Президент України Указом «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 15.05.17 р. № 133/2017 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яка склала новий список госпсуб’єктів країни-агресора, до яких застосовуватимуть санкції.
Серед суб’єктів, до яких застосовано санкції, опинився виробник програмного забезпечення для бухгалтерів «1С», а також його українське представництво. Тож тепер бухгалтерам доведеться знайти альтернативну програму.
Водночас в українському представництві «1С» заявили, що використання програмних продуктів «1С:Підприємство» повністю відповідає чинному законодавству України. А програма «1С:Підприємство» цілком працездатна, технічна підтримка працює у штатному режимі, усі інформаційно-методологічні ресурси доступні для користування, а також здійснюється інформаційно-технологічна підтримка користувачів програмних продуктів «1С:Підприємство».
Секретар РНБО України О. Турчинов повідомив, що приватним підприємцям, які використовують російські програмні продукти, зокрема, для бухгалтерського обліку, «ми можемо лише рекомендувати не робити цього, але те, що стосується державних установ, вони будуть терміново переводитися на програмний продукт від вітчизняного виробника».
Кабінет Міністрів України передав Міністерству економічного розвитку і торгівлі України функції Держслужби інтелектуальної власності щодо видачі всіх охоронних документів (патентів, свідоцтв) у сфері інтелектуальної власності. Про це йдеться на Урядовому порталі.
Це рішення Уряду є черговим кроком до створення Національного органу інтелектуальної власності — єдиного централізованого органу, який видаватиме патенти (свідоцтва) за принципом «єдиного вікна». Створення такого органу передбачає послідовне реформування сфери інтелектуальної власності, включаючи поступову інституційну перебудову національної системи охорони інтелектуальної власності.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про Пенсійний фонд України» від 11.05.17 р. № 311 вніс зміни до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.14 р. № 280.
Зміни покликані привести зазначене Положення у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.16 р. № 1774-VIII у частині розширення потреб використання інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, це рішення передбачає, що Пенсійний фонд України організує обмін відомостями, які містять ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень законодавства про працю, з Державною службою України з питань праці та Міністерством фінансів України.
Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій» від 25.04.17 р. № 293 запровадила нові правила надання індивідуальних податкових консультацій. Представники фіскального відомства розробили документ, який визначає взаємодію між структурними підрозділами Державної фіскальної служби (далі − ДФСУ), головними управліннями ДФСУ та Інформаційно-довідкового департаменту ДФСУ під час розгляду запитів платників на отримання індивідуальних податкових консультацій.
Найважливіше тут — унормування ухвалення рішення про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, адже реєстрація їх у цьому реєстрі є вимогою Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Отже, структурний підрозділ ДФСУ, визначений головним виконавцем, після отримання такої індивідуальної податкової консультації та додатків до неї протягом 10 календарних днів, що настають за днем їх отримання, але не пізніше від 35 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного звернення, ухвалює рішення про внесення або про відмову у внесенні відомостей про індивідуальну податкову консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
Якщо індивідуальну податкову консультацію не зареєстровано в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, це не дозволить платнику уникнути притягнення до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), за дії, учинені відповідно до індивідуальної податкової консультації (п. 53.1 ПКУ).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 06.04.17 р. № 415 урегулювало процедурні аспекти повернення з бюджету надміру або помилково сплачених сум податку на додану вартість (далі — ПДВ). Зокрема, Мінфін доповнив порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, новим пунктом: «У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку».
Отже, як бачимо, підзаконний акт привели у відповідність із нормами Податкового кодексу України.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо можливості зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях як до державного, так і до місцевих бюджетів» від 21.04.17 р. № 35130-12-10/11072 повідомило, що один із варіантів отримання відшкодування ПДВ — його спрямування «…у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету» (ст. 200 ПКУ).
Уже понад рік чиновники та платники ПДВ дискутують щодо правильного тлумачення цих слів. Адже низку обов’язкових платежів розподіляють у певному відсотковому відношенні між державним та місцевим бюджетами. Наразі слово взяв Мінфін: на його переконання, відшкодовувати ПДВ можна лише в рахунок податків, які повністю надходять до держбюджету.
Міністерство фінансів України в листі «Про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій пенсійних фондів» від 20.04.17 р. № 11210-09-10/10846 розглянуло можливість включення недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій. За словами представників Мінфіну, НПФ як неприбуткові організації можуть перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій до 01.07.17 р. При цьому фахівці зауважують, що потребує узгодження із податково-неприбутковими правилами низка норм профільного законодавства НПФ.
Отже, схоже, що подальша доля НПФ залежить від того, чи узгодять вчасно відповідні законодавчі норми та чи дотримають такі організації в установчих документах вимоги нинішнього податково-неприбуткового законодавства.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 11.04.17 р. № 427 внесло зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88.
Зокрема, його доповнили положенням, яке дозволяє відобразити бухгалтерські витрати за операцією, за якою первинку на дату балансу ще не отримано. Так, якщо правилами документообігу підприємства передбачено можливість відображення госпоперації, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухобліку за звітний період від контрагента не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку госпоперацію до облікових регістрів бухобліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. При цьому госпоперації, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюють у порядку, визначеному П(С)БО або МСФЗ.
Також у місяці надходження від контрагента первинного документа щодо госпоперації, інформацію про яку в минулих звітних періодах перенесли до облікових регістрів бухобліку згідно з внутрішньою первинкою, у бухобліку зазначають інформацію про таку госпоперацію в обсязі коригування на суму різниці між оцінкою такої госпоперації за внутрішньою первинкою (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
Загалом документ приведено у відповідність із внесеними із цього року змінами до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо зміни істотних умов праці» від 13.04.17 р. № 159/0/22-17 повідомило, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва й праці, отже, змінювати істотні умови праці та згодом звільняти працівника за п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у разі скорочення обсягів продажу немає підстав.
Разом з тим міністерство визнає, що скорочення обсягів продажу може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць (тут, швидше за все, представники Мінсоцполітики мають на увазі запровадження неповного робочого дня, суміщення тощо). А це, на думку соціального відомства, уже можна розцінювати як зміну істотних умов праці.
Нагадаємо: за п. 6 ст. 36 КЗпП працівника можна звільнити в разі відмови від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці. Про зміну істотних умов праці, зокрема зміну розмірів оплати праці, режиму роботи тощо, його має бути попереджено за два місяці (ст. 32 КЗпП). Однак змінювати істотні умови праці можна лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці.
