Огляд законодавства

15 – 19 листопада 2021 року. Адмінштрафи за податкові порушення суттєво зростуть

Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону «Про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)».

Метою законопроєкту є забезпечення соціальної підтримки застрахованих осіб у зв'язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб'єктів господарювання, а також стимулювання суб'єктів господарювання та найманих працівників до вакцинації.

Законопроєктом пропонується збільшити на 3 000 000 тис. грн доходи Державного бюджету України та спрямувати їх Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на фінансування нової бюджетної програми «надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторною хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Джерелом покриття видатків держбюджету на фінансування вказаної нової бюджетної програми пропонується визначити додаткові надходження від податків на прибуток підприємств податку та на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування, рентних плат за спеціальне використання лісових ресурсів та за спеціальне використання води.

Відповідні зміни пропонується внести до ст. 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та додатків № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2021 рік», № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік», затверджених Законом.

Проєкт Закону зареєстровано за № 6297.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до «Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я», затвердженого постановою від 25 квітня 2018 року. Відповідним рішенням Кабмін дозволив Національній службі здоров'я України (далі – НСЗУ) та Державній податковій службі України обмінюватися інформацією про дані, які зберігаються в реєстрах обох відомств.

Тепер під час внесення реєстраційного номеру облікової картки платника податків до електронної системи охорони здоров’я НСЗУ може звіряти цю інформацію з реєстрами ДПСУ.

Таким чином, можна буде уникнути будь-яких технічних помилок та дублювання даних про особу в електронних базах.

Верховна Рада України в цілому прийняла законопроєкт № 2110, який дасть змогу покращити стан державних реєстрів в Україні. Це допоможе оптимізувати наявні реєстри, зробити їх ефективними, а дані в них – якісними. Це наступний крок до запровадження режиму «без паперів».

Законопроєкт запровадить поняття «базові реєстри». Вони міститимуть основну інформацію про українців. Наприклад, Єдиний демографічний реєстр буде першоджерелом інформації про особу – її вік, ПІБ, ідентифікаційні документи. Реєстри будуть поєднані між собою «Трембітою». Не потрібно приносити ксерокопії чи довідки в різні держоргани, оскільки обмін інформацією буде відбуватися в електронній формі. Так, інформація не дублюватиметься й відрізнятиметься про одну й ту саму людину в різних держреєстрах.

У результаті це дасть змогу робити держпослуги ефективними та максимально автоматизувати їх.

Крім того, законопроєкт вводить поняття адміністраторів та технічних адміністраторів держреєстрів. Це дозволить не створювати окрему технічну команду для кожного держреєстру, а ефективно використовувати наявні в державі ресурси команд розроблення та підтриманя реєстрів. А також підвищить ефективність використання державних коштів.

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про мультимодальні перевезення». Він визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.

Закон передбачає імплементацію Директиви Ради 92/106/ЄЕС від 07 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами (згідно з додатком XXXII до глави 7 «Транспорт» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво» Угоди про асоціацію Україна – ЄС).

Законом введено поняття мультимодального та комбінованого перевезення вантажів, мультимодального терміналу, документа мультимодального перевезення, оператора та замовника мультимодального перевезення, визначення договору мультимодального перевезення, його істотних умов, прав та обов’язків його сторін, основних принципів державного регулювання та державної допомоги щодо такого виду перевезень.

Законом закріплено право учасників мультимодальних перевезень здійснювати перевезення вантажу на підставі укладення єдиного договору (договір мультимодального перевезення) щодо всіх етапів перевезення незалежно від зміни видів транспорту та здійснювати перевезення вантажу за одним перевізним документом (документ мультимодального перевезення), щодо якого сторони досягли згоди.

Законом передбачено, що під час надання послуги з мультимодального перевезення вантажів відповідальність оператора мультимодального перевезення за вантаж перед замовником послуги охоплює період з моменту прийняття ним вантажу до мультимодального перевезення та до моменту видачі вантажу.

Для отримання відшкодування шкоди за втрачений (пошкоджений) вантаж замовнику послуги не потрібно встановлювати, на якому етапі перевезення сталися пошкодження чи втрата вантажу або хто із перевізників не виконав зобов’язання щодо вчасної доставки вантажу.

Законом передбачено установлення граничного розміру відповідальності оператора мультимодального перевезення у спеціальних правах запозичення відповідно до чинної міжнародної практики.

Проєкт Закону зареєстровано за № 4258.

Кабінет Міністрів України погодив проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку подання податкової звітності».

Законопроєктом пропонується збільшити розміри адмінштрафів за порушення порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів. Відповідні зміни будуть внесені до ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За відсутність податкового обліку, порушення порядку подання податкової звітності (крім порушень порядку подання звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ), порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання податкової звітності, аудиторських звітів, подання яких передбачено законами України, пропонується штрафувати у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (1 700 грн – 2 550 грн). Зараз за ці порушення діє адмінштраф у розмірі від 85 до 170 грн.

За повторне порушення протягом року штрафуватимуть у розмірі від 150 до 250 НМДГ (2 550 грн – 4 250 грн). Зараз за повторне порушення штрафують у розмірі від 170 грн до 255 грн.

При цьому, справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку ведення податкового обліку, розглядатимуться податковими органами, а не судами, як зараз. Таким чином, посадовим особам підприємств не доведеться сплачувати ще й судовий збір.

Неподання або несвоєчасне подання об'єднаної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, як і раніше неподання звітності з ПДФО, загрожує адмінштрафом для посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також для громадян-суб'єктів підприємницької діяльності або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, у розмірі від 2 до НМДГ (від 17 до 51 грн). При повторному протягом року притягненні – від 51 до 85 грн. У такому ж розмірі адмінштраф накладається за неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів. Але рішення у справі тут приймають суди, тому порушнику доведеться сплатити ще й судовий збір.

За порушення порядку нарахування ЄСВ, як і зараз, накладатимуть адмінштраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 НМДГ (510 грн – 680 грн).

Якщо Верховна Рада підтримає цей законопроєкт, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

На відміну від штрафів, передбачених Податковим кодексом, карантин не звільняє від сплати адмінштрафів.

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».

Закон визначає законодавче підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Законом встановлено такі концептуальні положення:

У Кодексі про адміністративні порушення:

  • визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;
  • передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ.

У Кримінальному кодексі вводиться відповідальність за шахрайство з ПДВ як окремий вид кримінального правопорушення, розслідування якого віднесено до компетенції БЕБ.

Визначення окремого складу злочину щодо шахрайства з ПДВ надасть можливість задля ефективного розслідування фактів розкрадання або заволодіння бюджетними коштами у вигляді ПДВ, а також дозволить уникати суперечності між правоохоронними органами під час визначення складів злочинів за ст. 191 Кримінального Кодексу України.

Також внесено зміни до низки інших складів злочинів у зв’язку із створенням БЕБ, забезпечення його незалежності та особливого порядку розслідування кримінальних правопорушень скоєних стосовно його працівників.

Проєкт Закону зареєстровано за № 3959-1.

Національний банк України постановою Правління від 08.11.2021 р. № 116 вніс зміни до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання й арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів.

Змінами уточнено порядок накладення арешту на банківські метали.

Згідно з оновленою главою 6 Положення банк зобов’язаний за поточними рахунками клієнта прийняти до виконання документ про арешт усіх коштів та банківських металів за всіма видами валют і банківських металів із зазначенням суми/маси або без зазначення суми/маси за кожним видом валют чи банківських металів, або із зазначенням загальної суми в національній валюті за всіма видами валют і банківських металів, або коштів та банківських металів за окремим видом валют та банківських металів із зазначенням суми/маси за ним/ними або без зазначення суми/маси.

Банк зобов’язаний за коррахунками банку-боржника в банківських металах прийняти до виконання документ про арешт банківських металів за всіма видами банківських металів із зазначенням маси за кожним видом банківських металів або із зазначенням загальної суми в національній валюті за всіма видами банківських металів банку чи банківських металів за окремим видом банківських металів із зазначенням маси за ними.

Банк виконує документ про арешт щодо тих поточних рахунків клієнтів і лише тих видів валют та/або банківських металів, які зазначені в цьому документі.

Банк виконує документ про арешт щодо тих коррахунків банків у банківських металах і лише тих видів банківських металів, які зазначені в цьому документі.

Банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку та арештовує кошти в іноземній валюті або банківські метали на поточному рахунку клієнта в сумі/масі, зазначеній у документі про арешт, і продовжує здійснювати операції за поточним рахунком клієнта в межах суми/маси, що перевищує суму/масу арешту, якщо до банку надходить документ про арешт із зазначенням виду валюти або банківського металу, коштів або банківських металів за яким достатньо на поточному рахунку клієнта для виконання цього документа.

Банк обліковує документ про арешт на відповідному позабалансовому рахунку та арештовує банківські метали на коррахунку банку в масі, зазначеній у документі про арешт, і продовжує здійснювати операції за коррахунком банку в межах маси, що перевищує масу арешту, якщо до банку надходить документ про арешт із зазначенням виду банківського металу, якого достатньо на коррахунку банку для виконання цього документа.

Постанова № 116 набрала чинності 11.11.2021 року.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра