Президент України указом № 234 ввів у дію рішення РНБО щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в інтернеті.
РНБО доручила Кабінету міністрів:
- розробити порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ та інших військових формувань;
- заборонити реєструвати кілька акаунтів для одного гравця, а також визначити ліміт часу у грі на тиждень;
- зобовʼязати організатора азартних ігор встановити ліміт для гравця перед початком гри з можливістю зміни такого ліміту не частіше одного разу на місяць;
- впровадити державну систему онлайн-моніторингу;
- провести національну інформаційно-розʼяснювальну кампанію щодо небезпеки азартних ігор, блокування нелегальних сайтів, де надається доступ до азартних ігор.
Головнокомандувач ЗСУ та керівники військових формувань під час воєнного стану повинні запровадити заборону для військових щодо доступу до онлайн-казино.
СБУ повинна протягом двох місяців провести перевірки організаторів азартних ігор. Нацбанку протягом двох місяців необхідно затвердити рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян кредитним коштом на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх
Міністерство цифрової трансформації, згідно з указом президента, проведе у місячний строк переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їх магазинах додатків.
Міністерство охорони здоров'я зобов'язали протягом трьох місяців розробити клінічний протокол лікування від ігрової залежності.
Державна податкова служба України акцентує увагу контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК) на необхідності відображення повної інформації в звітах про КІК.
Наказом Мінфіну від 25.08.2022 р. № 254 затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК), Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.
Пунктом 392.5 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК, зокрема, визначено, що Звіт про КІК подається до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В Електронному кабінеті платника податків наявна форма Звіту про КІК з ідентифікатором форми: J0108701 – для юридичних осіб та F0108701 – для фізичних осіб.
Підпунктом 392.5.3 ПКУ визначено перелік інформації, яку необхідно зазначити в звіті про КІК.
Водночас норми пункту 392.4 ПКУ передбачають перелік умов, у разі дотримання яких скоригований прибуток КІК не включається до бази оподаткування контролюючої особи.
При цьому згідно з підпунктом 392.4.3 ПКУ у разі, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК.
Звертаємо увагу, що ПКУ не встановлено окремих правил або винятків для платника податку – контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 ПКУ, а отже, така інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29 – 34).
Таким чином, у випадку звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог пункту 392.4 ПКУ, відсутні правові підстави для невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної підпунктами «е», «є», «ж», «и» підпункту 392.5.3 ПКУ.
При цьому відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо невідображення інформації у Звіті про КІК визначена пунктом 120.7 ПКУ.
Окремо зазначаємо, що стаття 50 ПКУ надає право контролюючій особі подати звітний новий або уточнюючий звіт про КІК.
Національний банк України постановою від 10 квітня 2024 року № 43 актуалізував низку норм стосовно регулювання та нагляду під час воєнного стану за діяльністю учасників ринку небанківських фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації.
Відповідні зміни до постанови Правління НБУ від 06 березня 2022 року № 39 зумовлені оновленням нормативно-правової бази Національного банку згідно з новими фінансовими законами та стосуються:
- кола осіб, на яких поширюються вимоги постанови;
- умов звільнення від подання документів / інформації в межах процедур ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг, які були встановлені нормативно-правовими актами, що вже втратили чинність;
- термінів розгляду документів в умовах воєнного стану;
- застосування заходів впливу тощо.
Також змінами визначено, що під час воєнного стану діятимуть особливості щодо:
- застосування алгоритму врахування великих збитків за договорами майнового страхування під час розрахунку розміру капіталу платоспроможності, встановленого в Положенні про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика;
- дій тимчасового адміністратора під час виконання обов’язків, повноважень та/або функцій, визначених у Положенні про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки, у разі загрози життю та здоров’ю, зокрема через збройну агресію рф;
- процедури проведення інспекційної перевірки, що встановлена Положенням про організацію та проведення інспекційних перевірок на ринках небанківських фінансових послуг, в частині порядку дій у разі відмови в проведенні такої перевірки у віддаленому форматі.
Крім того, врегульовано особливості застосування під час воєнного стану вимог низки положень Національного банку, зокрема:
- Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг;
- Положення про застосування Національним банком України коригувальних заходів, заходів раннього втручання, заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг;
- Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні;
- Положення про вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг.
Національний банк України розробив і затвердив форму письмового повідомлення регулятора про призначення суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності страховика (далі – Повідомлення).
На виконання пункту 743 глави 66 розділу Х Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2023 р. № 199, страховики подають до Нацбанку заповнене Повідомлення про призначення суб’єкта аудиторської діяльності, який надаватиме послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності страховика.
До оприлюдненої форми Повідомлення додаються пояснення щодо її заповнення.
Відповідну форму Повідомлення можна побачити за посиланням.
Кабінет Міністрів України спростив отримання статусів особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблого захисника і захисниці. Ухвалена ініціатива Мінветеранів щодо спрощеної процедури подання та встановлення статусів особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих військовослужбовців і військовослужбовиць.
Після повномасштабного вторгнення рф на територію України цей процес був ускладнений, в деяких випадках набуття статусу займало до восьми місяців та більше. Як результат, особи з інвалідністю та родини загиблих мали обмежений доступ до пільг та послуг, гарантованих державою.
Відтепер статус можна буде отримати у 30-денний термін двома способами:
- у паперовій формі – через ЦНАП незалежно від зареєстрованого місця проживання.
- в електронній формі – через е-кабінет порталу Дія або єдиного державного реєстру ветеранів війни (наразі електронний продукт у розробці).
Крім заяви із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу, по суті більше нічого не потрібно. Збір відсутніх документів – це обов’язок не ветерана, ветеранки чи родин загиблих, а компетентних органів. Їм надано право витребувати повний пакет документів від уповноважених органів або посадових осіб.
Електронний формат подачі заяви на встановлення статусів ще доопрацьовується Мінветеранів спільно з Міністерством з питань цифрової трансформації. Технічна можливість отримання статусів «в один клік» з’явиться найближчим часом.
На першому етапі е-заява буде доступна для військовослужбовців сектору безпеки та оборони (ЗСУ, Нацгвардія, ДПСУ, Нацполіція, СБУ, СЗР), які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, а також сімей загиблих захисників і захисниць цих категорій.
Процедура звернення через ЦНАП вже діє для всіх категорій, у тому числі для захисників-добровольців з числа цивільних осіб, представників волонтерських організацій та інших цивільних осіб, які стали на захист держави та отримали інвалідність внаслідок війни.
У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення планування використання земель (реєстр. № 11169 від 12.04.2024 року).
Законопроєктом пропонується врегулювати питання особливостей планування територій, які виникають внаслідок руйнівного впливу війни. Законодавство з питань просторового планування розроблялося ще до війни і не враховує тих викликів, які пов’язані з війною.
Авторами проєкту зазначається, що його ухвалення дасть змогу, зокрема:
- зафіксувати території (земельні ділянки), що постраждали внаслідок бойових дій і не використовуються за цільовим призначенням;
- визначити орієнтовний обсяг коштів, необхідний для ліквідації наслідків бойових дій на певній території, та черговість робіт з такої ліквідації;
- оцінити вплив міграційних процесів, спричинених війною, на розвиток територій;
- зарезервувати території для розміщення об’єктів, необхідних для релокації виробничих потужностей підприємств, переорієнтування логістичних ланцюжків, а також потреб, пов’язаних з міграцією населення (будівництво житла, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури тощо);
- забезпечити наповнення Державного земельного кадастру актуальними відомостями про обмеження у використанні земель та іншими даними на підставі контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів.
