Огляд законодавства

14 – 18 жовтня 2019 року. Публічні закупівлі удосконалюються – Президент України підписав відповідний закон

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 19 вересня 2019 року.

Закон має на меті забезпечення ефективного, прозорого та якісного здійснення публічних закупівель, запобігання проявам корупції, розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері публічних закупівель в Україні.

Документ містить низку новацій, які сприятимуть підвищенню ефективності закупівель, запровадженню персональної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель, удосконаленню механізму оскарження тендерів, гармонізації з міжнародними стандартами.

Зокрема, згідно із законом, використання електронної системи ProZorro стає обов’язковим для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (раніше поріг був від 200 тисяч гривень). Це допоможе вивести з тіні понад чверть мільйона закупівель на рік.

Також закон зобов’язує замовника надавати звіти в систему ProZorro про всі закупівлі вартістю від 1 копійки (раніше – від 50 тисяч гривень).

Бізнес, який переміг у тендері, матиме 24 години на виправлення незначних помилок у тендерній пропозиції. Це дасть змогу підприємцям не втратити тендер, а держзамовнику – зберегти найбільш вигідну пропозицію.

Також документ впроваджує диференційовану платню за подання скарги в Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) (через окрему постанову Кабміну). Це дасть змогу припинити необґрунтоване оскарження великої кількості закупівель і затримку проведення тендерів. Також закон передбачає повернення плати в разі задоволення скарги постачальника. За невиконання рішення АМКУ передбачена відповідальність керівника замовника та штраф.

Крім того, закон посилює відповідальність за порушення законодавства для недобросовісних замовників і запроваджує персональну відповідальність посадових осіб. Зокрема, якщо будуть придбані товари, роботи та послуги до/без закупівлі або буде укладено договір до/без закупівлі, то на керівника замовника чекає штраф від 2 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також законом передбачено інструмент для боротьби з демпінгом – система вказуватиме на аномально низьку ціну, і постачальник повинен її обґрунтувати для укладення договору із замовником.

Документ також передбачає нові інструменти для підвищення ефективності закупівель, зокрема, електронні каталоги ProZorro Market та посади уповноважених осіб для професіоналізації закупівель.

Крім того, закон продовжує на два роки термін закупівель ліків і вакцин через міжнародні організації (до 2022 року). Перелік ліків і порядок закупівель затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців після публікації, крім р. VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня опублікування.

Президент України підписав ухвалені 20 вересня Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (законопроєкт № 1073) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроєкт № 1053-1).

Вони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків, «сірого» товару, покращення ефективності податкового адміністрування та державного контролю за розрахунковими операціями.

Реалізація положень документів сприятиме підвищенню загального рівня податкової культури та захисту споживачів за рахунок поетапного розширення фіскалізації розрахункових операцій та запровадження інноваційних технологічних рішень у вигляді програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним РРО.

Прийнятими змінами передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, реєстрацію програмного РРО через електронний кабінет.

Норма про «кешбек» набуває чинності 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, матиме змогу перевірити його на автентичність і, якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не передано контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначено перевірку продавця. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Також з 1 жовтня 2020 року впроваджується застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми в разі першого порушення і 150% у випадку кожного наступного), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі, та починається застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується Кабміном.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Вимоги обов’язкового використання РРО не поширюватимуться на платників єдиного податку І групи.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари» від 10.10.2019 р. № 700/6/99-00-05-04-01-15/ІПК повідомила, що в реквізитах розрахункових документів можна додатково друкувати загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку в такий спосіб:

  • після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «Заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
  • у рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме ця сума є сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги). Тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю. При цьому заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України (п. 4 постанови НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.2018 р. № 25; далі – Постанова № 25).

Якщо програмне забезпечення РРО не передбачає внесення додаткових рядків у фіскальний чек, слід звертатися щодо цього питання до центру сервісного обслуговування або виробника РРО.

Зверніть увагу, Постанова № 25 не передбачає відтермінування виконання вимог щодо зазначення в чеках сум до заокруглення та після заокруглення. Постанова № 25 набрала чинності більше року тому – 01.07.2018 р. Тобто в суб’єктів господарювання, центрів сервісного обслуговування та виробників РРО було достатньо часу щоб вжити відповідних заходів щодо виконання вимог чинного законодавства в частині заокруглення загальних (у чеку) сум розрахунків готівкою за товари.

Державна служба України з питань праці відповіла на такі запитання: «Чи може роботодавець запитувати жінку про її вагітність при прийомі на роботу?», «Як поводитись роботодавцю, якщо жінка повідомила про вагітність при прийомі на роботу?», «Чи можна звільнити вагітну жінку, якщо вона не пройшла випробування?».

Під час працевлаштування в Україні жінок часто запитують про те, що не має ніякого стосунку до професійних характеристик, але порушує їх особистий простір. Зокрема, це питання про стан жінки, у якому вона знаходиться на момент працевлаштування.

Законодавство України передбачає заборону будь-яких проявів дискримінації за статевою ознакою. Про це йдеться в Конституції України (ст. 24), Законі України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та у ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Крім того, відповідно до ст. 184 КЗпП заборонено відмовляти у прийнятті на роботу жінкам із причин, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а також одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

У разі відмови у прийнятті на роботу таким категоріям осіб роботодавець зобов’язаний повідомити їм про причину відмови в письмовій формі.

Своєю чергою, жінка може оскаржити таку відмову в суді. Тому під час прийому на роботу ставити такі питання недоречно.

Щодо випробувального терміну. Статтею 26 КЗпП заборонено встановлення випробувального терміну вагітним жінкам; одиноким матерям, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю.

Однак якщо жінка під час прийому на роботу не повідомила про вагітність, а розповіла про це під час проходження випробувального терміну, то звільнення працівниці як такої, що не пройшла випробувальний термін, заборонено законодавством, оскільки це вважається звільненням з ініціативи роботодавця (ст. 184 КЗпП).

Для підтвердження свого стану (вагітності) жінка повинна надати роботодавцю відповідний медичний висновок.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра