Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» від 06.04.16 р. № 292 з травня підвищує оклади держслужбовців. Уряд визначив умови оплати їх праці відповідно до норм Закону України «Про державну службу», що набере чинності 1 травня 2016 року. Зокрема, встановлено схеми посадових окладів, розміри надбавки за ранг та визначено належність посад держслужби до відповідних груп оплати праці.
Сам розмір окладів зросте. Так, оклад спеціаліста району становитиме від 1723 грн, а оклад спеціаліста в області – від 2412 грн. Надбавки за ранг варіюватимуться від 200 грн (для першого рангу) до 1000 грн (для дев'ятого рангу).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 08.04.2016 р. № 8481/10/26-15-12-04-18 нагадала: до складу доходу платника єдиного податку (далі − єдинник) не включаються дивіденди, отримані єдинником-юрособою від інших платників податків (пп. 10 п. 292.11 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Водночас емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1¹.1 ПКУ).
Отже, юридична особа — платник єдиного податку не включає до складу доходу дивіденди, отримані від інших платників податків, при цьому юридична особа (емітент корпоративних прав) у разі ухвалення рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) зобов’язана в порядку, визначеному п. 57.1¹ ПКУ, нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів, розрахований зі всієї суми такої виплати.
Державна фіскальна служба України (далі − ДФС) в листі «Щодо визначення доходів у вигляді коштів, що надійшли на поточний рахунок банку, який ліквідується» від 25.03.2016 р. № 6574/6/99-99-19-02-02-15 розглянула зазначене непросте питання.
ДФС вказала, що операції з надходження коштів за надані послуги на поточний рахунок банку, що ліквідується, які лишилися в цьому банку, відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.17 «ЗІР» роз’яснили, як заповнювати реквізит «Постачальник (продавець)»/«Отримувач (покупець)» у податковій накладній (далі − ПН), якщо постачальником або отримувачем є філія (структурний підрозділ), якій головним підприємством делеговано право виписки ПН.
Так, посилаючись на п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, контролери наголосили на тому, що:
- під час складання ПН філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в графі «Постачальник (продавець)» ПН спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що визначене статутними документами, та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу);
- у разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку під час складання ПН в графі «Отримувач (покупець)» спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (далі − ПДВ), та через кому — найменування такої філії (структурного підрозділу), яка (який) від імені головного підприємства (покупця) фактично є стороною договору.
Державна фіскальна служба України повідомила на своєму офіційному веб-сайті про такі оновлені довідники станом на 01.04.2016 р.:
- Довідник № 78/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник № 78/2 інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, з оподаткування неприбуткових установ і організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо, а також строки дії пільг.
Державна фіскальна служба України на своєму офіційному веб-сайті оприлюднила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».
Ним передбачається внести зміни до:
- Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307;
- форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21;
- Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.
Так, із прийняттям такого наказу Додаток до Реєстраційної заяви платника ПДВ — Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу, — до контролюючого органу не подаватиметься.
Окремо буде визначено порядок складання зведених податкових накладних для безперервних і ритмічних постачань платниками ПДВ, які здійснюють постачання (у т.ч. оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД та визначають дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом (п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).
Буде викладено в новій редакції Додаток 2 до декларації з ПДВ — Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), і Додаток 3 — Розрахунок бюджетного відшкодування (Д3).
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року № 841» від 10.03.2016 р. № 350 затвердило нову форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Суттєвих змін форма не зазнала, лише уточнено розрахунок суми надміру витрачених коштів. Відтепер у авансовому звіті буде присвячено один рядок для відображення неповерненої суми надміру витрачених коштів. Зокрема, зміни у формі авансового звіту спричинені застосуванням у 2016 році ставки податку на доходи фізосіб (далі − ПДФО) 18% до суми надміру витрачених (неповернених) коштів.
Національний банк України офіційно повідомив, що на сьогодні на інвалютний поточний рахунок фізособи зараховуються лише надходження такого походження:
- проценти, нараховані за залишками коштів на власному чи вкладному (депозитному) рахунках;
- кошти, які надходять з іншого власного рахунка цієї фізичної особи;
- кошти, які вносяться готівкою власником цього рахунка.
Зарахування інших надходжень у межах України (за окремими винятками) на поточний рахунок в іноземній валюті досі не здійснювалося. Такі надходження мали продаватися на міжбанківському валютному ринку України та зараховуватися на рахунок у гривневому еквіваленті.
Нацбанк своєю постановою від 12.04.2016 р. № 256 (набирає чинності із дня, наступного за днем її офіційного опублікування) розширив можливості зараховувати в межах України на власний поточний рахунок фізичної особи кошти в інвалюті з інших джерел. Зокрема:
- кошти, отримані від родичів у безготівковій формі;
- кошти, отримані за рішенням суду чи за рішенням інших органів (посадових осіб), яке підлягає примусовому виконанню;
- кошти, отримані за операціями з цінними паперами іноземних емітентів, що в установленому порядку допущені до обігу в Україні, у т.ч. виплата доходу за такими цінними паперами (подвійний лістинг).
Верховний Суд України в постанові від 16.02.2016 р. № 2а/2370/2588/2012 підтримав позицію податківців щодо відповідальності сільгосппідприємства — платника ПДВ, яке подало уточнюючий розрахунок про заниження податкового зобов’язання та не сплатило штраф у розмірі 3%.
У судовому порядку розглядалася ситуація, коли сільгосппідприємство-спецрежимник під час подання податкових декларацій із ПДВ за липень 2011 – березень 2012 року припустилося помилки, яка призвела до завищення податкового кредиту та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню.
Згідно зі спецрежимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільгосппідприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю лишається в його розпорядженні для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
