Міністерство юстиції України наказом від 30.04.2025 р. № 1173/5 затвердило зміни до Порядку проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, затвердженого наказом Мін'юсту від 14.09.2023 р. № 3265/5.
Порядок визначає процедуру проведення перевірки державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та/або структуру власності юридичної особи.
Пункт 3 Порядку уточнено, що у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою про відсутність юрособи за адресою або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення державний реєстратор через місяць з дня надсилання першої вимоги до юрособи про надання пояснень повторно надсилає вимогу.
У разі неотримання відповіді на додаткову вимогу протягом 10 робочих днів з дня її відправлення проведення перевірки поновлюється.
Також уточнено, що Державний реєстратор під час здійснення ідентифікації КБВ отримує такі ідентифікаційні дані:
- для фізичної особи – прізвище, власне ім'я та (за наявності) по батькові, країна громадянства (підданства), в разі якщо фізична особа - іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства) та місце проживання, дата народження, серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу);
- для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (для резидента).
За результатами проведеної перевірки інформації про КБВ та/або структуру власності державний реєстратор формує лист – повідомлення за формою, затвердженою у додатку до цього Порядку. Відповідний додаток також передбачено наказом № 1173/5.
До листа-повідомлення додаються матеріали на підтвердження встановлених фактів, Повідомлення про розбіжності та додані до нього документи, а також пояснення та документи, надані юридичною особою відповідно до Порядку № 2211/5.
У разі неотримання від юридичної особи відповіді на вимогу, надіслану відповідно до Порядку №2211/5, протягом 30 робочих днів з дня її надсилання (раніше було "протягом місяця з дня її отримання"), державний реєстратор надсилає лист-повідомлення з відповідною інформацією Міністерству юстиції України протягом 3-х робочих днів з дня спливу вказаного строку.
Перевірка не розпочинається, а розпочата перевірка припиняється у разі встановлення факту внесення до Єдиного державного реєстру змін до відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, що має наслідком виправлення юридичною особою неактуальної інформації про КБВ та/або структуру власності чи зміну КБВ та/або структури власності, про що державний реєстратор надсилає лист-повідомлення Міністерству юстиції України.
Верховна Рада України прийняла у першому читанні за основу проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності» (реєстр. № 13062).
Законопроєктом пропонується:
- удосконалити процес проведення перевірок листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування;
- уточнити механізм компенсації сум страхової виплати у разі встановлення необґрунтованості видачі листка непрацездатності та оскарження вимоги на компенсацію;
- передбачити можливість використання паперових листків непрацездатності на період воєнного стану та три місяці після його припинення чи скасування тощо.
Реалізація цього законопроєкту матиме позитивний вплив на дотримання прав застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності.
Рада з фінансової стабільності (РФС) зосередилася на підготовці до восьмого перегляду програми розширеного фінансування з Міжнародним валютним фондом та ухвалила низку рішень.
По-перше, РФС схвалила зміни до Стратегії розвитку фінансового сектору України, зокрема:
- нові заходи стосовно законодавчого врегулювання діяльності Фонду розвитку підприємництва, розроблення стратегії розвитку іпотечного кредитування, підвищення стійкості критичної інфраструктури та цифрової операційної стійкості фінансового сектору;
- оновлення заходів для розвитку інфраструктури ринків капіталу, зокрема щодо узгодження цільової моделі роботи ринку разом зі стейкхолдерами, включаючи питання консолідації облікової інфраструктури та залучення іноземних інвесторів, та її імплементації. Ці зміни дають змогу реформувати ринок та максимізувати можливості залучення приватних інвестицій;
- розширення охоплення цілі ІІІ «Фінансова система працює на відновлення країни та інтегрується до ЄС» і додання нової ініціативи «Європейська інтеграція фінансового сектору», що включає заходи з поглиблення співробітництва з інституціями ЄС, виконання програмних документів, участі в переговорному процесі, імплементації актів права ЄС з урахуванням рекомендацій Європейської комісії за результатами скринінгу.
По-друге, схвалено зміни до Стратегії з розвитку кредитування з метою синхронізації її з планом законодавчих змін у межах реалізації програми Ukraine Facility в частині розвитку і функціонування ринку непрацюючих кредитів (NPL) та залучення іноземних інвестицій у цей ринок.
По-третє, РФС розглянула та взяла за основу концепцію розроблення Стратегії з розвитку іпотеки і доручила робочій групі (Комітету) з фінансового розвитку при РФС підготувати узгоджені матеріали для її подальшого обговорення, зокрема з експертами МВФ.
Схвалені документи, зокрема оновлену Стратегію розвитку фінансового сектору України та Стратегію з розвитку кредитування, буде оприлюднено додатково після затвердження.
Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 11315, яким виключила з перехідних положень Цивільного кодексу норму, відповідно до якої у період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.
Цим законопроєктом скасовано зупинку перебігу позовної давності, прийнято 14 травня 2025 року відразу в цілому. Таким чином, обмеження строком для звернення громадян до суду по цивільних справах, зокрема, щодо прийняття спадщини, повернуть в дію.
Нагадаємо, 30 січня 2024 року набув чинності закон, який визначає, що на строк дії воєнного стану в Україні зупиняється перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом. Тобто, зупиняється перебіг строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Утім, вже наприкінці травня 2024 року у парламенті з’явився законопроект 11315, яким пропонується скасувати це зупинення.
Як пояснюють автори законопроєкту про скасування норми щодо зупинення перебігу позовної давності, «окремі випадки, коли особа тривалий час залучається у складі воєнізованих формувань до бойових дій, чи з інших поважних причин, що пов’язані із бойовими діями, не має можливості вчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, не можуть виправдовувати зупинення перебігу позовної давності в цілому у державі».
Вони зазначають, що для таких випадків ч. 5 ст. 267 ЦКУ передбачено можливість поновити строк позовної давності, «якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту».
Державна служба України з питань праці у своєму листі від 21.01.2025 р. № 107/2.3/2.1-ЗВ-25а надала відповідь на запитання щодо можливості надання працівнику щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів (3 календарних дні за період роботи 01.05.2023 р. - 01.05.2024 р. та 11 календарних днів за період роботи 01.05.2024 р. - 01.05.2025 р.).
Автори листа нагадали, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Це передбачено ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки».
Частинами 9-11 ст. 10 Закону визначено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Під час складання графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
При цьому конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Державний аграрний реєстр». Це важливий крок у цифровізації аграрного сектору країни.
Розробили документ Міністерство аграрної політики та продовольства України на виконання Закону України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр» для визначення порядку ведення, адміністрування, інтеграції з іншими державними реєстрами. А також забезпечення функціонування ДАР та її підсистем. Метою є затвердження порядків функціонування ДАР та Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції.
Серед основних нововведень – затвердження порядку ведення Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції. Це дозволить ідентифікувати всіх виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють.
Постанова передбачає:
- удосконалення механізмів надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, забезпечивши прозорість і справедливість розподілу ресурсів;
- забезпечення інтеграції з іншими державними реєстрами, кадастрами та інформаційними системами для уніфікації та актуалізації інформації;
- гарантує дотримання законодавчих вимог щодо захисту персональних даних і кібербезпеки.
У рамках євроінтеграційних процесів прийняття постанови також сприятиме виконанню плану Ukraine Facility. Зокрема, щодо надання державної підтримки у сфері сільського господарства через ДАР.
