Огляд законодавства

15 – 19 липня 2019 року. Фінансова звітність для малих підприємств зазнала змін

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 31.05.2019 р. № 226 внесло зміни до:

  • наказу Мінфіну «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» від 25.02.2000 р. № 39. Тепер цей стандарт матиме назву «Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність»;
  • наказу Мінфіну «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. № 186. Спрощений План рахунків можуть застосовувати юридичні особи, що визнані мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькі товариства, підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Також є зміни до деяких нормативно-правових актів Мінфіну з бухгалтерського обліку, зокрема:

  • до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. Тепер рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуть усі підприємства з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами». Раніше виняток стосувався суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності;
  • визначено, що Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» можуть застосовувати для складання фінзвітності мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (за винятком підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Крім того, у фінансову звітність малого підприємства додають окремі рядки для нематактивів. А форму № 1-м після рядка доповнено новими позиціями:

  • нематеріальні активи – 1000;
  • первісна вартість – 1001;
  • накопичена амортизація – 1002.

Державна фіскальна служба України в категорії 116.13.03 «ЗІР» відповіла на запитання «У яких випадках акцизна накладна складається у двох примірниках, та який порядок і терміни реєстрації другого примірника акцизної накладної?».

Отже, особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну у двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, у тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного;

г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Особа, яка склала акцизну накладну у двох примірниках, зобов’язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник такої накладної у день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої накладної та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Реєстрація другого примірника акцизної накладної в ЄРАН здійснюється після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у декількох податкових накладних при здійсненні попередньої оплати однією сумою по окремих рахунках на оплату під різні специфікації» від 12.07.2019 р. № 3241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула таку ситуацію. Продавець здійснює поставку товару партіями. На кожну партію товару він надав рахунки на оплату (під кожну окрему специфікацію). Попередню оплату покупець здійснив однією сумою, однак на цю операцію продавець склав окремі податкові накладні (далі – ПН) на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару. Чи має право покупець сформувати податковий кредит за цими ПН?

У постачальника на дату отримання попередньої оплати однією сумою виникають податкові зобов’язання з постачання товарів/послуг та обов’язок скласти й зареєструвати ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Продавець склав дві або більше ПН на попередню оплату товарів/послуг однією сумою. Це не відповідає нормам Податкового кодексу України. За таких умов неможливо ідентифікувати ці операції.

Отже, покупець не має права сформувати податковий кредит на суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначені в ПН, які складені на кожний виписаний рахунок на окрему партію товару в разі здійснення покупцем попередньої оплати цього товару однією сумою.

Фонд соціального страхування України відповів на запитання «Чи обов’язково вести Журнал реєстрації листків непрацездатності?».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі – Закон № 1105) підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Обов’язкове ведення страхувальниками такої облікової форми, як Журнал реєстрації листків непрацездатності, нормативно-правовими актами про загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено.

Утім, відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, який включає типові документи, що створюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими установами, підприємствами та організаціями незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня й масштабу діяльності, форми власності, а також документацію, що створюється в результаті виробничої та науково-технічної діяльності організацій, зокрема, ст. 739 цього Переліку передбачено такий вид документа, як Журнал реєстрації листків непрацездатності та строк його зберігання три роки.

Ведення цього журналу для страхувальників з великою кількістю працюючих може стати доцільним, оскільки здатне мінімізувати конфліктні ситуації щодо строку надання листка непрацездатності застрахованою особою до підприємства (фіксація дати надання застрахованою особою листка непрацездатності), строку передачі листка непрацездатності на розгляд до комісії із соціального страхування підприємства та нарахування матеріального забезпечення бухгалтерією підприємства, втрати листка непрацездатності підприємством тощо.

Державна служба України з питань праці повідомила, що з кожною виплатою зарплати роботодавець повинен повідомити працівнику про розміри оплати праці.

Зокрема, ст. 110 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) установлено, що з кожною виплатою заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівнику про розміри оплати праці, про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

  • загальна сума заробітної плати з розшифруванням за видами виплат;
  • розміри й підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
  • сума заробітної плати, що належить до виплати.

Ця стаття зобов’язує власника повідомляти працівнику про розміри заробітної плати. Форма такого повідомлення не зазначена. Вимоги ст. 110 КЗпП не будуть порушені, якщо касир під час виплати заробітної плати запропонує розписатися за отриману працівником суму заробітної плати у відомості, у якій містяться дані про суму нарахованої заробітної плати, підстави й суми відрахувань за кожною підставою та належну до виплати суму заробітної плати. Працівник, який своїм підписом засвідчує одержання заробітної плати, повинен мати можливість ознайомитися з відповідними даними. Така інформація може також у письмовій формі надаватися працівникові одночасно із заробітною платою. Зрозуміло, що остання форма є для працівника найзручнішою.

Повідомлення власником працівнику про заробітну плату повинно здійснюватись під час кожної виплати заробітної плати. Відповідно до ст. 115 КЗпП аванс – це теж заробітна плата. Але розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу. І при виплаті авансу немає можливості повідомити працівникові будь-яку іншу інформацію, крім суми авансу.

На власника покладається обов’язок під час кожної виплати заробітної плати повідомити про всі суми, на які сума, що належить до виплати працівникові, зменшена порівняно з нарахованою заробітною платою, та причини такого зменшення; про суму, що належить до виплати й фактично виплачується співробітникові.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра