Кабінет Міністрів України ухвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Така інформація розміщена на Урядовому порталі.
Це програмний документ, який окреслює весь комплекс широкомасштабних реформ в енергетичному секторі держави.
Відповідно до документа, нова структура потреб в енергетиці виглядає так: атомна енергія до 2035 року даватиме 50% електроенергії країни, відновлювальні джерела – 25%, гідроенергетика – 13%, а решта покриватиметься за рахунок теплових електростанцій.
Два роки цей стратегічний документ опрацьовувався у різних версіях. У роботі над ним брали участь найповажніші наукові центри країни, включно з Національним інститутом стратегічних досліджень, міжнародні та вітчизняні експерти, громадські організації. Це – узагальнюючий документ, що визначає цілі нашої держави до 2035 року і глобальні кроки для їхнього досягнення.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування при виплаті премії звільненому працівнику» від 04.08.17 р. № 1499/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз’яснила: під час нарахування звільненому працівнику премії за час, відпрацьований до звільнення, єдиний внесок слід нараховувати на суму, яку визначають шляхом ділення премії (доходу) на кількість місяців, за які вона була нарахована.
Такий висновок можна зробити з огляду на частину 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, якою обумовлено порядок нарахування єдиного внеску в разі, якщо після звільнення з роботи фізособі нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час. Премія — це та сама зарплата (адже входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5), її виплачують за відпрацьований час, тож на неї також поширюється такий порядок нарахування єдиного внеску.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про нарахування пені у разі подання уточнюючої звітності» від 04.08.17 р. № 1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК нагадала, що на прострочені суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховують пеню (якщо її розміру не встановлено) за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день.
Якщо прострочено податкове зобов’язання, визначене платником податків або податковим агентом, то пеню нарахують уже з розрахунку 100% річних облікової ставки НБУ, що діє на кожний такий день.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податку на нерухоме майно та визначення будівель промисловості» від 09.08.17 р. № 1540/Б/99-99-13-03-01/ІПК зазначила, що до промислових будівель, які виключено з об’єкта обкладення податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з пп. «є» пп. 266.2.2 Податкового кодексу України належать об’єкти класу 1251 «Будівлі промислові» з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об’єктів (Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реалізації алкогольних напоїв іншому суб'єкту господарювання без отримання ліцензії на оптову торгівлю» від 08.08.17 р. № 1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК роз’яснила, що суб'єкт господарювання, у якого є ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати ці товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Отже, якщо госпсуб'єкт, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому госпсуб'єкту, у якого також є ліцензія на право роздрібної торгівлі, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (тобто оформив видаткові та податкові накладні, ТТН ф. № 1-ТН/алкогольні напої), то йому доведеться сплатити штраф, оскільки це буде розцінено як оптову торгівлю алкогольними напоями без ліцензії.
За таке порушення розмір штрафу становить 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис. грн.
Державна фіскальна служба України у листі «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» від 14.08.17 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17 повідомила, що операції з нерезидентом, який не сплачує у своїй країні податку на прибуток (корпоративного податку), вважають контрольованими. Ним визнають нерезидента, якого звільнено відповідно до законодавства країни реєстрації від сплати цього податку у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку обкладення податком на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено в розмірі нуль відсотків. При цьому такі операції можуть визнавати контрольованими з 27.07.17 р. (дата набрання чинності відповідним переліком організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку). Водночас критерії для визнання операцій контрольованими (приміром, дохідний критерій) розраховують для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.
Якщо контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку відповідної установи своєї країни-резиденції, що він у звітному році сплатив податок на прибуток, то госпоперації платника податків із таким нерезидентом не визнають контрольованими, навіть якщо організаційно-правову форму нерезидента включено до переліку «неприбуткових» (звісно, якщо відсутні інші критерії для визнання операції контрольованою).
Державна фіскальна служба України у листі «Про особливості подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями» від 10.08.17 р. № 21192/7/99-99-12-02-04-17 повідомила, що неприбуткова організація, яка не привела свої установчі документи у відповідність із чинними податково-неприбутковими вимогами до 01.07.17 р., сплачує податок на прибуток як новостворений платник цього податку на підставі податкової декларації за річний звітний період, який розпочинається з 01.07.17 р. і закінчується 31.12.17 р.
Отже:
- за період із 01.01.17 р. по 30.06.17 р. неприбуткова організація має подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року (тобто з граничним строком подання Звіту 1 березня 2018 року);
- за період із 01.07.17 р. по 31.12.17 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, та фінансову звітність за 2017 рік (з граничним строком подання декларації також не пізніше за 1 березня 2018 року).
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567» від 21.07.17 р. № 654 внесло зміни до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо раніше платники ПДВ мали право вибору щодо форми подання (паперова або електронна) письмових пояснень та копій документів, необхідних у випадку зупинення реєстрації податкових накладних, тепер їм залишили єдиний спосіб подання — засобами електронного зв’язку.
Крім того, Мінфін відкоригував один із критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних: по-іншому розраховуватимуть величину, яку зіставляють з обсягом постачання в податковій накладній/розрахунку коригування, поданій на реєстрацію. Під блокування потраплятиме документ, і якому обсяг постачання в 1,5 разу перевищує різницю між обсягами придбання та обсягами постачання товарів/послуг, здійсненими з 1 січня 2017 року. Зараз цю величину розраховують дзеркально: як різницю між обсягом постачання та обсягом придбання за той самий період.
Міністерство внутрішніх справ України наказом «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації» від 10.07.17 р. № 579 затвердило загальні вимоги до розроблення документів щодо планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій та зон збройних конфліктів.
Суб'єкти господарювання для планування евакуації утворюють комісії з питань евакуації. Якщо чисельність працівників підприємства менша за 50 осіб, потрібно призначити особу, яка виконує функції зазначеної комісії.
Суб’єкти господарювання повинні розробити плани евакуації населення (працівників). Безпосередньо виконує цей обов’язок комісія з питань евакуації. Її голова підписує такий проект, а затверджує керівник госпсуб'єкта, який утворив таку комісію. Також план евакуації працівників потрібно погодити в органі, на території якого планують розміщення евакуйованого населення.
План евакуації працівників щороку уточнюють до 1 березня станом на 1 січня поточного року. Внесення змін до нього засвідчують підписом голови комісії з питань евакуації.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження форми картки обліку даних інспектора праці» від 11.07.17 р. № 1127 затвердило форму картки обліку даних інспектора праці. Картка містить фото, відомості про прізвище, ім’я та по батькові інспектора праці, посаду, дату та номер акта про призначення, переведення на посаду, інформацію про освіту та досвід роботи.
Відповідність даних засвідчуватимуть керівники міськради міста обласного значення, сільської, селищної, міської ради, об'єднаної територіальної громади.
Слід нагадати, що відповідно до частини третьої ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад мають повноваження здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в порядку, установленому законодавством, а також накладати штрафи за порушення законодавства про працю. Для цього органи місцевого самоврядування можуть мати у своєму штаті державних інспекторів праці, контрольні повноваження яких буде підтверджено службовим посвідченням, що видає Держпраці. Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого мають додавати заповнену картку обліку даних інспектора праці.
