Кабінет Міністрів України наказом «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції» від 01.03.17 р. № 99 визначив правовий режим переміщення товарів, у т. ч. гуманітарної допомоги, до району або з району проведення АТО (через лінію зіткнення та/або в її межах).
Перелік дорожніх коридорів, контрольних пунктів в'їзду/виїзду, контрольних пунктів в'їзду/виїзду на залізниці затверджується керівником АТО та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ), Держприкордонслужби та Служби безпеки України. Переміщення товарів поза межами контрольних пунктів в'їзду/виїзду та контрольних пунктів в'їзду/виїзду на залізниці, контрольних постів заборонено.
Суб'єкта господарювання для переміщення товарів має бути включено до переліків суб'єктів господарювання, які здійснюють переміщення товарів. Суб'єкт господарювання (власник або уповноважена ним особа), який має намір перемістити товар, повинен звернутися із заявою в письмовій та електронній формах до ДФСУ.
Госпсуб'єктам дозволено переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з тимчасово неконтрольованої території:
- харчові продукти, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- лікарські засоби та вироби медичного призначення, які переміщуються у складі гуманітарних вантажів;
- товари та продукцію (у т. ч. ті, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі) металургійної, гірничозбагачувальної, вугледобувної та енергогенеруючої галузей, об'єкти критичної інфраструктури за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджуються спільним рішенням Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі — МТОТ) та Мінекономрозвитку.
Фізичні особи здійснюють переміщення товарів у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі автомобільним транспортом за переліком та обсягами (вартість, вага, кількість), які затверджує МТОТ.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» від 01.03.17 р. № 130 оновив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Тепер, щоб отримати компенсацію, аграріям (юрособам та підприємцям) не потрібно буде брати участь у конкурсі, а лише подати документи до державного банку: заявку, копію платіжного доручення, акт приймання-передачі техніки та обладнання, свідоцтво про держреєстрацію техніки (якщо техніка підлягає обов'язковій держреєстрації). Форму заявки має затвердити Мінагрополітики.
Як компенсацію можна буде отримати лише 20% вартості (без ПДВ) вітчизняної сільгосптехніки та обладнання (раніше — 30%).
Перелік заводів-виробників, види і марки техніки та обладнання, а також їхню довідкову вартість буде оприлюднено на офіційному сайті Мінекономрозвитку на початку травня 2017 року.
Техніку та обладнання, придбані сільгосптоваровиробником із частковою компенсацією вартості, протягом трьох років не можна відчужувати, та слід використовувати за призначенням.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Про податок на додану вартість» від 10.03.17 р. № 5953/7/99-99-15-03-02-17 повідомила, що податкові накладні за старою формою, зареєстровані в Єдиному реєстрі до 15.03.17 р. включно, засвідчують податковий кредит, щоправда, за умови дотримання всіх інших вимог щодо його формування.
Державна фіскальна служба України наказом «Про внесення змін до наказу ДФС від 24.10.2014 р. № 213» від 28.02.17 р. № 150 постановила, що приймання документів та видача ліцензій із роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися в центрах обслуговування платників, що діють на районному рівні.
У заяві на видачу ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями й тютюновими виробами додатково потрібно зазначати адресу місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які перебувають у місці торгівлі, а також інформацію про них: модель, модифікацію, заводський номер, виробника, дату виготовлення, реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які перебувають у місці торгівлі, та дату початку їх обліку в органах ДФС.
До прийняття рішення про видачу ліцензії перевірятимуть відповідність поданих у заяві даних щодо РРО даним Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а також обстежуватимуть наявність місця торгівлі в новоствореного суб'єкта господарювання або новоствореного місця торгівлі, зазначеного в заяві. Останню дію вчинятимуть за наявності ризиків відсутності місця торгівлі.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з виведення з експлуатації основних засобів у зв'язку з їх викраденням» від 10.02.17 р. № 2713/6/99-99-15-03-02-15 продовжила відстоювати позицію щодо нарахування податкового зобов’язання під час ліквідації основних засобів (далі — ОЗ).
Громадська рада при ДФСУ зверталася до контролерів із зауваженням переглянути позицію щодо обкладення ПДВ операцій зі списання ОЗ. Нагадаємо, що податківці наполягають на нарахуванні податкових зобов’язань:
- з огляду на базу оподаткування за п. 189.9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), якщо ліквідація ОЗ відбувається за власним бажанням платника;
- за правилами п. 198.5 ПКУ, якщо ОЗ ліквідують у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, у т. ч. у разі викрадення.
В останньому випадку представники фіскального відомства прирівнюють викрадені ОЗ до використаних у негосподарській діяльності, хоча використання викрадених ОЗ взагалі відсутнє (саме це зауважувала Громадська рада).
Контролери відмовилися змінювати свою позицію, зазначивши: «Висновки про те, що індивідуальна податкова консультація суперечить нормам ПКУ, можуть здійснюватись виключно судовими органами за результатами оскарження такої індивідуальної податкової консультації безпосередньо платником, якому таку консультацію надано».
Державна фіскальна служба України в листі «Про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими» від 09.03.17 р. № 5898/7/99-99-14-01-02-17 повідомила, що операції зі збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства ОЗ (обладнання) з 01.01.15 р. підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 ПКУ (за виконання всіх інших критеріїв для визнання операції контрольованою).
Отже, такі операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, у якому відбулася господарська операція з внесення до статутного капіталу ОЗ на дату переходу права власності та/або на дату відображення в бухобліку зарахування на баланс таких активів.
Податківці дійшли такого висновку у зв'язку з тим, що такі операції хоч і не відображаються в доходах отримувача, та все ж впливають (можуть впливати) на формування об'єкта обкладення податком на прибуток. Адже таке підприємство враховує у складі витрат нараховану амортизацію на такі ОЗ, що впливає на фінрезультат до оподаткування та, відповідно, зменшує об'єкт обкладення податком на прибуток.
Зауважимо, що фіскали не завжди дотримувалися саме такої позиції. Так, наприклад, у листі ДФСУ від 30.08.16 р. № 18727/6/99-99-15-02-02-15 вони надали протилежну відповідь.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих сільськогосподарським підприємством на користь фізичних осіб» від 28.02.17 р. № 2847/З/99-99-13-02-03-14 роз'яснила, за якою ставкою сільгосппідприємствам обкладати податком на доходи фізосіб нараховані дивіденди.
Так, розмір ставки податку залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток. У випадку, коли сільгосппідприємство є платником податку на прибуток та нараховує дивіденди за акціями та корпправами, їх обліковують за ставкою 5%. У всіх інших випадках застосовують ставку 18%.
Водночас у деяких випадках нараховані дивіденди на користь фізосіб прирівнюють до виплати зарплати. Наприклад, у разі виплати дивідендів за привілейованими акціями чи корпоративними правами. Тоді ставка податку становить 18%. Усі інші випадки закріплено пп. 170.5.3 ПКУ.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 23.01.17 р. № 9 затвердило нову форму податкової декларації з плати за землю. Утім, наразі наказ, який запроваджує нову форму, ще не набув чинності — очікує офіційної публікації.
Зауважимо, що зміни здебільшого косметичні. Хіба що більш зручним стане зазначення площі земділянки: або в гектарах, або в метрах квадратних.
Уперше податкову декларацію за новою формою подають за податковий період, який настає за періодом оприлюднення нової форми (п. 46.6 ПКУ).
Це правило стосується також тих, хто планує виправляти помилки з плати за землю: уточнюючий розрахунок подають за формою, чинною на час його подання (п. 50.1 ПКУ).
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23.02.17 р. у справі № К/800/25008/16 роз’яснив, що платники податків можуть не відповідати на запит контролюючого органу, якщо в ньому не зазначено підстави його направлення. До того ж це мають бути не будь-які підстави, а лише передбачені п. 73.3 ПКУ.
Без дотримання зазначеного правила платника податків звільняють від обов’язку надавати відповідь на запит. Ба більше, відсутність відповіді платника податків на такий запит не є підставою для фіскального органу для проведення в подальшому податкових перевірок платника податків.
