Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» від 05.04.17 р. № 241 збільшив розмір добових витрат на відрядження в межах України держслужбовцям, а також працівникам підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Становитимуть добові 60 грн (замість 30 грн).
Окрім того, помітно зросте гранична сума витрат на найм житлового приміщення за добу в межах України — 600 грн (а не 250 грн).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування анульованого боргу» від 04.04.17 р. № 4706/Л/99-99-13-02-03-14 наголосила, що для анульованого в 2016 році боргу неоподатковуваний розмір доходу визначають за нормами, що діяли до 01.01.17 р. А саме — згідно з редакцією пп. «д» пп. 164.2.17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка встановлювала такий розмір на рівні 50% від мінзарплати станом на 1 січня звітного року. Отже, неоподатковувана сума прощеного боргу для 2016 року — 689 грн.
Для боргу, анульованого в 2017 році, неоподатковувана сума — 25% від мінімалки на 1 січня, тобто 800 грн.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платника податку − резидента з постачання інженерних послуг (ремонт промислового обладнання) нерезиденту за межами митної території України і відображення такої операції у податковій декларації з ПДВ» від 03.03.17 р. № 4484/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що місце постачання послуг із ремонту промислового обладнання слід визначати як місце постачання інженерних послуг за пп. «в» п. 186.3 ПКУ. Тобто податківці пов’язують його з місцем розташування отримувача послуг. Отже, якщо замовником є нерезидент, то й місце постачання розташовано за межами України. Тобто податок на додану вартість (далі − ПДВ) на ремонтні роботи нараховувати не треба: немає об’єкта оподаткування, передбаченого пп. «б» п. 185.1 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо практичного застосування пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та щодо оподаткування доходів фізичних осіб відповідно до умов разового цивільно-правового договору» від 03.03.17 р. № 4482/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що обов’язок нараховувати єдиний внесок стосується не всіх ЦПД-винагород, нарахованих на користь фізосіб, а лише тих, що передбачають виконання робіт або надання послуг. До того ж, якщо фізособа-контрагент є приватним підприємцем та отримує таку винагороду в межах своєї підприємницької діяльності, то єдиний внесок нараховувати не потрібно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI).
Окрім того, фіскальне відомство розповіло про ПДВ-наслідки в ситуації, коли платник ПДВ під час застосування пільгового режиму оподаткування, визначеного п. 45 підр. 2 р. XX ПКУ, придбаває послуги, пов’язані з доставкою, навантаженням та розвантаженням вугілля, в осіб — платників ПДВ. За роз’ясненням податківців, з огляду на те, що такі послуги придбаваються для використання в операціях, звільнених від оподаткування, на вартість таких послуг необхідно нарахувати податкові зобов'язання і скласти не пізніше за останній день звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ПКУ, оскільки їх придбання здійснювалося з ПДВ у період застосування ним пільгового режиму оподаткування.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення звітного періоду, в якому у платника виникають підстави для формування податкового кредиту з ПДВ на підставі рахунку за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення» від 03.03.17 р. № 4476/6/99-99-15-03-02-15 наголосила: якщо платником ПДВ у періодах виникнення права на податковий кредит (подія, яка відбулась раніше, — дата оплати послуги або дата отримання послуги) не включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунків водоканалу, то зазначені суми податку можна включити до складу податкового кредиту шляхом подання за періоди, у яких виникло таке право, уточнюючих розрахунків (з урахуванням трирічного строку давності) з виправленими помилками.
Як неодноразово наголошували фіскали у своїх листах, складених до 2017 р., платники податку можуть формувати податковий кредит на підставі рахунків за послуги, вартість яких визначають за показниками приладів обліку. Але що стосується постачання води, то тут існує суттєве протиріччя. Так, пп. 14.1.191 ПКУ трактує постачання води як постачання товару. Окрім того, у Довіднику умовних кодів товарів зовнішньоекономічної діяльності постачання води контролери також тлумачать його як постачання товару. Нарешті, постачальники води застосовують касовий метод (п. 44 підр. 2 р. ХХ ПКУ), тож небезпечно формувати податковий кредит без фактичної оплати послуг.
Отже, щодо цього питання слід заручитись індивідуальною консультацією від представників фіскального відомства.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо виплати доходу підприємцю із окупованої території» від 31.03.17 р. № 7121/10/26-15-13-01-12 нагадала, що відповідно до пп. 38.9 підр. 10 р. XX ПКУ під час нарахування доходів фізособам-підприємцям, які перебувають чи проживають на тимчасово окупованій території або території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, з таких доходів слід утримати податок на доходи. Правило щодо неутримання податку на доходи в разі, якщо ФОП надала копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію як СПД (п. 177.8 ПКУ), для таких випадків не діє.
Так само з доходу, виплаченого ФОП, що перебуває чи проживає на окупованій території, слід утримати військовий збір.
Відповідальність за утримання податку на доходи та військового збору покладають на податкового агента — суб'єкта господарювання або самозайняту особу, яка виплачує дохід.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування амортизації та постановки на баланс основних засобів» від 31.03.17 р. № 7136/10/26-15-12-05-11 зазначила, що основні засоби, які евакуюють із зони АТО та ВЕЗ «Крим», треба обліковувати у складі активів підприємства. Основні засоби, перевезені з тимчасово окупованої на іншу територію України, звільняють від будь-якого оподаткування (у т. ч. ввізного мита). Відповідно, суми несплачених податків уважають податковою пільгою та включають до Звіту про суми податкових пільг.
Документально підтверджені витрати, пов’язані з евакуацією основних засобів, та всю його амортизацію можна включати до витрат з метою обкладення податком на прибуток.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки» від 28.02.17 р. № 299 затвердило форму запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.
Слід нагадати, що зустрічна звірка полягає в зіставленні даних, отриманих від платників та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника.
Державна служба України з питань праці у своєму листі «Щодо забезпечення робочих місць аптечками» від 18.11.16 р. № 11506/1/4.4-ДП-16 повідомила, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати робочі місця аптечками. Адже він повинен ужити термінових заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим у разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків (п. 2.4 р. II Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.12 р. № 67). Також законодавство передбачає, що в разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому (п. 8 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 1232).
Держпраці також зазначає, що законодавством не визначено єдиного поняття терміна «аптечка». Проте відповідно до джерел теорії медичної науки аптечка є набором лікарських засобів, інструментів та приладів, які призначені для надання першої медичної допомоги. Її вміст залежить від специфіки діяльності підприємства, і його визначає сам роботодавець, якщо це не визначено окремими нормативно-правовими актами.
Національний банк України в листі «Щодо практичного застосування окремих положень нормативно-правових актів Національного банку України під час здійснення валютно-обмінних операцій» від 07.04.17 р. № 40-0005/26287 роз’яснив: обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою (50 тис. грн/день з однією особою) не поширюються на валютно-обмінні операції, які здійснюються банками та фінансовими установами.
Тобто щодо операцій із продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у межах одного/однієї банку/фінустанови чинне обмеження на суму, що не перевищує в еквіваленті 150 тис. грн.
Вищий адміністративний суд України своєю постановою від 01.02.17 р. № К/9991/56935/12 роз’яснив: податкові консультації не можуть суперечити іншим рішенням (нормативно-правовим актам чи правовим актам індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень. Це обґрунтовано тим, що вони не мають сили правового акта, а фактично є позицією податкового органу щодо застосування норми права.
Податкова консультація не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання. Підставою для визнання податкової консультації недійсною може бути лише її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору. До того ж Податковим кодексом України не передбачено права в податкового органу відкликати надану податкову консультацію.
