14 – 18 квітня 2025 року. Оновлено систему надання митних авторизацій для наближення її до європейської

Президент України підписав євроінтеграційний Закон України «Про хміль та хмелепродукти» № 4341-IX.

Положеннями Закону приводяться у відповідність до стандартів Європейського Союзу основні принципи та вимоги до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, а також правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядок державного контролю у цій галузі.

Законом передбачено:

• полегшення експорту хмелю та хмелепродуктів завдяки їх відповідності європейським стандартам;
• проведення цифровізації процедур у галузі хмелярства;
• зниження навантаження на бюджет завдяки уповноваженню приватних суб’єктів на проведення сертифікації хмелю та хмелепродуктів;
• збільшення обсягів виробництва хмелю та продуктів його переробки;
• комплексне вирішення ряду проблем щодо підвищення якості вітчизняного хмелю та продуктів його переробки.

Закон набирає чинності через два роки після публікації, забезпечуючи досить тривалий адаптаційний період для аграріїв.

Положення Закону сприятимуть виведенню української аграрної продукції на міжнародні ринки товарів високої якості та сприятимуть інвестиціям у переробку хмелю на території України.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 13087 щодо запровадження «правила Болар» в українське законодавство, який дозволить знизити ціни на медичні препарати.

«Правило Болар», яке діє в країнах ЄС, дозволяє виробникам розпочинати реєстрацію та виробництво ліків-генериків (аналогів оригінальних ліків) до закінчення дії патенту оригінального препарату.

Законопроєкт, зокрема, передбачає, що реєструвати ліки можна на наступний день після закінчення дії патенту на оригінальний препарат. Водночас продавати, рекламувати чи комерціалізувати лікарські засоби до моменту завершення дії патентну заборонено.

Ухвалення законопроєкту № 13087 посилить конкуренцію між виробниками ліків-генериків та знизить ціни на ліки для пацієнтів.

Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України» щодо удосконалення патентного законодавства, реєстр. № 9383.

Законопроєкт передбачає зміну положень Закону № 2174-IX, що раніше дозволяв автоматичне продовження всіх без винятку патентів, включно з тими, які згідно з чинним законодавством не можуть бути подовжені.

Зокрема, йдеться про патенти на винаходи та корисні моделі, строк дії яких остаточно завершився під час дії воєнного стану і які не передбачають можливості продовження. За оновленими правилами, залишаються чинними лише ті майнові права, строк дії яких ще можна підтримати згідно з Законом «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Таке уточнення покликане усунути перекоси, які виникли внаслідок прийняття попереднього закону, зокрема на фармацевтичному ринку. Автоматичне продовження строків дії патентів фактично унеможливлювало вихід на ринок генеричних ліків, обмежувало конкуренцію та сприяло збереженню монопольного становища окремих виробників.

Очікується, що реалізація нового закону створить умови для чесної конкуренції, сприятиме розвитку вітчизняного виробництва ліків, зниженню цін та підвищенню доступності медикаментів для українців.

Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 12230, який блокує можливість купувати комунальне майно за заниженими цінами.

Законопроєкт № 12230 запроваджує відкриті прозорі аукціони з продажу комунального майна. Орендар може або скористатися пріоритетним правом викупу за найвищою ціною, сформованою на відкритому аукціоні, або отримати компенсацію за проведені невід’ємні поліпшення від нового власника майна за реальними розрахунками.

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт № 12150, який наближає український телекомунікаційний ринок до європейських стандартів і розширює повноваження національного телеком-регулятора — НКЕК. Це завершальний законодавчий етап на шляху до єдиної роумінгової зони з ЄС.

Після всіх формальних процедур українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткових витрат. Ухвалення цього законопроекту також стане важливим сигналом нашої готовності до подальшої інтеграції в європейські ринки.

Одна з важливих новацій — урегульовано, що європейським операторам не потрібно буде проходити процедуру загальної авторизації в Україні, якщо вони не надаватимуть послуг електронних комунікацій. Це дасть їм змогу швидше та легше надавати свої послуги через українські мережі.

Також законопроєкт визначає повноваження НКЕК, необхідні для покращення роботи послуги «Роумінг як вдома» (Roam Like at Home) в Україні:

• моніторинг сумісності та з’єднання мереж українських і європейських операторів;
• забезпечення доступу, взаємоз’єднання й сумісності надання послуг українськими та європейськими операторами;
• допомога українцям взаємодіяти з європейськими операторами, якщо в них не працюватимуть послуги зв’язку.

Оператори отримають змогу забезпечувати сумісність своїх мереж, навіть якщо використовують різне обладнання чи технології. Завдяки цьому абоненти безперешкодно користуватимуться роумінгом.

Режим «Роумінг як вдома» працює в усіх 27 країнах ЄС. У країнах Євросоюзу над упровадженням зони «Роумінг як вдома» почали працювати у 2007 році, а запустили у 2017-му. Це складний процес, який Україна як кандидат у члени ЄС проходить у пришвидшеному режимі через повномасштабне вторгнення росії.

Верховна Рада України схвалила в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо призначення одноразової грошової допомоги» (реєстр. № 12234).

Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення справедливого підходу до визначення розміру одноразової грошової допомоги родинам осіб, які в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року та з 26 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану, загинули під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України шляхом виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень, у разі участі у бойових діях на територіях на яких велися бойові дії згідно з переліком, який визначається Головнокомандувачем ЗСУ.

Прийнятий Закон матиме позитивний вплив на інтереси членів сімей цивільних осіб, які в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року та з 26 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану, загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечить справедливий підхід до визначення рівня державної підтримки для сімей загиблих осіб, які пліч-о-пліч з військовослужбовцями, поліцейськими, працівниками органів і підрозділів цивільного захисту стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1092».

Прийнятими змінами передбачено:

• оновлення форм заяв про надання авторизації авторизованого економічного оператора, про надання авторизацій на застосування спрощення / транзитного спрощення (окремо для кожного виду спрощення), а також форм таких авторизацій (це зумовлено особливостями роботи системи прийняття рішень Держмитслужби (CDS). Аналогічно працює система і в ЄС – одна заява – одна авторизація);
• затвердження форм заяв та форм авторизацій для поміщення товарів у митний режим (на використання процедури кінцевого використання, тимчасове ввезення, переробка на митній території і переробка за межами митної території), а також на провадження окремих видів діяльності (митна брокерська діяльність, експлуатація митного складу та складу тимчасового зберігання);
• затвердження форми заяви про передачу прав та обов’язків, визначених в авторизації для поміщення товарів у митний режим, та порядку її подання та розгляду;
• приведення у відповідність до Закону № 3926 форму анкети самооцінки та пояснень щодо її заповнення;
• внесення змін до порядків проведення митними органами оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації, а також планування та проведення митними органами моніторингу відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації, зокрема, в частині регламенту окремих дій працівників митних органів під час проведення оцінки, а також щодо оновлення методики оцінки показників фінансового стану підприємств, що враховує вид економічної діяльності, та розширює можливості для підприємств підтверджувати достатність своєї фінансової стійкості.
• затвердження форм звітів про рух товарів на митному складі та складі тимчасового зберігання.

Постанова набрала чинності 19 квітня 2025 року одночасно із зазначеним Законом.

Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікації відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань» (базовий законопроєкт № 9630). Документом передбачено створення Єдиного реєстру кваліфікацій на підставі Класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій.

Це пришвидшить розвиток та вдосконалення системи кваліфікацій, сприятиме розробці професійних стандартів на сучасні професії, впорядкує інформацію про професійні кваліфікації, усуне морально застарілі та занадто бюрократизовані процедури на ринку праці, сприятиме отриманню об’єктивної інформації про ринок праці та стане каталізатором його розвитку.

Надання Національному агентству кваліфікацій повноважень щодо створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій сприятиме ефективному виконанню завдань у сфері кваліфікацій, що стоять перед державою, та реалізації цих завдань узгоджено із потребами сучасного ринку праці.

Президент України підписав Закон від 13.03.2025 р. № 4316-ІХ, яким надано можливість військовозобов’язаним самостійно звернутися до ТЦК для уточнення персональних даних, сплативши штраф у розмірі 50% від мінімального визначеного розміру (тобто 8 500 грн).

Зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), зокрема:

• доповнено новою статтею 235³ (Служба зовнішньої розвідки України), якою надати право посадовим особам уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210¹ КУпАП (у частині правопорушень, вчинених військовозобов’язаними Служби зовнішньої розвідки України);
• статтю 247 доповнено новим підпунктом та зазначити, що проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210¹ КУпАП, є обставиною, що виключає провадження у зазначеній категорії справ;
• доповнено новою статтею 279⁹, якою надати можливість особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210¹ КУпАП, подати заяву до уповноваженого органу чи підрозділу, в якій самостійно повідомити про факт вчинення вказаного правопорушення та надання згоди на розгляд справи за її відсутності;
• доповнено новою статтею 300³, якою надати можливість особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, в порядку, передбаченому статтею 279⁹ КУпАП, упродовж 10 календарних днів з дня набрання постановою законної сили, добровільно оплатити 50% розміру накладеного штрафу;
• внесено низку уточнюючих змін до статей 249, 251, 258 КУпАП задля приведення їх у відповідність до запропонованих законопроектом положень.

Очікується, що прийняття зазначених змін позитивно впливатиме на:

• стимулювання військовозобов’язаних здійснити уточнення даних відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30 грудня 2022р. №1487, через Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
• спрощення сплати штрафу за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки надасть можливість отримати знижку 50% від розміру штрафу за умови самостійного звернення особи до органів ТЦК та добровільної сплатити накладеного штрафу. Запровадження знижки в розмірі 50% за своєчасну сплату стимулюватиме громадян швидко оплачувати штрафи, що, своєю чергою, покращить виконання законодавчих норм;
• зниження навантаження на територіальні центри комплектування (ТЦК). Впровадження цифрового інструменту дозволить громадянам сплачувати штрафи дистанційно, без необхідності відвідувати ТЦК, що знизить навантаження на фізичну інфраструктуру. Це, своєю чергою, дозволить зменшити черги та забезпечить більшу ефективність роботи ТЦК.