Огляд законодавства

13 – 17 грудня 2021 року. Уряд продовжив карантин до квітня 2022 року

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт у цілому, який створить в Україні регулятор у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку європейського зразка.

Новий законопроєкт передбачає:

  • створення в Україні інституційно, політично та фінансово незалежного регулятора у сфері е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
  • прозору процедуру відбору членів регуляторного органу;
  • чинні члени регулятора продовжуватимуть виконувати обов’язки до закінчення терміну, після чого відбудеться конкурс.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, буде:

  • визначати населені пункти без фіксованого інтернету, мобільного зв’язку та буде моніторити надання таких послуг;
  • здійснювати державний нагляд за діяльністю операторів/провайдерів та надавачів поштових послуг;
  • моніторити якість електронних комунікаційних послуг.

Ухвалення цього закону – це ще один важливий крок для входу України в Єдиний європейський цифровий ринок, оскільки сфера електронних комунікацій є основою для розвитку цифрових послуг. Єдиний цифровий ринок з ЄС для України надасть нові можливості доступу до онлайн-ринків та е-послуг країн ЄС. Спростить приєднання до єдиних правил для вільного транскордонного поширення онлайн-послуг та платежів тощо.

Крім того, від ухвалення законопроєкту залежав початок належного функціонування з 2022 року Закону України «Про електронні комунікації».

Кабінет Міністрів України продовжує дію карантинних обмежень до 31 березня 2022 року. Це допоможе максимально ефективно протидіяти пандемії та захистити здоров’я людей.

Це означає, що всі правила доступу до публічних місць з COVID-сертифікатами, щодо носіння масок, щодо дистанції, залишаються в силі.

Міністерство фінансів України видало Узагальнюючу податкову консультацію щодо визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною.

За результатами роботи Експертної ради з питань підготовки Узагальнюючих податкових консультацій (далі – УПК) при Міністерстві фінансів наказом Мінфіну від 10 грудня 2021 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо деяких питань розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який має враховуватися для віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Цією консультацією надано роз’яснення щодо розміру сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи – боржника, який може враховуватися для віднесення такої заборгованості до безнадійної відповідно до пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ.

Роз’яснено, що з урахуванням норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КзПБ) вищезазначена норма ПКУ застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).

Водночас ця норма ПКУ після введення в дію КзПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб. Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в пп. 14.1.11 ПКУ.

Роз’яснення цих питань усуне неоднозначне трактування окремих норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Міністерство фінансів України опублікувало оновлений проєкт порядку встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» операцій із сировинними товарами за результатами розгляду коментарів та пропозицій «Про затвердження Порядків встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

У тексті документа враховані уточнення до окремих положень, які внесені за результатами розгляду коментарів та пропозицій, отриманих від експертного та бізнес середовищ, під час партнерської зустрічі 23 вересня 2021 року.

Наразі Мінфін здійснює процедури погодження проєкту наказу із уповноваженими органами.

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (проєкт №5376.)

Закон спрямований на надання податкових стимулів ІТ-індустрії та встановлює комплексну систему заходів, необхідну для розвитку цифрової економіки в Україні.

Закон передбачає запровадження низки заходів щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії, вдосконалення норм щодо оподаткування галузі цифрової економіки і розмежування резидентів Дія Сіті, які є платниками податку на прибуток на особливих умовах, а також платниками, що використовують чинну концепцію нарахування і сплати податку на прибуток, а також встановлення умов відповідальності для юридичних осіб, що скористалися пільговим режимом за невідповідність критеріям, що висуваються до резидентів Дія Сіті.

Дія City передбачає комфортні податкові ставки на дохід ІТ-фахівців фактично на рівні спрощеної системи оподаткування, можливість заміни податку на прибуток податком на виведений капітал та податкові стимули для залучення інвестицій.

Наразі податковий закон передбачає:

  • перехідний період з обмеженням на роботу з ФОП у рамках спецрежиму буде таким: до 2024 жодних обмежень не передбачено. З 2024 року витрати на платників єдиного податку не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%;
  • рівень податкового навантаження на компанії-резидентів: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати, військовий збір – 1,5%; можливість вибору корпоративного податку - ННВК (9%) або податок на прибуток (18%);
  • компанії отримають 0% податок на дохід фізосіб з дивідендів, нарахованих компанією-резидентом, за умови їх виплати не частіше 1 разу на 2 роки; податкова знижка (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартами;
  • суми понад ліміт для платників ПнВК будуть оподатковуватися в розмірі 9%. Платники податку на прибуток витрати на ФОП, які перевищуватимуть дозволені 20%, повинні будуть включати до фінансового результату;
  • резиденти Дія City, які залишаться на моделі сплати податку на прибуток на загальних підставах, і які мають річний ліміт доходу до 40 млн грн, зможуть працювати з ФОП без обмежень на весь час президентства;

До того ж, пільгове оподаткування на зарплати фахівців не обмежуватиметься за єдиним КВЕД та поширюватиметься на всіх співробітників компанії. Умови Дія City зафіксовані на 25 років.

Державна податкова служба України надала детальні роз'яснення щодо впровадження податку на Google.

ДПСУ пропонує ознайомитися із інформаційним листом № 26, який присвячено нормам Закону України від 03.06.2021 р. № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

Законом № 1525 доповнено ПКУ статтею 2081, норми якої набирають чинності 1 січня 2022 року.

У листі вказано:

  • що включає в себе термін «Електронні послуги»;
  • яка ставка податку застосовується до операцій з постачання нерезидентами електронних послуг;
  • хто вважається платником ПДВ за операціями з постачання електронних послуг;
  • як визначається місце постачання електронних послуг;
  • як відбуватиметься взаємодія особи-нерезидента з податковими органами в Україні;
  • за яких умов особа-нерезидент, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, зобовʼязана зареєструватися платником ПДВ тощо.

Міністерство фінансів України наказом від 12.11.2021 р. № 595 затвердило переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності 2021, випущеної Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія).

Нагадаємо, що учасники ринку капіталу та емітенти зобов'язані подати фінзвітність до 31 грудня 2021 року до Центру збору фінзвітності.

Йдеться про річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність за 2020 рік, а також проміжну фінзвітність та проміжну консолідовану фінзвітність за 2021 рік, складену на основі таксономії фінзвітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі iXBRL.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра