Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт наказу про затвердження нових Стандартів внутрішнього аудиту. Документ передбачає суттєве оновлення підходів до організації внутрішнього аудиту в державному секторі з урахуванням міжнародних практик та вимог ЄС.
Головна мета документа – привести українську систему внутрішнього аудиту у відповідність до Глобальних стандартів внутрішнього аудиту та практик Європейського Союзу.
Це пов’язано із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію з ЄС, оновленням Бюджетного кодексу у 2025 році, реформою державного фінансового контролю та впровадженням нової моделі внутрішнього аудиту.
Проєкт наказу передбачає затвердження нових стандартів, які суттєво розширюють роль внутрішнього аудиту.
Внутрішній аудит визначається як незалежна діяльність, що включає аудиторські дослідження (оцінки з надання впевненості); аудиторське консультування та сприяння досягненню цілей установи.
Встановлюються чіткі вимоги до статусу підрозділів внутрішнього аудиту, їх повноважень і підзвітності та організаційної незалежності.
Запроваджується стратегічне та операційне планування на основі оцінки ризиків, що наближає українську практику до міжнародних стандартів.
Документ визначає стандартизовані вимоги до планування аудиторських завдань, виконання аудиту, підготовки звітів та моніторингу виконання рекомендацій.
Передбачено внутрішню та зовнішню оцінку якості аудиту, вимірювання ефективності підрозділів аудиту та підвищення відповідальності аудиторів.
У разі прийняття наказу буде скасовано Стандарти внутрішнього аудиту 2011 року та Кодекс етики працівників внутрішнього аудиту. Натомість їх положення інтегрують у нові стандарти.
Для розпорядників бюджетних коштів та державних органів це означає посилення ролі внутрішнього аудиту в управлінні, перехід до ризик-орієнтованого підходу, зростання вимог до документування та звітності, більшу увагу до ефективності використання ресурсів та підвищення професійних вимог до аудиторів.
Оновлення стандартів є частиною євроінтеграційних реформ України. Новий підхід до внутрішнього аудиту має зробити державний фінансовий контроль більш прозорим, ефективним та орієнтованим на результат.
Національне агентство України з питань державної служби надало роз’яснення від 12.03.2026 р. № 205-р/з щодо підвищення граничного віку перебування на державній службі у зв’язку з набранням чинності Законом України від 11.02.2026 р. № 4782-IX.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути залишений на службі після досягнення 65 років за рішенням суб’єкта призначення та за згодою самого службовця.
Таке рішення приймається щороку, але загальний строк перебування на державній службі не може перевищувати 70 років.
Законом №4782-IX внесено зміни до законодавства, якими тимчасово підвищено граничний вік перебування на державній службі.
На період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення або скасування гранична вікова межа перебування на державній службі збільшується на п’ять років.
Таким чином, державний службовець може залишатися на службі після досягнення 65 років за рішенням суб’єкта призначення щороку, але не більш як до 75-річного віку.
Застосування підвищеної вікової межі здійснюється виключно за рішенням суб’єкта призначення. Тобто продовження перебування на державній службі після досягнення відповідного віку не є автоматичним.
НАДС також зазначає, що роз’яснення центральних органів виконавчої влади мають інформаційний характер і не встановлюють нових правових норм.
Кабінет Міністрів України розширює програму страхування воєнних ризиків. Компенсація за пошкоджене майно у прифронтових регіонах збільшується до 30 млн грн. Для решти території країни розмір компенсації страхової премії збільшується до 3 млн грн.
Вона наголосила, що Уряд продовжує вдосконалювати інструменти підтримки, враховуючи зворотний зв’язок і реальні потреби бізнесу.
За напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно:
- збільшує граничну суму компенсації – з 10 млн грн до 30 млн грн;
- скасовує норму, за якою сума компенсації зменшувалася на обсяг раніше отриманих грантів чи іншої державної підтримки;
- дає можливість підприємствам, які вже подали заявки, уточнити їх до 1 травня 2026 року, у тому числі збільшити заявлену суму можливих збитків або додати до заявки інше майно, якщо воно було включене до програми на дату пошкодження або знищення.
За напрямом компенсації страхової премії:
- збільшує граничну суму компенсації з 1 млн грн до 3 млн грн;
- пришвидшує можливість отримати підтримку –подати заяву на компенсацію можна буде вже на 31-й день після укладення договору страхування;
- якщо договір передбачає сплату страхової премії частинами, компенсація також виплачуватиметься частинами – пропорційно сплаченим платежам.
Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2026 р. № 334 розширив критерії визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України.
Зокрема, зміни передбачають доповнення чинних критеріїв новою категорією підприємств. Йдеться про підприємства, установи та організації, що виконують контракти (договори) про закупівлю послуг
- з перевезення військових вантажів,
- ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також
- закупівлю товарів оборонного призначення, необхідних для ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, з командуваннями видів, окремих родів сил Збройних Сил.
Міністерство фінансів України наказом від 09.02.2026 р. № 86 виклало в новій редакції форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).
У результаті змін, запроваджених Законом № 4536-IX, підхід до строків подання податкового розрахунку було змінено.
Зокрема, для фізичних осіб – підприємців і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, строки визначені як для податкового кварталу. Водночас для інших суб’єктів господарювання (крім ФОП та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність) застосовуються строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.
Установлення різних строків подання податкового розрахунку для різних категорій платників (юридичних осіб і ФОП) вплинуло і на строки подання Інформації суб’єктами господарювання, зокрема рієлтерами. Саме тому форму Інформації було оновлено з урахуванням цих змін.
Зміни розроблено з метою приведення форми Інформації суб’єктів господарювання до вимог ПКУ. Зокрема:
- враховано прийняті законодавчі зміни щодо розподілу строків подання Інформації окремо за категоріями суб’єктів господарювання (рієлтерів) (для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців),
- уточнено складові відомостей, необхідних для заповнення форми Інформації,
- уточнено загальні вимоги щодо подання звітності суб’єктом господарювання – юридичною особою, зокрема в частині надання можливості підписання поданої форми Інформації уповноваженою особою такої юридичної особи,
- внесено редакційні правки для спрощення заповнення форми.
Наказ № 86 набрав чинності 13.03.2026 р.
Міністерство фінансів України затвердило Узагальнюючу податкову консультацію № 132, у якій пояснило порядок оподаткування роялті, що виплачуються нерезиденту через посередника – резидента України.
У документі розглянуто питання про те, хто саме повинен виконувати функції податкового агента – ліцензіат чи агент нерезидента, якщо останній не створює постійного представництва в Україні.
За загальним правилом, визначеним пп. 141.4.2 ПКУ, будь-який резидент (у тому числі ФОП або юрособа, незалежно від системи оподаткування), який здійснює виплату доходу нерезиденту з джерелом його походження з України, зобов’язаний утримати податок за ставкою 15 % (якщо інше не передбачено міжнародними договорами) та перерахувати його до бюджету під час такої виплати.
Це правило поширюється і на випадки, коли кошти перераховуються не напряму нерезиденту, а його представнику або агенту. У такій ситуації виплата все одно вважається здійсненою на користь нерезидента.
Якщо ж сума виплати перевищує рівень, визначений за принципом «витягнутої руки», або прирівнюється до дивідендів, резидент повинен утримати податок із суми такого перевищення. Сплатити його необхідно не пізніше граничного строку подання звіту про контрольовані операції.
У випадку з роялті ліцензіат сплачує кошти агенту, який діє від імені нерезидента та лише акумулює платежі для подальшого їх перерахування ліцензіару. За свої послуги агент отримує винагороду відповідно до умов договору.
Попри участь посередника, саме ліцензіат залишається податковим агентом. Він повинен утримати та сплатити податок на доходи нерезидента у момент перерахування коштів агенту.
Водночас ліцензіат має право застосувати положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування (за наявності), зокрема щодо зменшення ставки податку, за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ.
Також ліцензіат зобов’язаний відобразити таку операцію у податковій звітності — зокрема, у додатку ПН до рядка 23 декларації з податку на прибуток, зазначивши суму доходу, утриманого податку та дані нерезидента.
Президент України підписав Закон від 24.02.2026 р. № 4791-ІХ про внесення зміни до ст. 9 Закону про бухоблік про спрощений порядок оформлення первинки з надання послуг, виконання робіт та оренди. Цим Законом скасовується обовʼязковість підпису замовника/орендатора на актах послуг, робіт, оренди (за згодою сторін у письмовому договорі)!
Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування. Таким чином, Закон набирає чинності з 1 квітня 2026 року.
Документом пропонується внести зміни до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з метою надання суб’єктам господарювання права передбачати при укладенні договору у письмовій формі спрощений порядок спрощений порядок оформлення первинних документів (актів послуг, робіт, оренди).
Передбачається, що під час оформлення акту послуг, робіт, оренди такі реквізити як посада, прізвище та підпис зі сторони замовника не є обов’язковими за умови, що такий порядок оформлення первинних документів передбачено договором у письмовій формі.
Ніхто не скасовує вимогу щодо складання первинного документа при наданні послуг, виконанні робіт або передачі майна в оренду (таким документом зазвичай є акт наданих послуг / виконаних робіт). Йдеться лише про те, що за певних умов (які саме – далі) допускається відсутність у такому первинному документі (акті) окремих обов’язкових реквізитів, а саме:
- посад і прізвищ осіб замовника або наймача (орендаря), відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
- особистого підпису або інших даних, що дозволяють ідентифікувати особу ЗАМОВНИКА чи наймача (орендаря), яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто фактично йдеться про можливість оформлення актів без підпису замовника або наймача (орендаря).
Такий порядок складання первинного документа зазначених господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.
Зазначені положення не будуть поширюватися на вимоги до оформлення первинних документів (актів) за операціями, оплачених за рахунок публічних коштів, здійснені на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна, будівельного підряду, проєктно-вишукувальних робіт, договорів про пожертву, благодійну та гуманітарну допомогу. Для таких операцій зберігаються чинні вимоги до оформлення первинних документів.
Кабінет Міністрів України схвалив пакет законопроєктів, що впроваджують систему позасудового вирішення споживчих спорів (ПВС) – механізм швидкого врегулювання конфліктів між споживачем і бізнесом без звернення до суду. Рішення, ухвалене в межах реформи захисту прав споживачів, імплементує Директиву ЄС 2013/11/ЄС та є частиною виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Запропонована система передбачає альтернативний механізм врегулювання спорів через спеціальні органи ПВС – юридичних осіб, асоціації бізнесу та громадські об’єднання споживачів. Споживач зможе подати скаргу до органу ПВС, де незалежні експерти розглянуть спір і нададуть рішення або рекомендацію.
Якщо рішення не задовольнить сторони, вони зберігають право звернутися до суду. На час процедури зупиняється строк позовної давності – законопроєкт щодо відповідних змін до Цивільного кодексу також схвалений Урядом.
Відповідно до рішення, підприємства зобов’язані інформувати клієнтів про орган ПВС та повідомляти, куди звертатися у разі виникнення спору.
Координацію системи здійснюватиме Держпродспоживслужба як контактний пункт, а відповідні органи державної влади забезпечать нагляд за діяльністю органів позасудового вирішення споживчих спорів.
Нова система дозволить споживачам швидше та дешевше вирішувати спори, зокрема, транскордонні.
Своєю чергою, бізнес отримує можливість задовільнити скаргу споживача або висловити заперечення без втручання державних органів контролю та без розгляду скарги в судовому порядку, що призведе до економії часових та фінансових витрат і збереження ділової репутації.
Також нова система підвищить роль об’єднань споживачів і асоціацій бізнесу, зменшить навантаження на судову систему та наблизить захист прав споживачів до кращих європейських практик.
Рішення набуде чинності після прийняття законопроєктів Верховною Радою України, підписання їх Президентом України та публікації.
