Верховна Рада України приводить норми Податкового кодексу України до нової редакції номенклатури Митного тарифу України. Прийнятим Законом (на базі законопроєкту від 21.12.2023 р. № 10321-1) усувається невідповідність у кодуванні товарів, у тому числі підакцизних, та спрощується адміністрування ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, закон передбачає зміни до ПКУ щодо:
- внесення технічних правок стосовно заміни поняття «основні фонди» поняттям «основні засоби»;
- виключення із переліку ставок з податку на прибуток підприємств, які застосовуються до доходів нерезидентів, ставки 20%, яка застосовувалася до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами, у зв’язку із 2 виключенням з ПКУ положення щодо оподаткування таких доходів.
Відповідні зміни внесено Законом України від 03.06.2021 р. № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» та набули чинності з липня 2021 року;
- заміни поняття «статутний фонд» поняттям «статутний капітал»;
- приведення термінології у відповідність із законодавством про реабілітацію у сфері охорони здоров’я щодо заміни слів «реабілітаційна установа» словами «реабілітаційний заклад» задля зрозумілого та однозначного трактування норм права.
Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 10062 про модернізацію електронного реєстру військового обліку.
Запровадження нововведень не передбачає автоматичної мобілізації. Водночас законопроєкт допоможе удосконалити облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Також він надасть Міноборони можливість посилити обороноздатність нашої держави, зокрема кіберзахист і право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.
Відомо, що до реєстрів не вноситимуть персональні дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів щодо інформації про виїзд за межі України та повернення назад, відомості про примусове виконання рішення щодо боржника (реквізити і відомості виконавчого документа) та інші персональні дані, які дають змогу ідентифікувати особу.
Головне завдання Реєстру – стандартизація та цифрова оптимізація військового обліку. Ухвалені рішення повинні сприяти ефективному та справедливому процесу мобілізації, усуваючи можливості для зловживань та корупційних ризиків.
Важливим пунктом законопроєкту є можливість отримати статус УБД онлайн за умови, якщо усі відомості є в системі.
Закон про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів ухвалили ще в березні 2017 року. У грудні 2022-го Кабмін видав постанову, де визначили деталі його запуску.
Мета створення електронної системи «Оберіг» – забезпечення військового обліку громадян України. Він містить інформацію про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років. Це під час війни спрощує процес мобілізації до лав ЗСУ, при тому, що автоматичної мобілізації не відбувається. Це зі свого боку підвищує ефективність роботи ТЦК та допомагає запобігати корупції.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови № 76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, щодо бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів 16 січня 2024 року.
Згідно з ухваленим рішенням військовозобов’язані працівники підприємств, установ та організацій, визначених Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу, бронюються:
- незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
- без обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (реєстр. № 10411).
Законопроєкт має на меті впровадження європейських практик у здійснення митної справи в Україні, наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, на виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Проєктом Закону пропонується з урахуванням найкращих європейських практик:
- запровадити нові терміни та привести існуючу термінологію Митного кодексу України у відповідність до термінології європейського законодавства, зокрема Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 09.10.2013 про встановлення Митного кодексу Союзу;
- запровадити концепцію митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, визначивши загальні засади представництва, розділення видів представництва на пряме та непряме, розмежування відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та митного представника;
- удосконалити критерії надання авторизацій, як наслідок існуючої необхідності в усуненні неточностей формулювань після початку розгляду заяв про надання авторизації на застосування спрощень;
- запровадити європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів, зокрема доповнити Митний кодекс новими статтями, які передбачають зміни щодо:
1) авторизацій для поміщення товарів у митні режими імпорту (в частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території;
2) запровадження умови зберігання документів та ведення записів, як умови отримання авторизації;
3) визначення механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури);
4) надання можливості переміщення товарів, які перебувають під митним контролем, у рамках відповідного митного режиму, без поміщення товарів у митний режим транзиту;
5) розширення переліку звичайних операцій з товарами та чіткого регламентування вимог до їх здійснення;
6) еквівалентних товарів та умов їх використання;
7) завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму;
8) особливостей моніторингу відповідності умовам, визначеним в авторизації для поміщення товарів у митний режим;
- привести положення Митного кодексу щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх тимчасового зберігання під митним контролем у відповідність до Регламентів ЄС;
- удосконалити розділ VII Митного кодексу щодо зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складах митних органів та розпорядження ними;
- удосконалити розділ XIV Митного кодексу щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України на виконання заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки;
- змінити положення щодо деяких видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюють митні органи.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем» (реєстр. № 10242).
Його метою є встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах, та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем.
Прийняття цього законопроєкту дасть змогу привести законодавство про кримінальну відповідальність України у відповідність до Закону України «Про публічні електронні реєстри», зокрема шляхом встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері реєстрів щодо користування даними реєстрів, допущення несанкціонованого розповсюдження та нецільове використання даних з обмеженим доступом.
Міністерство фінансів України наказом від 13.12.2023 р. № 698 внесло зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів. Наказ № 698 було підкориговано наказом Мінфіну від 04.01.2024 р. № 5.
Зміни приводять норми Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Мінфіну від 18.08.2015 р. № 721 (у редакції наказу Мінфіну від 09.07.2019 р. № 292) (далі – Порядок № 721), у відповідність до положень Закону України від 12.01.2023 р. № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Порядок № 721 доповнено положеннями, згідно з якими одночасно з банками та іншими фінансовими установами обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платникам податків відбуватиметься також між ДПС та небанківськими надавачами платіжних послуг, а також положеннями, згідно з якими обмін інформацією щодо відкриття/закриття електронних гаманців відбуватиметься між ДПС та емітентами електронних грошей.
Відповідно змінено і назву Порядку № 721. Тепер він називається так: Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків / електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей до контролюючих органів.
Таким чином, Порядок приведено у відповідність до положень Закону України від 12.11.2023 р. № 2888-IX.
