Огляд законодавства

14 – 18 вересня 2020 року. Уряд затвердив проєкт Держбюджету на наступний рік

Кабінет Міністрів України затвердив проєкт Державного бюджету на 2021 рік. Основні показники проєкту:

  • ВВП – 4,5 трлн грн;
  • зростання ВВП очікується на рівні 4,6%;
  • доходи плануються на рівні 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);
  • видатки плануються на рівні 1350 млрд грн;
  • середньомісячна зарплата – 13,6 тис. грн;
  • споживча інфляція – 7,3%;
  • державний борг до ВВП – 64,6%.

Головні цифри проєкту Державного бюджету на 2021 рік:

  • видатки на безпеку та оборону – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік):
    • на зарплати військовим та правоохоронцям – 131 млрд (+8,3 млрд грн);
  • видатки на освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року):
    • на доплати зарплат вчителям +21,2 млрд грн (це збільшення зарплат на 30%);
  • видатки на медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн):
    • передбачається збільшення зарплат медиків на 30%;
    • на програму медичних гарантій планується 123,4 млрд;
    • на боротьбу з коронавірусом – 19,4 млрд (з яких 2,6 млрд грн – на вакцинацію);
  • видатки на соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року):
    • видатки для пенсійного фонду 204 млрд грн;
  • програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн);
  • зростання мінімальної заробітної плати до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року та з 1 липня – до 6,5 тис. грн (+41,4 млрд грн);
  • програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн:
    • на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн;
    • на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн;
  • фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року);
  • видатки на культуру – 7,5 млрд грн (+2,8 млрд до плану 2020 року);
  • видатки на спорт – 7,4 млрд грн (збільшено у 2,7 рази до плану 2020 року);
  • на підтримку вугільної галузі – 4,5 млрд грн;
  • на підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн;
  • цифровізація галузей економіки – 2,9 млрд грн;
  • закупівля 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 млрд грн.

Міністерство фінансів України внесло зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ (далі – Інструкція).

Відтепер Інструкцією передбачено:

  • право бути платниками єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, військовим частинам та органам, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на важкі перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, важкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або дитина отримала важку травму, потребує трансплантації органу, потребує паліативної допомоги на належне пенсійне забезпечення, державну допомогу у разі, якщо такі діти не визнані в установленому порядку дітьми з інвалідністю;
  • застосування фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ставки 8,41% для працюючих осіб з інвалідністю;
  • сплату ЄСВ за іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, з метою зарахування зазначеного періоду до страхового стажу іншого з подружжя;
  • для платників, зазначених у пп. 7 п. 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок для непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, встановлюється в розмірі 22% на суми мінімальної заробітної плати. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У разі коли період, за який нараховується єдиний внесок, становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному до кількості календарних днів місяця, за який сплачується такий внесок;
  • установлено пільговий порядок сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств. В Інструкції прописано, що для платників, зазначених у пп. 6 пункту 1 розділу II Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня, наступного за днем закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому платник втратив статус члена фермерського господарства, набув статусу особи, яка підлягає страхуванню на інших підставах, звільненого від сплати єдиного внеску;
  • ЄСВ сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна»;
  • уточнено порядок стягнення заборгованості з платників. Так, у випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 Розділу VI (дані документальних перевірок свідчать про донарахування єдиного внеску органами доходів і зборів), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 15 (раніше 10-ти) робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. А у випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пп.пп. 1–7 пункту 1 розділу II Інструкції, протягом 20 (раніше 10) робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
  • у новій редакції викладено додаток 2 до Інструкції «Повідомлення-розрахунок», а також підкориговано ще кілька додатків, а саме:
    • у додатках 4–7 слово «МФО» виключено;
    • у додатках 6 та 7 слова «відповідному органі Казначейства» замінено словом «Казначействі»;
    • у додатках 11–18 слова «код банку» виключено.

Міністерство юстиції України затвердило новий Порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Документ набуває чинності з дня його офіційного опублікування.

Аналіз фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання проводиться згідно з Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінекономіки від 19 січня 2006 року № 14.

Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає його результати до господарського суду разом з підтвердними документами.

Міністерство юстиції організовує проведення аналізу щодо державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, шляхом його здійснення структурним підрозділом Мін’юсту, який забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі – структурний підрозділ), або міжрегіональними управліннями за дорученням Мін’юсту.

При цьому проведення аналізу державним органом з питань банкрутства не звільняє арбітражного керуючого від обов’язку проведення аналізу того самого суб’єкта господарювання.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, може своєю ухвалою зобов’язати державний орган з питань банкрутства провести аналіз або скласти висновки.

Запит (ухвала) щодо проведення аналізу або складення висновків надсилається до Мін’юсту з копіями необхідних для його проведення документів згідно з Методрекомендаціями.

До запиту щодо складання висновків додаються копії аналізу та документів, на підставі яких проведено аналіз.

Суб’єкт запиту може також додатково надавати пояснення та інформацію, а також копії інших документів.

За відсутності копій документів, а також у разі надходження ухвали господарського суду структурний підрозділ або територіальний орган звертається до арбітражного керуючого та/або боржника щодо надання копій документів. Запит вручається арбітражному керуючому особисто чи його представнику за довіреністю або направляється арбітражному керуючому на адресу електронної пошти та поштовим відправленням за місцезнаходженням офісу (контори), поданими арбітражним керуючим у формах обов’язкових відомостей (інформації).

Арбітражний керуючий зобов’язаний надати копії документів протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Запит структурного підрозділу або територіального органу вважається отриманим з моменту його вручення арбітражному керуючому особисто чи його представнику за довіреністю або через чотири робочих дні з дати направлення такого запиту на адресу електронної пошти.

Структурний підрозділ або територіальний орган проводить аналіз або складає висновки протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту з копіями всіх необхідних документів або з дня надходження копій таких документів від арбітражного керуючого та/або боржника.

Про результати проведеного аналізу або складених висновків суб’єкт запиту повідомляється листом за підписом керівника структурного підрозділу або територіального органу.

Державна служба України з питань праці нагадала, що переведення працівника на роботу в умовах неповного робочого дня (тижня) проводиться за згодою працівника й оформляється наказом по підприємству. У разі незгоди працівника таке переведення повинно проводитися з дотриманням вимог ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), а саме: про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, розрядів і найменування посад та інших – працівнику повинно бути повідомлено не пізніше ніж за два місяці.

Як же проводити оплату праці в разі переведення працівників на роботу в умовах неповного робочого дня (тижня)? За умови почасової системи оплати праці (годинна тарифна ставка/місячний посадовий оклад) остання проводиться за фактично відпрацьований час.

Фактично відпрацьований час відображається в табелях обліку робочого часу, що регламентується наказом Держкомстату № 489.

За умови відрядної системи оплати праці – за фактично виконану роботу за відрядними розцінками, встановленими на підприємстві. Кількість (обсяг) виконаної працівником роботи відображається в нарядах на виконання робіт.

У всіх випадках оплата проводиться із обов’язковим додержанням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, встановлених КЗпП і Законом України «Про оплату праці».

Також відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра