Огляд законодавства

12 – 16 серпня 2019 року. Держстат звітує про зростання ВВП в Україні

Державна служба статистики України повідомила, що у II-му кварталі реальний валовий внутрішній продукт України (далі – ВВП) виріс на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Національний ВВП у квітні – липні збільшився на 1,6% порівняно з минулим кварталом і на 4,6% – у річному вираженні. У I-му кварталі темп зростання ВВП був нижчим – 2,5%.

У липні Національний банк України підвищив прогноз зростання реального ВВП України в 2019 році з 2,5 до 3%, у 2020-му – з 2,9 до 3,2%, на 2021-й прогноз залишився незмінним – 3,7%. Інфляцію регулятор очікує на рівні 6,3% на кінець поточного року і 5% – у 2020 і 2021 роках.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми акта проведення інвентаризації обсягів залишку спирту етилового, Порядку його заповнення та подання» від 09.07.2019 р. № 291 затвердило:

  • форму акта інвентаризації обсягів залишку спирту етилового (далі – Акт);
  • Порядок заповнення та подання цього Акта.

Акт складає особа, яка є платником податку – виробником спирту етилового та здійснює його реалізацію, щодо обсягів залишку спирту етилового, наявних у місцях зберігання спирту та ємностях для його транспортування.

Складають Акт окремо щодо кожного акцизного складу/пересувного акцизного складу.

В Акті слід зазначати обсяги залишку спирту етилового станом на 00:01 01.07.2019 р. Обсяги залишку спирту етилового зазначаються в декалітрах та в декалітрах безводного спирту, приведених до 20 °C, з округленням до двох знаків після коми.

Акт підписують:

  • керівник платника податку або уповноважена особа, а також особа, яка відповідає за ведення бухобліку та подання податкової декларації до контролюючого органу;
  • представник контролюючого органу на акцизному складі.

На пересувному акцизному складі Акт підписує представник контролюючого органу на акцизному складі, з якого відвантажили спирт етиловий на такий пересувний акцизний склад.

До контролюючого органу за основним місцем обліку Акт необхідно подавати в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Якщо в Акті немає показників, які передбачає форма, контролюючий орган може не прийняти такий документ. Відомості, наведені в Акті, повинні підтверджувати первинні документи та дані бухобліку.

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників звернула увагу на найпоширеніші помилки під час подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Помилка 1

У разі подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ платники податків, які самостійно виявляють заниження податкового зобов’язання, забувають нарахувати та сплатити штраф у розмірі 3%. Слід зазначити, що такий штраф сплачується до подачі уточнюючого розрахунку.

Помилка 2

Неправильне відображення в декларації з ПДВ рядка 16.2, а саме збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків.

Слід пам’ятати, що значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується в рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Помилка 3

Платниками некоректно заповнюється таблиця (розшифровка) до декларації з ПДВ, де вони мають зазначати уточнюючі розрахунки, що включені до цієї декларації.

Помилка 4

Платники в декларації з ПДВ декларують від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (рядок 19). Проте в разі подання уточнюючого розрахунку замість того, щоб перенести рядок 19 з декларації ПДВ до уточнюючого розрахунку, переносять у рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного».

Помилка 5

Подання платниками пустих уточнюючих розрахунків. У цьому випадку платник повністю свідомо декларує відсутність діяльності за місяць, що уточняється. Тут для податківців є багато варіантів для перевірок.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування транспортно-експедиторських послуг, що надаються в межах виконання договорів перевезення митною територією України із залученням третіх осіб – перевізників (платників та неплатників ПДВ)» від 08.08.2019 р. № 3693/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо замовник перевезення вантажів митною територією України є резидентом України, транспортно-експедиторські послуги, які надає експедитор, є об’єктом оподаткування ПДВ. Ці послуги оподатковують за основною ставкою.

Якщо ж замовник є нерезидентом України, то транспортно-експедиторські послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Базою оподаткування ПДВ в експедитора є:

  • вартість наданих транспортно-експедиторських послуг (винагорода експедитора);
  • вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ.

Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих ним послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ в експедитора в разі надання транспортно-експедиторських послуг замовнику.

У випадку отримання коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає ПДВ-зобов’язання на суму перевезення та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг. Це правило діє і у випадку, коли експедитор сам надає послуги з перевезення, та у випадку, коли експедитор залучає перевізника – платника ПДВ.

Експедитор на дату виникнення податкових зобов’язань складає податкову накладну на замовника перевезення, у якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо надання відпустки не більше 59 календарних днів» від 08.07.2019 р. № 793/0/204-19 повідомило, що відповідно до законодавства невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Водночас, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання.

Законодавством встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів), на які має право працівник у відповідний робочий рік, тобто за один робочий рік.

На випадок, коли працівникові після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра