Кабінет Міністрів України прийняв розроблені Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України зміни до правил публічних закупівель, які дозволять громадам швидше готуватися до викликів воєнного часу. Ці зміни підготовлені на виконання комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст з урахуванням рекомендацій НАЗК для мінімізації ризиків у процесі публічних закупівель.
В умовах постійної загрози обстрілів традиційні процедури відкритих торгів можуть займати довгий час. Прийняті нововведення дозволять максимально швидко відновлювати пошкоджене обладнання, будувати нові об’єкти розподіленої генерації та забезпечувати резервне живлення для систем життєзабезпечення міст.
Основні зміни:
- до 15 жовтня 2026 року продовжено можливість укладати прямі договори для реалізації експериментальних проєктів із будівництва та ремонту об’єктів критичної інфраструктури в паливно-енергетичному та житлово-комунальному секторах;
- відтепер за прямими договорами можна закуповувати не лише енергообладнання (генератори, когенераційні установки, трансформатори), а й роботи та послуги з їх встановлення та фізичного захисту;
- можна оперативно технічно обслуговувати когенераційні установки. Це дозволить уникати тривалих зупинок у тепло- та електропостачанні через бюрократичні затримки.
Усі закупівлі здійснюватимуться з дотриманням принципів прозорості. Інформацію про договори розміщуватимуть в системі Prozorro, проте без відкритого доступу до чутливих даних, щоб не наражати об'єкти на небезпеку.
Національний банк України постановою від 09 квітня 2026 року № 37 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань здійснення оверсайта платіжної інфраструктури» для підвищення рівня стабільності та надійності платіжної інфраструктури актуалізував порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Зокрема:
- виключив норми щодо оверсайта надавачів платіжних послуг, включаючи емітентів електронних грошей, які не є суб’єктами платіжних систем;
- розширив перелік організаційних та технічних заходів стосовно забезпечення безперервності діяльності для всіх об’єктів оверсайта;
- посилив вимоги щодо управління ризиками третіх сторін, зокрема виключив право технологічного оператора платіжних послуг передавати виконання функцій іншому технологічному оператору платіжних послуг;
- оновив порядок визначення важливості платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг;
- удосконалив підходи з оцінювання платіжної інфраструктури;
- актуалізував термінологію відповідно до законодавства з питань захисту інформації, електронних комунікацій.
Президент України підписав Закон України від 25 березня 2026 року № 4825-IX.
Документ запроваджує чіткий і прозорий механізм, де офіційне обстеження майна стає автоматичною підставою для припинення всіх нарахувань. Таким чином, закон захищає власників зруйнованого житла від несправедливих боргів.
Новий Закон передбачає:
- звільнення власників пошкодженого чи знищеного житла від оплати за житлово-комунальні послуги;
- скасування нарахування плати за управління багатоквартирним будинком, якщо він непридатний для експлуатації через руйнування;
- визначення порядку обліку збитків, завданих власникам нерухомості внаслідок збройної агресії;
- звітування керуючих компаній перед споживачами за всіма отриманими коштами.
Серед важливих нововведень – норма поширюється і на житло, яке було зруйноване починаючи з 24 лютого 2022 року. За словами Євгена Пивоварова, закон також врегульовує взаємодію між органами влади та надавачами послуг, щоб фіксація збитків відбувалася оперативно, а механізм компенсацій був зрозумілим.
Законодавчі зміни діятимуть протягом воєнного стану та одного року після його завершення.
Президент України підписав Закон № 4835-IX, який стосується змін у справлянні військового збору (базовий законопроєкт № 15110)
У змінах уточнюється строк дії військового збору після завершення воєнного стану.
Зараз військовий збір для ФОПів 1–3 груп встановлюється з 1 січня 2025 року і сплачується до 31 грудня того року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, тобто він діє лише до кінця року завершення воєнного стану.
У запропонованих змінах передбачається інший підхід, зокрема, що військовий збір також діятиме з 1 січня 2025 року, але його пропонується продовжити до 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде скасовано або припинено воєнний стан, тобто після завершення воєнного стану він ще автоматично сплачуватиметься протягом трьох років.
Зокрема, встановлено такі ставки збору:
- для фізичних осіб на рівні 5%;
- для фізичних осіб-підприємців 1-ї, 2-ї та 4-ї груп спрощеної системи оподаткування передбачено фіксований платіж у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на перше число поточного місяця (у 2026 році – 864,7 грн);
- для платників 3-ї групи єдиного податку — як ФОП, так і юридичних осіб (за винятком електронних резидентів) – ставка становитиме 1% від отриманого доходу.
Для військовослужбовців та працівників силових структур (ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ГУР МО, Національної гвардії, Держприкордонслужби, та інші військові формування) ставка військового збору буде становити:
- 1,5% від доходу у вигляді грошового забезпечення, винагород та інших виплат, не передбачено законодавством;
- окремо, що після завершення воєнного стану ставка 1,5% продовжить застосовуватися для визначених категорій платників відповідно до встановленого порядку.
Також зберігається норма щодо врахування сплаченого військового збору при розрахунках податкових зобов’язань для платників єдиного податку.
Міністерство фінансів України в листі від 09.04.2026 р. № 26120-06-10/10018 звернуло увагу суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), зокрема бухгалтерів, на необхідність своєчасної постановки на облік у Держфінмоніторингу.
Обов’язок взяття на облік поширюється на:
- бухгалтерів (крім тих, хто працює за трудовим договором);
- компанії, що надають бухгалтерські послуги;
- податкових консультантів.
Облік є обов’язковим лише у разі фактичного здійснення відповідної діяльності.
Із 2 лютого 2026 року запроваджено оновлений порядок роботи з Держфінмоніторингом через Е-кабінет системи фінансового моніторингу. Саме через цей сервіс подаються всі документи та відомості для взяття на облік.
Для полегшення роботи Мінфін підготував відеоінструкцію щодо заповнення форми U-FM.
За неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації передбачено штраф до 340 000 грн.
Водночас своєчасне подання інформації через Е-кабінет у встановленому порядку вважається належним виконанням обов’язку та дозволяє уникнути санкцій.
Міністерство юстиції України наказом від 16 березня 2026 року № 667/5 «Про затвердження Змін до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства юстиції України від 07 вересня 2015 року № 1656/5» оновило правила діловодства та архівного зберігання документів.
Зміни стосуються порядку оформлення документів, проведення експертизи їх цінності, вилучення для знищення, а також доповнення складу документів тривалого зберігання. Окрему увагу приділено роботі з документами в умовах воєнного стану: визначено порядок поводження з документами та їх зберігання в умовах особливого періоду, включаючи питання їх переміщення, обліку та збереження.
Впроваджено новий розділ, присвячений діловодству в особливий період, що є критично важливим для суб'єктів у зонах ризику.
Уточнено проставлення позначки «Копія». Тепер вона обов’язково розміщується на лицьовому боці у правому верхньому куті першого аркуша документа. Це уніфікує оформлення копій у різних установах та усуває практичні помилки через різночитання норм.
Змінено формулювання: замість «місцевих органів влади» тепер вживається термін «місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування». Це уточнення впорядковує коло суб’єктів, які формують та передають документи.
Акти про вилучення для знищення документів відтепер формуватимуться на підставі номенклатур справ.
Передбачена додаткова довідка при знищенні фінансових документів, у якій зазначаються відомості про:
- відсутність податкових перевірок та фінконтролю;
- сплив мінімального строку зберігання;
- відсутність документів, важливих для відшкодування збитків від агресії рф;
- відсутність спорів і судових проваджень;
- відсутність документів, що підпадають під статті 39 і 39-2 ПКУ.
Це посилює контроль за знищенням важливих документів та запобігає втраті цінної інформації.
Доповнено перелік документів тривалого зберігання. До цього переліку додано нову категорію: персоніфіковані відомості про зарплату та інші виплати застрахованим особам.
Конкретизовано порядок передачі документів під час реорганізації територіальних органів міністерств та центральних органів влади, включно з випадками створення відокремлених підрозділів.
Правила доповнено новим розділом щодо поводження з документами в умовах особливого періоду. У ньому визначено порядок організації діловодства під час мобілізації та воєнного стану, передачі архівних документів, їх евакуації, фіксації пошкоджень, а також дій у разі втрати або викрадення документів.
Зокрема у ньому передбачено таке:
- керівник установи видає документ, що визначає порядок діловодства під час мобілізації, активних бойових дій, тимчасової окупації та демобілізації;
- документи з територій бойових дій або тимчасово окупованих передаються до архіву за місцем припинення установи або до органу вищого рівня в іншому регіоні;
- архівна установа повідомляє Державну архівну службу України про прийняття документів на зберігання, їхню кількість, дату і місцезнаходження, забезпечити збереження документів та недопущення витоку інформації про їхнє місцезнаходження (порядок евакуації, зберігання та знищення документів визначено окремим наказом Мін’юсту № 3194/5);
- після деокупації території спеціальна комісія оглядає приміщення, де зберігались документи, та фіксує пошкодження, втрати або знищення документів, проводить детальну фото- і відеофіксацію, складає акти разом із поліцією, ДСНС та місцевою владою;
- у разі викрадення або втрати архівних документів установи повідомляють про це Державній архівній службі, здійснюють заходи з фіксації втрат та, за можливості, відновлення документів.
Ці зміни спрямовані на забезпечення збереженості документів історичної, правової та доказової цінності у складних умовах воєнного часу.
