходів фізичних осіб та уточнення ознаки доходу 189.
Об’єднаний звіт для юридичної особи (уповноваженого підрозділу) для юросіб складатиметься з Податкового розрахунку за місяць (у рядку 02 – рік і місяць) і шести додатків: Д1, Д2, Д3, 4ДФ, Д5, Д6. Форми Розрахунку й додатків затверджують у новій редакції.
Оновлять також Порядок заповнення і довідники (коди категорій застрахованих осіб для Д1, ознаки доходів для 4ДФ, коди підстав для спецобліку для Д6). Враховано, зокрема, заміну реквізиту «трудова книжка: так/ні» на «основне місце роботи: так/ні» у Д1 та Д5.
Нову форму юрособи вперше подають за той місяць, у якому наказ набере чинності. Якщо це, наприклад, березень 2026 року, звіт за новою формою подають за березень — не пізніше 20 квітня 2026 року.
ФОП та юрособи звітуватимуть за різною логікою періодичності: ФОП — квартально (з розбивкою по місяцях), юрособи — щомісяця.
Для ФОП зберігається ризик, що доведеться подавати додатки за всі місяці кварталу, навіть якщо в окремих місяцях не було працівників або нарахувань (як це вже було з квартальною формою у юросіб), оскільки проєкт не врахував пропозиції не вимагати «порожні» додатки.
Відсутність у новій формі типу «звітний як довідковий» створює прогалину для оперативного відображення нарахувань (лікарняні, декретні тощо) протягом кварталу у ФОП — механізм заміни цієї можливості наразі не визначений.
Державна податкова служба України оприлюднила проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачено внесення змін до:
- Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Реєстр ПН);
- Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних (Реєстр АН) з урахуванням вимог Закону України № 1907-ІХ.
Проєктом постанови, зокрема, запропоновано: доповнити зазначені Порядки поняттями:
- «адміністратор і держатель Реєстру»;
- «користувачі Реєстру»;
- «власник Реєстру».
Адміністратором і держателем Реєстру ПН є ДПС, яка забезпечує:
- створення та функціонування Реєстру, зокрема його програмно-технічних засобів;
- оброблення та структурну систематизацію, захист відомостей, що містяться в Реєстрі;
- безоплатний доступ користувачів до відомостей, що містяться в Реєстрі.
Користувачами Реєстру є:
- посадові особи ДПС та її територіальних органів;
- посадові особи державних органів;
- фізичні та юридичні особи.
Адміністратором і держателем Реєстру АН також є ДПС, а користувачами цього Реєстру також є посадові особи ДПС та її територіальних органів; посадові особи державних органів; фізичні та юридичні особи.
Також документом передбачено доповнити інформацією щодо повноважень користувачів при доступі до відомостей з Реєстру.
Державна служба статистики України в листі від 30.01.2026 р. № 22.2-05/82Пі-26 роз’яснила особливості визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників та середньої чисельності працівників, що входять до облікового складу підприємства.
Держстат зазначив, що обидва формулювання фактично означають один і той самий показник — середню чисельність працівників облікового складу підприємства.
Офіційна статистична інформація щодо кількості працівників, зокрема середньооблікової кількості штатних працівників, формується за результатами державного статистичного спостереження «Обстеження підприємств із питань статистики праці».
Такі дані подаються за формами:
- № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці»;
- № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці».
Форми затверджені наказом Держстату від 15.04.2024 р. № 117.
Відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, до облікової кількості штатних працівників включаються:
- наймані працівники, які уклали письмовий трудовий договір або контракт;
- працівники, які виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше;
- власники підприємства, які отримують на ньому заробітну плату.
При визначенні середньооблікової кількості штатних працівників не враховуються окремі категорії тимчасово відсутніх працівників, зокрема:
- працівники у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
- працівники у відпустці для догляду за дитиною;
- працівники, призвані на військову службу або мобілізовані;
- працівники, з якими призупинено дію трудового договору;
- працівники, які евакуювалися або місцезнаходження яких тимчасово невідоме;
- працівники, які під час воєнного стану перебувають у відпустці без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць визначається шляхом:
- підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день місяця (включаючи вихідні та святкові дні);
- поділу отриманої суми на загальну кількість календарних днів у звітному місяці.
У Держстаті також звернули увагу, що методологічні документи та статистичні роз’яснення не є нормативно-правовими актами і не встановлюють правових норм.
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» щодо оплати праці працівників закладів позашкільної освіти» № 4789-IX.
Документ розширює можливості для матеріального стимулювання працівників закладів позашкільної освіти та підвищення рівня їх оплати праці.
Відповідно до прийнятих змін засновники державних і комунальних закладів позашкільної освіти отримують право:
- встановлювати посадові оклади працівникам у розмірах, що перевищують визначені Кабінетом Міністрів України;
- запроваджувати доплати, надбавки та грошові винагороди;
- встановлювати додаткові види матеріального стимулювання.
Такі виплати можуть здійснюватися за рахунок власних бюджетних надходжень відповідних закладів освіти.
Реалізація Закону спрямована на підвищення соціальних гарантій працівників позашкільної освіти, посилення мотивації до праці та підвищення престижності роботи у цій сфері.
Очікується, що нові можливості щодо матеріального стимулювання допоможуть залучити та утримати кваліфіковані кадри, а також підвищити якість освітніх послуг у позашкільній освіті.
Національне агентство України з питань державної служби затвердило Методичні рекомендації щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно службовців місцевого самоврядування.
Відповідний наказ від 4 березня 2026 року № 28-26 ухвалено на виконання Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Документ має консультативний характер і покликаний допомогти керівникам служб та підрозділам управління персоналом органів місцевого самоврядування правильно застосовувати норми законодавства щодо дисциплінарної відповідальності службовців.
Методичні рекомендації визначають ключові стадії дисциплінарного провадження щодо службовців місцевого самоврядування:
- відкриття дисциплінарного провадження;
- розгляд письмових пояснень службовця;
- розгляд дисциплінарної справи дисциплінарною комісією;
- прийняття рішення керівником служби щодо застосування дисциплінарного стягнення або закриття провадження.
Провадження відкривається керівником служби за наявності достатніх даних про можливий дисциплінарний проступок. Така інформація може надходити, зокрема, з:
- службових записок або повідомлень посадових осіб;
- звернень громадян або юридичних осіб;
- матеріалів перевірок чи ревізій;
- повідомлень у медіа або соціальних мережах;
- інших джерел, що містять фактичні дані про можливе порушення.
У разі відкриття дисциплінарного провадження службовцю пропонують надати письмові пояснення. За результатами їх розгляду керівник служби може закрити провадження, оголосити зауваження або передати справу на розгляд дисциплінарної комісії.
Дисциплінарна комісія аналізує матеріали справи, встановлює факт вчинення дисциплінарного проступку, ступінь вини службовця, а також обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
За результатами розгляду комісія готує подання керівнику служби, який ухвалює остаточне рішення — застосувати дисциплінарне стягнення або закрити дисциплінарне провадження.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 04 березня 2026 року № 287 «Про затвердження переліку цільових призначень, за якими здійснюється надання в оренду об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти».
Документ визначає напрями діяльності, за якими допускається передача в оренду майна закладів освіти для надання послуг, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням його учасників.
Затверджений перелік визначає види діяльності, які можуть здійснюватися на орендованих площах закладів освіти у випадках, коли сам заклад не має можливості забезпечити відповідні послуги через відсутність ресурсів, персоналу або необхідного технічного оснащення.
Такі послуги мають:
- сприяти організації та проведенню освітнього процесу;
- забезпечувати потреби або обслуговування учасників освітнього процесу — здобувачів освіти, педагогічних працівників та технічного персоналу;
- бути пов’язаними з діяльністю закладу освіти та освітнім процесом.
Постановою встановлено, що надання в оренду об’єктів та майна закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти можливе лише за визначеними цільовими призначеннями відповідно до кодів видів економічної діяльності (КВЕД).
Надання в оренду майна закладів освіти (крім закладів із специфічними умовами навчання) можливе за умови:
- врахування освітніх програм або спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів освіти у відповідному закладі;
- укладення договору або меморандуму про співпрацю між орендарем і закладом освіти.
Такий договір має передбачати, зокрема, забезпечення орендарем бази практики для здобувачів освіти із визначенням порядку, обсягу та змісту практичної підготовки.
Запровадження переліку цільових призначень дозволить впорядкувати передачу в оренду майна державних і комунальних закладів освіти та забезпечити використання таких приміщень виключно для діяльності, пов’язаної з освітнім процесом і потребами його учасників.
