Огляд законодавства

12 – 16 жовтня 2020 року. Карантин в Україні триватиме до кінця року

Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину в Україні до кінця 2020 року, а школам з 15 жовтня Уряд порекомендував піти на канікули.

Карантинні зони залежно від рівня захворюваності встановлюються в такому порядку:

  • «жовта» – від 40 до 160 випадків (Київ, райони та міста до 70 тис. жителів) і від 40 до 120 випадків (райони і міста понад 70 тис. жителів) на 100 тис. населення;
  • «помаранчева» – від 160 до 320 випадків (Київ, райони та міста до 70 тисяч жителів) і від 120 до 320 випадків (райони і міста понад 70 тисяч жителів) на 100 тисяч населення;
  • «червона» – більше 320 випадків на 100 тис. населення.

Заборонено проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших заходів) за участю понад 50 осіб, а також роботу кафе та ресторанів з 22:00 до 07:00. У «жовтій» зоні заборонено заходи за участю більше 30 осіб, у «помаранчевій» – понад 20 осіб.

В адміністративних зонах із «зеленим», «жовтим» і «помаранчевим» рівнями дозволено проведення спортивних заходів національних збірних команд України та футбольних клубів без глядачів. При цьому міжнародні матчі можуть проводитися з уболівальниками за окремим погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.

Крім того, школам рекомендується встановити канікули з 15 до 30 жовтня. Після цього можливий перехід на дистанційне і змішане навчання з урахуванням епідемічної ситуації. Вишам та закладам профтехосвіти рекомендується з 15 жовтня по 15 листопада 2020 року перевести студентів на дистанційну форму навчання з виїздом із гуртожитків.

Державна фіскальна служба України через Офіс великих платників податків надала роз’яснення з актуального питання відображення надбавки та/або знижки, що надаються продавцем у зв’язку з постачанням товарів/послуг покупцю.

Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається на основі їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою ніж ціна придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – на основі їх звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення;
  • електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Враховуючи зазначене, у випадку, якщо продавцем надається знижка, ціна постачання та база оподаткування зменшуються на суму такої знижки.

У разі якщо продавцем під час постачання товарів/послуг покупцю встановлено надбавку, то така надбавка відповідно збільшує ціну постачання та базу оподаткування.

Згідно з п. 201.1 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках, зокрема, такі обов’язкові реквізити: ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, надбавки та/або знижки, що надаються продавцем у зв’язку з постачанням товарів/послуг покупцю, в окремих рядках податкової накладної не зазначаються, а збільшують або зменшують ціну постачання та базу оподаткування, які вказуються у відповідних графах такої накладної.

Державна податкова служба України повідомила про податкові наслідки для роботодавця в разі щеплення працівників від грипу.

Відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ до загального місячного або річного оподатковуваного доходу не входять кошти або вартість майна чи послуг, що надаються як допомога на медичне обслуговування платника податку за кошти його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування.

До такої допомоги належать витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.

Враховуючи зазначене, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходу працівника у вигляді оплаченої вакцинації не нараховується. Також і єдиний соціальний внесок не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

Державна фіскальна служба України в категорії 109.15 «ЗІР» розповіла, які операції виконує касир підприємства (матеріально-відповідальна особа) після виплати заробітної плати.

Відповідно до п. 31 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148, касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:

1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;

2) скласти реєстр депонованих сум;

3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в листі «Щодо оплати праці за роботу у вихідний день» від 31.08.2020 р. № 3511-06/53106-07 нагадало, що чинним законодавством України, зокрема ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), встановлено, що оплата праці працівників здійснюється за почасовою, відрядною або іншими системами оплати праці.

У кожному конкретному випадку повинна застосовуватися саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам і сприятиме поліпшенню результатів трудової діяльності.

За умови почасової оплати праці розмір заробітної плати працівників залежить від тарифної ставки (окладу) та кількості відпрацьованого часу, тобто передбачає визначення розміру основної заробітної плати на підставі кількості відпрацьованого робочого часу та кваліфікації працівника.

При цьому почасова система оплати праці за способом нарахування ділиться на:

  • погодинну оплату, яка визначається множенням годинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин;
  • поденну оплату, яка визначається множенням денної тарифної ставки на кількість відпрацьованих днів;
  • місячну оплату, яка визначається діленням окладу на кількість робочих днів за графіком та множенням на кількість відпрацьованих днів.

Під час укладення трудового договору з працівником обумовлюється, за якою формою (системою) буде здійснюватися оплата його праці. Зокрема, якщо встановлюється почасова система оплати праці, то зазначається, яка норма праці встановлюється: годинна, денна або місячна, відповідно до чого буде провадитися оплата.

Згідно зі ст. 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі, зокрема, працівникам, робота яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалася більше за місячну норму.

Водночас, оскільки оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день, то працівникам, яким встановлено посадовий оклад, оплату за роботу у святковий і неробочий день доцільно здійснювати на основі годинної ставки.

Державна служба України з питань праці розповіла про порядок пересилання трудової книжки поштою.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту вiд 29.07.1993 р. № 58 (далі – Інструкція № 58) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно із п. 4.2 Інструкції № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Бажано надсилати таке повідомлення рекомендованим листом «з повідомленням» роботодавця про отримання листа працівником, оскільки в разі виникнення трудового спору в роботодавця буде додатковий доказ щодо відсутності його вини в затримці видачі працівнику трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.

Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою керівництвом не отримано, то слід керуватися нормами п. 6.2 Інструкції № 58, відповідно до яких трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками у день звільнення, зберігаються протягом двох років у закладі окремо від інших трудових книжок співробітників, які перебувають на роботі.

Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві протягом 50 років, а після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра