Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи» від 07.06.17 р. № 403 деталізував правила проведення експертизи проектної документації на будівництво об'єктів та комплексів (будов), розробленої для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.
Щоб експертна організація мала право здійснювати експертизу, вона повинна не лише відповідати критеріям, визначеним Мінрегіоном, а й бути включеною до відповідного переліку.
Крім того, визначено окремі вимоги до експертних організацій, які хочуть проводити експертизу проектної документації будівництва об'єктів із значними наслідками (СС3), які споруджують за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під держгарантії.
Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 07.06.17 р. № 406 оновила Державний реєстр РРО (далі — Реєстр).
Віднині на вибір підприємствам представлено 82 моделі РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 70 апаратів, реєстрація яких заборонена (але їх можна використовувати надалі).
Окрім цього, до Реєстру додано три нові моделі для продавців пального.
В окрему таблицю винесено п’ять моделей РРО, які вилучено з Реєстру в 2016—2017 рр. та заборонено до використання.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 28.04.17 р. № 469 виклало в новій редакції Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 (далі — Неприбутковий звіт).
У формі Неприбуткового звіту радикальних змін не відбулося: коригування спрямовані на приведення її у відповідність із нововведеннями, внесеними в податкове законодавство. Так, з-поміж іншого, з 01.01.17 р. неприбутківці, окрім Неприбуткового звіту, обов’язково мають подавати до податкової ще й фінансову звітність, яка є його додатком та невід'ємною частиною. Отже, в оновленій формі Неприбуткового звіту фінзвітність чітко фігурує саме як додаток до нього.
Також до Неприбуткового звіту внесли й низку локальних коректив. Зокрема, прибрали з реквізитів Неприбуткового звіту квартальний період звітування, а залишили лише річний та місячний періоди (останній застосовують у зв’язку з порушенням неприбуткових умов).
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 08.06.17 р. № 51 вніс зміни до порядку видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.
Для одержання ліцензії вже не потрібно нотаріально засвідчувати копії договорів (угод) та/або інших документів (рішення засновника, протокол загальних зборів акціонерів тощо), що є підставою для здійснення резидентом інвестиції за кордон. Достатньо подати копії цих документів. Окрім того, Нацбанк більше не вимагатиме документи про реєстрацію нерезидента за кордоном (витяг із торговельного, банківського, судового реєстрів тощо), до статутного капіталу якого інвестують кошти.
Крім того, Нацбанк установив різні вимоги для отримання ліцензій залежно від суми інвестиції за кордон. Якщо розмір інвестиції є меншим за 50 тис. дол. США, то діятимуть спрощені вимоги до переліку документів для отримання ліцензії. Окрім заяви, достатньо буде надати декілька інших документів залежно від виду інвестиції та типу інвестора (договір про здійснення інвестиції, документи про реєстрацію об’єкта інвестиції тощо).
Для інвестицій у сумі понад 50 тис. дол. США запроваджують розгорнутий перелік документів, який «допоможе Національному банку запобігти використанню валютних ліцензій для схемного відтоку капіталу» (як це пояснює НБУ у своєму повідомленні).
Отже, якщо протягом календарного року резидент планує здійснення інвестиції(ій) на суму понад 50 тис. дол. США (еквівалента цієї суми за курсом НБУ на дату подання заяви на ліцензію) на користь однієї особи, для отримання ліцензії йому додатково потрібно буде подати такі документи:
1) інформацію/документи, що підтверджують наявність економічної доцільності (сенсу) операції зі здійснення інвестиції. Нацбанк роз’яснив, що таку інформацію може бути оформлено у вигляді бізнес-плану або іншим чином;
2) довідку заявника в довільній формі про його відкриті поточні рахунки в уповноважених банках (для заявників — юросіб і ФОП). Така довідка повинна містити інформацію про:
- банки, у яких відкрито рахунки;
- валюту рахунків;
- дати відкриття рахунків;
- залишки коштів на рахунках;
- загальні обсяги зарахування та списання коштів за рахунками не менше ніж за останні 6 місяців;
3) інформацію/відомості щодо кінцевих бенефіціарних власників заявника-юрособи, нерезидента — продавця об'єкта інвестиції (за наявності) та нерезидента, корпоративні права/цінні папери якого набуває заявник (за наявності). Інакше кажучи, Нацбанк хоче бачити схематичне зображення структури власності резидента/нерезидента (із зазначенням прямої та опосередкованої участі особи в процентному відношенні) і відомості про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) резидента/нерезидента;
4) оригінал або копію звіту про оцінку (акта оцінки) ринкової вартості об'єкта інвестиції, складеного уповноваженою особою (суб'єктом оціночної діяльності).
Заявники — юрособи та підприємці повинні будуть додатково подати документи, що розкривають інформацію про свій фінансовий стан. А саме — фінзвітність та податкову декларацію.
Заявники-фізособи — документи (інформацію), що свідчать про наявність у заявника доходів у сумі, достатній для здійснення інвестиції (декларація про майновий стан і доходи, довідки (відомості) ДФС про суми виплачених фізособі (заявнику) доходів та сплачених податків, інформацію з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції з декларацій про майновий стан і доходи, які подавала фізична особа (заявник) на виконання вимог законодавства у сфері запобігання корупції).
Національний банк України у своєму листі «Про обчислення строку розрахунків за експортними, імпортними операціями та інформування податкових органів про виявлені у звітному місяці факти порушень строку розрахунків» від 08.06.17 р. № 40-0005/40465 повідомив: якщо експортери та імпортери до 26.05.17 р. не встигли завершити розрахунки за експортними, імпортними операціями та не порушили 120-денного строку розрахунків, вони можуть завершити ці операції протягом уже 180-деного строку розрахунків.
Отже, це не вважатиметься порушенням валютного контролю.
Національний банк України постановами «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 30.05.17 р. № 44 та «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» від 30.05.17 р. № 45 продовжив послаблювати валютні обмеження для банків та їхніх клієнтів. Зокрема, регулятор зняв обмеження для фізосіб на переказ коштів за межі України для неторговельних операцій. Раніше переказати за кордон можна було не більше ніж 150 тис. грн на місяць (за винятком деяких випадків). Ця норма запрацювала 12 червня 2017 року.
Крім того, скасовано заборону на купівлю інвалюти за наявності у клієнта власних коштів на рахунках у сумі, що перевищує 100 тис. доларів США в еквіваленті. Раніше, за умови перевищення зазначеної суми, клієнт мав виконувати зобов’язання за рахунок власної іноземної валюти.
Утім, Нацбанк зберіг вимогу про обов’язковий продаж надходжень в інвалюті з-за кордону на користь юридичних осіб на рівні 50%.
Національний банк України постановою «Про впорядкування діяльності кредитних посередників у сфері споживчого кредитування на ринку банківських послуг» від 08.06.17 р. № 50 затвердив Положення про встановлення вимог до кредитних посередників банків та їх діяльності у сфері споживчого кредитування. Ним, зокрема, передбачено вимоги до банку, який укладає договір із кредитним посередником, та вимоги до кредитного посередника.
Зокрема, фізособа, фізособа-підприємець, керівник (особа, яка виконує його обов'язки) юрособи, які є кредитними посередниками, а також працівники кредитних посередників, які здійснюють обслуговування споживачів, повинні відповідати таким вимогам:
- бути резидентами України відповідно до Податкового кодексу України;
- мати достатній рівень знань у сфері споживчого кредитування;
- мати повну цивільну дієздатність;
- мати бездоганну ділову репутацію.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо визначення коефіцієнтів коригування при розрахунку відпускних» від 20.04.17 р. № 1227/0/101-17/282 надало роз'яснення щодо порядку розрахунку відпускних у випадку підвищення зарплати в розрахунковому періоді та під час відпустки. Так, якщо підвищення окладів відбулось у розрахунковому періоді, то під час обчислення відпускних зарплату до часу її підвищення необхідно відкоригувати на коефіцієнт підвищення окладу працівника. Наприклад, якщо розрахунковий період становить грудень 2015 року — листопад 2016 року, а зарплату підвищили з травня 2016 року, то зарплату до травня слід відкоригувати, а з травня по листопад — враховувати в розмірі фактично нарахованої зарплати.
Якщо підвищення тарифних ставок і окладів відбулось під час відпустки, за цим заробітком здійснюють нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої зарплати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Отже, якщо працівник перебував у відпустці з 26 грудня 2016 року по 20 січня 2017 року, а з 1 січня 2017 року відбулось підвищення окладів, то слід відкоригувати середній заробіток, який зберігався за працівником із 1 по 20 січня 2017 року, і донарахувати належні йому кошти.
Слід нагадати, що коригування зарплати, у тому числі премій та інших виплат, які враховують під час розрахунку середньої зарплати, у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів передбачено п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Міністерство соціальної політики України своїм листом «Щодо надання матдопомоги держслужбовцям» від 15.02.17 р. № 355/0/101-17/281 нагадало: держслужбовцям, яких було прийнято на роботу за переведення з іншого держоргану, матеріальну допомогу надають за умови, що вони не отримували її за попереднім місцем роботи в році, у якому були переведені (п. 5 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабміну України від 08.08.16 р. № 500). Саме тому держслужбовцю слід надати довідку про зарплату з попереднього місця роботи.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов'язковою виплатою й може здійснюватися за рішенням керівника держслужби в межах кошторисних призначень на оплату праці за наявності фінансового ресурсу після забезпечення працівників державного органу обов'язковими виплатами: посадовий оклад, надбавки за ранг та за вислугу років, грошова допомога під час надання основної щорічної відпустки.
