Огляд законодавства

10 – 14 серпня 2020 року. В Україні легалізовано гральний бізнес

Президент України підписав Закон щодо легалізації ігорного бізнесу в Україні (проєкт № 2285-д). Закон набуде чинності наступного дня після публікації, за винятком змін до Кримінального кодексу України, а також правил роботи органів, що проводять сертифікацію ігрового обладнання, яке підлягає сертифікації.

Законом забезпечується комплексне регулювання ринку азартних ігор в Україні:

  • запроваджується виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні;
  • запроваджується система ліцензування діяльності у сфері азартних ігор з диференційованим розміром плати за ліцензії залежно від виду діяльності, розташування грального закладу;
  • встановлюються жорсткі вимоги до фінансового стану організаторів азартних ігор з метою забезпечення їх фінансової стабільності та гарантування виплат виграшів;
  • впроваджуються спеціальні вимоги щодо відповідності грального обладнання, що використовується для проведення азартних ігор, загальноприйнятим міжнародним стандартам;
  • створюються засади для запровадження обмежень щодо діяльності операторів, що не зареєстровані в Україні та не мають відповідної ліцензії;
  • встановлюються вимоги до гравців та їх ідентифікації, що сприятиме попередженню негативних наслідків від участі в азартних іграх, зокрема осіб, яким не виповнився 21 рік;
  • створюється реєстр самообмежених осіб та осіб, щодо яких наявні інші обмеження, що надає змогу обмежити участь в азартних іграх фізичної особи на термін від шести місяців до трьох років;
  • запроваджується принцип «відповідальної гри», що передбачає вжиття організатором азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків від участі фізичних осіб в азартних іграх та створюються механізми боротьби з ігровою залежністю (лудоманією);
  • встановлюються обмеження щодо місць проведення азартних ігор та вносяться зміни до Закону України «Про рекламу», що запроваджують обмеження щодо реклами азартних ігор;
  • встановлюється фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства України у сфері грального бізнесу.

Державна податкова служба України через Офіс великих платників податків нагадала, що законами «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» № 128-IX та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» № 129-ІХ запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

Зокрема, щодо незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19 квітня 2020 року, але Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так, тимчасово штраф у розмірі 10% (за перше порушення) і 50% (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 1 серпня 2020 року.

Водночас, з 1 січня 2021 року розмір штрафу становитиме 100 і 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Проте додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (зі змінами) не встановлено.

Державна податкова служба України повідомила, що активізована робота з виявлення та припинення схем відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зокрема, фахівцями столичної податкової проводиться активна робота серед підприємств, які передають свої права власності шахраям для використання в подальшому у схемах штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Податківці розповіли про наслідки роботи фіктивних підприємств.

Так, для бюджету країни суттєве скорочення надходжень спричинює затримання соціальних виплат.

Для власників підприємств здійснення подібних операцій зумовлює притягнення до відповідальності.

Для суб’єктів господарювання користування такими послугами унеможливлює роботу в легальному секторі економіки та плямує репутацію.

Для керівників підприємств право надання користування електронним цифровим підписом та своїми персональними даними для використання у злочинних схемах тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Податківці закликали платників податків перевіряти своїх партнерів на порядність та чесність. У разі виникнення сумнівів краще відмовитись від здійснення операцій з такими бізнес-партнерами.

Національний банк України повідомив про зміну правил взаємодії банків з клієнтами – фізичними та юридичними особами під час роботи з готівкою.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» від 31 липня 2020 року № 114, що набирає чинності 1 вересня 2020 року.

Відповідно до документа Нацбанк:

  • уточнив визначення низки ознак зношення та пошкодження банкнот;
  • визначив, що приймати й передавати значно зношені банкноти для дослідження до центрального банку можуть не лише уповноважені банки, але й усі інші українські банки;
  • поширив на інкасаторські компанії вимоги, які раніше виконували тільки банки і які стосуються вилучення й передавання сумнівних банкнот для проведення досліджень до Національного банку України, а також вилучення та передавання банкнот, зафарбованих спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, до правоохоронних органів;
  • запровадив нову вимогу щодо організації та проведення банками та інкасаторськими компаніями навчальних заходів з метою підвищення рівня знань працівників, які працюють з готівкою, ознак справжності та платіжності банкнот (монет) національної валюти;
  • скасував норму про розсилання банкам Національним банком України плакатів і буклетів із описом банкнот (монет), оскільки на сторінках офіційного Інтернет-представництва регулятора розміщується їх електронна версія.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, яку максимальну тривалість відпустки працівник має право отримати за відпрацьований час.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки (далі – Закон) забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.

Частиною другою ст. 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Законом також встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів) за один робочий рік.

Згідно з роз’яснювальним листом Міністерства соціальної політики України «Щодо надання щорічних основної та додаткових відпусток не більше 59 календарних днів» від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19 на випадок, коли працівнику після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.

Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. Під час звільнення, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.

Законодавство не передбачає термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Фонд соціального страхування України запевнив, що лікарняні виплачують, навіть якщо хвороба триває після звільнення.

Питання постало знову через те, що дедалі більше роботодавців вдаються до оптимізації виробництва, змін умов праці та скорочення чисельності працюючих через затяжний карантин.

Допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок хвороби або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також в разі ізоляції від COVID-19, виплачує Фонд соцстраху застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності. Виплату проводять незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснює роботодавець за рахунок своїх коштів.

Звільнення під час тимчасової непрацездатності – не підстава для відмови в оплаті лікарняного.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра