Огляд законодавства

15 – 19 лютого 2021 року. Карантин в Україні продовжено до 30 квітня

Кабінет Міністрів України продовжив карантин в Україні до 30 квітня 2021 року. Відповідне рішення ухвалено на засіданні Уряду 17 лютого 2021 року.

Водночас Уряд послаблює деякі карантинні обмеження. Україна повернеться до моделі адаптивного карантину. В областях встановлюватимуться різні карантинні обмеження залежно від епідемічної ситуації.

Як і минулого разу, передбачається чотири рівні епідемічної небезпеки, кожен з яких має чіткі обмеження та критерії визначення. Про це повідомив на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України.

Відповідно до проєкту постанови, яку Уряд підтримав, передбачено чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.

Зелений рівень – той показник, якого слід досягнути для послаблення або скасування протиепідемічних заходів. Він може бути встановлений за умови, що рівень захворюваності на грип та ГРВІ на території не менш як 13 регіонів України не перевищуватиме 50% епідемічного порогу, встановленого для відповідного регіону. Другий критерій – виявлення випадків інфікування COVID-19 (методом ПЛР та з визначення антигену) – менше 5%.

Жовтий рівень є базовим для всієї країни і передбачає відповідні обмеження та протиепідемічні заходи, але з певними пом’якшеннями.

Зокрема:

  • дозволятиметься проведення масових заходів (культурних, спортивних тощо, якщо для однієї особи передбачатиметься 4 кв. метри площі, або з наповненістю залу не быльше 50% місць. Раніше діяли обмеження, що в заходах може брати участь не більше 20 осіб і для кожного мало бути передбачено 5 кв. метрів площі;
  • дозволятиметься відвідування закладів освіти групами більш як 20 осіб;
  • можна буде проводити матчі командних ігрових видів спорту, але за умови, що глядачів буде половина від передбачених місць;
  • будуть працювати ресторани, кафе, бари та їдальні – до 00:00 години (раніше працювали до 23:00);
  • дозволяється робота басейнів, у спортзалах та фітнес-центрах можна буде перебувати більшій кількості людей.

Помаранчевий рівень встановлюється після жовтого і свідчить про ускладнення епідемічної ситуації. Він не передбачає запровадження додаткових обмежень на державному рівні, але сигналізує про небезпеку наближення до червоного рівня.

На червоному рівні передбачається введення жорстких карантинних обмежень, які діяли під час січневого локдауну.

Зокрема:

  • буде заборонена діяльність закладів громадського харчування (окрім адресної доставки та послуги «з собою»);
  • заборонена робота торговельно-розважальних центрів та інших розважальних закладів – кінотеатрів, театрів тощо;
  • не працюватимуть заклади освіти (окрім дитячих садків і початкових класів у школах);
  • будуть зачинені непродовольчі ринки та магазини, спортивні зали, басейни, фітнес-центри.

Рішення ухвалено з доопрацюванням в одноденний термін.

Урядова постанова набуває чинності 24 лютого 2021 року.

Державна податкова служба України нагадала, що 01 січня 2021 року в Україні запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на Державну податкову службу України (далі – ДПСУ), заборгованості з інших платежів може використовуватися платником податків за його бажанням.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку. У разі, якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Через єдиний рахунок можна здійснити сплату всіх поточних платежів, податкового боргу за такими платежами та недоїмки з єдиного внеску, грошових зобов’язань, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Однак єдиний рахунок не може бути використано для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

У разі використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату платежів тільки через єдиний рахунок, крім випадків, зазначених вище. Кошти, сплачені платником на інші рахунки, відкриті на ім’я Казначейства для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) податків і зборів, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПСУ, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник повинен заповнити розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666.

Формування реєстру платежів з єдиного рахунку відповідно до окремого платника ДПСУ відбувається на підставі норм п.п. 351.5, 351.7 ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунку щодо окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється з 01 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі через електронний кабінет за формою J/F 1307001. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Державна служба статистики України повідомила, що подання респондентами фінансової звітності за 2020 рік в електронній формі повинно здійснюватися на бланках форм, затверджених відповідними наказами Міністерства фінансів України, ураховуючи наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 29.09.2020 р. № 588 (далі – Наказ № 588).

Фінансова звітність мікропідприємства подається за формою S0111005.

Слід нагадати, що Наказом № 588 внесено деякі зміни до НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Зокрема:

  • прибрано згадку про заборгованість засновників з формування статутного капіталу із статті «Поточна дебіторська заборгованість»;
  • передбачено, що у статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховують під час визначення підсумку власного капіталу;
  • форму № 1-мс після позиції «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» доповнено новою позицією «Неоплачений капітал».

Національний банк України постановою «Про заходи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в зв’язку із запровадженням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів» від 15.02.2021 р. № 19 (чинна із 17.02.2020 року) впровадив заходи у сфері фінмоніторингу у зв’язку із запровадженням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів.

Банки зобов’язали не пізніше 30 календарних днів після закінчення періоду, зазначеного в п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 р. № 1236 (далі – Постанова № 1236):

1) актуалізувати дані про клієнтів, передбачених у п.п. 13–17 додатка 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу від 19.05.2020 року № 65 (далі – Положення № 65), якщо строк вжиття цих заходів припадає на період, зазначений у п. 3 Постанови № 1236, та в банку немає можливості встановити з такими клієнтами контакт;

2) вжити додаткових заходів, якщо строк ужиття цих заходів припадає на період, зазначений у п. 3 Постанови № 1236, та наявних у банку документів та/або відомостей недостатньо для здійснення аналізу та/або прийняття відповідного рішення стосовно окремих фінансових операцій (їх сукупності) згідно з п. 8 додатка 15 до Положення № 65.

Слід нагадати, що п. 3 Постанови № 1236 передбачав «зимовий локдаун» на період з 08 по 25 січня 2021 року.

Національний банк України нагадав страховикам про необхідність підтвердження аудитором, який вправі здійснювати аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, достовірності та повноти річної фінансової, річної консолідованої фінансової звітності та надання впевненості щодо річних звітних даних. А саме страховики повинні подати до Нацбанку:

  • аудиторський звіт про проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності (якщо страховик повинен складати консолідовану фінансову звітність);
  • звіт про надання впевненості щодо звітних даних.

Національний банк України нагадав, що страховики, складаючи та подаючи звітність до Нацбанку, мусять керуватися Реєстром показників звітності небанківських фінансових установ. Він є доступним на вебсайті Національного банку України. Також тут можна знайти покрокову інструкцію для подання звітності небанківськими фінустановами та відповіді на найтиповіші запитання про формування звітності.

Водночас формами візуалізації показників звітності страховиків можуть бути:

  • для річної фінансової та консолідованої фінансової звітності – форми, встановлені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (зі змінами);
  • для річних звітних даних страховика – форми, встановлені Порядком складання звітних даних страховиків, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 3 лютого 2004 року № 39 (зі змінами).

Додатково слід звернути увагу, що Національний банк планує оновити порядок подання аудиторських звітів. Зокрема, збирається дозволити подавати звіти не лише в паперовій формі, але й у формі електронного документа, засвідченого кваліфікованим електронним підписом керівника. Такі зміни передбачені в проєкті постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов)». Оновлений порядок подання аудиторського звіту запрацює лише після набрання чинності відповідною постановою Правління НБУ.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра