Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт, який уніфікує 122 адміністративні процедури згідно з європейськими стандартами.
Проєктом пропонується внести зміни до 122 законодавчих актів і привести їх у відповідність із Законом про адміністративну процедуру (ЗАП), що набере чинності 15 грудня цього року.
Загальна адміністративна процедура має стати алгоритмом швидких і передбачуваних дій як щодо надання, так і для отримання державних послуг. А Закон про адмінпроцедуру дасть змогу вперше на законодавчому рівні врегулювати всю сукупність багатоманітних відносин між державою і фізичними та юридичними особами.
Проєкт закону мінімізує дублювання норм та спеціальних процедур, максимально уніфікує адміністративні процедури, щоб громадяни та бізнес мали однаковий алгоритм відносин із державою. Це сприятиме наближенню законодавства України до європейських стандартів.
Кабінет Міністрів України додатково спростив процедури державного експортного контролю для виробників боєприпасів та бойових частин до безпілотних систем. Спрощення діятиме для виробників, включених до реєстру виконавців державних контрактів відповідно до постанови «Про реалізацію експериментального проекту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів до безпілотних систем та бойових частин безпілотних систем».
Правила діятимуть на час дії експериментального проєкту.
Президент України підписав законопроєкт № 9534, який передбачає відкриття декларацій чиновників одразу після відновлення е-декларування, а не через рік. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті Верховної Ради.
Верховна Рада України схвалила закон про е-декларування (від 26.07.2023 р. № 9534) з урахуванням вето президента Володимира Зеленського. Електронні декларації відкриють.
Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію Президента підтримав 341 парламентар.
Антимонопольний комітет України схвалив проєкт Порядку звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Порядок покликаний сприяти вдосконаленню застосування процедури звільнення від відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання, що співпрацюють з органами Комітету, підвищення її ефективності та результативності та приведення у відповідність до оновлених положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» та законодавства Європейського Союзу.
Оновлений порядок застосування процедури звільнення від відповідальності забезпечує прозорі та чіткі умови та підстави, на яких суб’єкти господарювання можуть отримати як повне звільнення від відповідальності шляхом співробітництва з органами Комітету, так і часткове зменшення штрафу.
Міністерство фінансів України підготувало зміни до форми звіту про контрольовані операції. На сайті Мінфіну оприлюднено проєкт наказу «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».
Це обумовлено необхідністю удосконалення контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Документом, зокрема, пропонується внести зміни до звіту про контрольовані операції (далі – звіт КО). У додатку до нього наводять, зокрема, відомості про контрольовані операції: контракт (договір), відповідно до якого здійснюються контрольовані операції, умови постачання «Інкотермс», курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку та кількість предметів операції, а також підстави віднесення операції до контрольованих, у тому числі пов’язаність осіб.
Окрім того, при здійсненні самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний в додатку ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – додаток ТЦ) серед іншої інформації зазначати контракт (договір) та умови продажу (придбання) товарів (робіт, послуг), а також мінімальне (максимальне) значення діапазону цін / рентабельності і суму коригування.
Чинна редакція форм Звіту КО та додатка ТЦ не в повній мірі розкривають інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», що призводить до додаткового навантаження на платників податків внаслідок звернень до них контролюючих органів з метою отримання податкової інформації.
Змінами пропонується визначити, що у разі подання нерезидентом Звіту за постійне представництво, через яке нерезидент здійснює діяльність в Україні, по господарських операціях (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунках), такий звіт подається за неосновним місцем обліку, тобто за місцем обліку постійного представництва.
У разі, якщо нерезидент має кілька постійних представництв в різних контролюючих органах, цей нерезидент складає Звіт за неосновним місцем обліку, по кожному постійному представництву окремо та подає за місцем обліку таких постійних представництв.
З повним переліком нововведень можна ознайомитися на сайті Мінфіну.
Національний банк України постановою від 06 жовтня 2023 року №125 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» продовжує поступово повертати вимоги до банків, які були тимчасово послаблені на початку повномасштабного вторгнення, у тому числі стосовно здійснення оцінки кредитного ризику.
Так, з 31 жовтня 2023 року відновлюються окремі вимоги Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.06.2016 року № 351 (далі – Положення № 351).
Зокрема, вимоги про визнання банком дефолту боржника, якщо боржник сплатив борг в обсязі менше ніж обсяг доходів, визнаний банком, або відбулося зменшення відсоткової ставки за кредитом більш ніж на 30% від первинних умов договору, що не спричинене зміною ринкових умов.
Водночас, ґрунтуючись на визначених у Положенні № 351 принципах оцінки кредитного ризику, запроваджуються додаткові ознаки дефолту боржників – юридичних осіб, активи яких оцінюються на індивідуальній основі.
Банки почнуть враховувати запроваджені ознаки дефолту боржників під час здійснення оцінки кредитного ризику, починаючи із 31 жовтня 2023 року. Відповідні ознаки мають бути відображені в системах управління проблемними активами банків.
Крім того, з 2024 року відновлюється дія вимог щодо оновлення та подання банками до Національного банку планів відновлення діяльності банків та банківських груп. Оновлення планів має здійснюватися з урахуванням оновленої стратегії, бізнес-плану та фактичних показників фінансового стану банку / банківської групи, загальної ситуації в банківській системі та стрес-тестування, здійсненого із застосуванням щонайменше одного загальноринкового стрес-сценарію. Оновлені плани відновлення діяльності банки мають подати Національному банку до 01 жовтня 2024 року.
Міністерство фінансів України наказом від 20.09.2023 р. № 506 внесло зміни до форми податкової декларації з туристичного збору.
Наказ спрощує податкову звітність з туристичного збору у зв’язку з автоматизацією процедури прийняття та обробки податкової звітності, зокрема, усунення необхідності самостійного нарахування пені платником туристичного збору, виключення з податкової декларації позиції щодо проведення посадовою особою контролюючого органу камеральної перевірки цієї податкової декларації.
Так, виключено з податкової декларації та додатка до неї:
- рядків щодо визначення суми пені;
- приміток до таких рядків щодо порядку обчислення суми пені;
- позиції «Ця частина Податкової декларації заповнюється посадовими особами контролюючого органу» щодо зазначення посадовими особами контролюючих органів результатів проведення камеральної перевірки податкової декларації.
Крім того, до приміток у податковій декларації та додатку до неї вноситься зміна, яка усуває неоднозначність визначення кількості додатків до податкової декларації.
Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (реєстр. № 10063).
Законопроєкт спрямований на розширення форм надання компенсації за пошкодження об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, зокрема відшкодування вартості раніше придбаної за власні кошти будівельної продукції та вже виконаних ремонтних робіт на пошкодженому об’єкті нерухомого майна.
