Кабінет Міністрів України вніс зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій (постанова КМУ від 30 травня 2025 року № 663).
Документом спрощено порядок призначення субсидій для дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних родин з трьома або більше дітьми.
Відтепер для призначення житлової субсидії для таких сімей не буде перешкодою:
- придбання житла чи земельної ділянки;
- наявність коштів на депозиті;
- витрати на товари для дітей (одяг, їжа, побутова/комп’ютерна техніка тощо), якщо ці витрати здійснені в інтересах дитини та підкріплені документами (чеками, договорами тощо).
Також для дитячих будинків сімейного типу, багатодітних та прийомних сімей підвищено поріг заборгованості, який дає право на призначення житлової субсидії, з 680 грн до 4 000 грн.
Крім того, до складу домогосподарства, яке є дитячим будинком сімейного типу або прийомною сім’єю, не включатимуться ті, хто зареєстрований або задекларований за адресою, але не зазначений у декларації. Їхній дохід і майно не будуть враховуватися при визначенні права на субсидію.
Водночас до складу домогосподарства за адресою одного житлового приміщення можуть бути включені два і більше дитячих будинків сімейного типу.
Для домогосподарств, у складі яких є внутрішньо переміщені особи, субсидію на новий період призначають автоматично за умови, якщо вони не змінювали місце свого проживання.
Верховна Рада України прийняла пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення і функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку» та прийняла Закон в цілому з їх урахуванням (реєстр. № 12066).
Президент звернув увагу на те, що правові, організаційні і фінансові засади створення та функціонування публічних електронних реєстрів визначені Законом України «Про публічні електронні реєстри». Відтак, у пропонованій Законом редакції статті 251 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не дотримано вказаної вимоги, оскільки його положеннями визначена лише частина обов'язкових відомостей, передбачених частиною другою статті 26 Закону України «Про публічні електронні реєстри».
Президент України зауважив, що за Законом у Реєстрі військовослужбовців фактично оброблятимуться дані щодо усіх військовослужбовців, у тому числі тих, які проходять військову службу в розвідувальних органах України та Службі безпеки України, хоча на сьогодні інформація про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, включена до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.
Крім того, положення Закону щодо обробки у Реєстрі військовослужбовців даних щодо усіх військовослужбовців фактично передбачають, що відповідні посадові особи Міністерства оборони України матимуть доступ до інформації про військовослужбовців розвідувальних органів України та Служби безпеки України, які мають власний запас та ведуть окремий персонально-якісний облік своїх військовозобов'язаних та військовослужбовців, звільнених з військової служби у запас, що своєю чергою суперечить вимогам законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про державну таємницю», «Про розвідку», не забезпечує встановлення та дотримання відповідного правового режиму захисту, передбаченого законодавством України щодо розвідувальної та державної таємниці, створює реальні ризики для можливості витоку таємної інформації щодо особового складу Служби безпеки України та розвідувальних органів України і, як наслідок, завдання шкоди національній безпеці України, а також стану захищеності сил і засобів контррозвідки та розвідки і можливості здійснення ними відповідної діяльності в інтересах забезпечення національної безпеки та оборони України.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №7508, який спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП). Документ вирішує одразу декілька проблем — спрощує бюрократичні процедури, передбачає фінансові гарантії для інвесторів та дозволяє швидше реалізовувати проєкти.
Законопроєкт передбачає:
- впровадження електронної торгівельної системи (ЕТС) для проєктів концесії за стандартами та процедурами ЄС. Все відбуватиметься онлайн — від розміщення інформації про оголошення конкурсу до оприлюднення укладеного договору;
- нові та удосконалені гарантії для інвесторів та кредиторів: приватний партнер отримуватиме від держави гарантії захисту своїх прав, стабільності умов та недискримінаційного ставлення під час реалізації проектів ППП. Зміни в законодавстві не впливатимуть на умови вже укладених договорів;
- нові джерела фінансування: у законодавстві з'являється поняття «донор» — міжнародні партнери, які можуть надавати фінансову підтримку напряму або через бюджети. Такий підхід значно мінімізує ризики для приватних партнерів і зробить доступнішими проекти для публічних партнерів;
- спрощення процедури підготовки «невеликих» проєктів: проєкти вартістю до 5,5 млн євро зможуть реалізовуватись без розроблення техніко-економічного обґрунтування, а рішення прийматиметься лише на основі концептуальної записки. Такий підхід допоможе швидше розвиватися громадам, залучаючи приватних партнерів. Вони зможуть у стислі терміни будувати як дороги локального значення, так і необхідні соціальні об’єкти;
- особливий режим для проєктів відновлення: для відбудови зруйнованої війною інфраструктури буде діяти спрощений механізм підготовки проектів ППП, порядок якого визначатиметься Урядом України. Цей порядок діятиме під час воєнного стану і ще 7 років після його завершення;
- «інфраструктура в розстрочку»: держава зможе оплачувати реалізацію інфраструктурних проектів приватному партнеру бюджетними коштами вже після введення об’єкта в експлуатацію. Цей підхід зменшить навантаження на бюджети різних рівнів та дозволить реалізувати більшу кількість соціально важливих проектів навіть в умовах обмеженого фінансування;
- розширення переліку публічних партнерів: до участі в ППП зможуть долучатися державні компанії, що дозволить залучити більше інвестицій;
- спеціальні процедури для проектів з будівництва житла: через масштабні руйнування та необхідність забезпечити людей новими домівками, передбачили особливості укладення договорів ППП щодо житла.
Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 13134, яким, серед іншого, передбачено такі зміни для мобілізованих ФОПів:
- ФОП – контрактники також звільнені від сплати ПДФО, ЄП, військового збору та ЄСВ;
- Податкова автоматично отримує дані про військових - ФОПів — і автоматично застосовує звільнення. Обмеження в 10 днів на подання документів — скасовано.
Після демобілізації є:
- 150 днів на подання звітності без штрафів;
- 180 днів на сплату податків за працівників — теж без штрафів і пені.
- Увесь податковий борг військових - ФОПів підлягає анулюванню.
- Податкова зобов’язана відновити реєстрацію єдиного податку з дати її анулювання (якщо скасували через борг).
- Якщо в податкової немає інформації про ФОП - військового — можна подати заяву. Без обмеження у часі та зі збереженням усіх прав.
Ці ж правила — і в Законі про ЄСВ.
Верховна Рада України ухвалили у другому читанні законопроєкт №11469 про множинне громадянство. Він допоможе зберегти звʼязки мільйонів українців, які були змушені виїхати під час повномасштабної війни та раніше, з Батьківщиною, залучати інвестиції з-за кордону і адаптувати Україну до європейських стандартів.
Головна мета ухваленого законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» — відновлення та збереження зв’язку з українцями по світу. Мета законопроєкта – протидія демографічній кризі, міграції та викликам війни. Це крок до збереження української нації, її інтеграції до європейської правової спільноти.
Закон запроваджує рівні умови для громадянства, зокрема, через кваліфікаційні вимоги: знання мови, історії, Конституції і поваги до неї, підтвердження зв’язку з Україною.
Верховна Рада України ухвалила Закон № 13192 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору». Закон покликаний зробити систему судових витрат прозорішою та ефективнішою. Зокрема, пропонується врегулювати питання ухвалення додаткових судових рішень у письмовому провадженні — без обов’язкового виклику сторін. Це дозволить уникнути зайвого навантаження на судову систему, прискорити процес і зменшити витрати учасників справ.
Водночас передбачено перегляд підходів до розміру судового збору. У зв’язку з рішенням Конституційного Суду України щодо недопустимості надмірних ставок для фізичних осіб, законопроєкт встановлює граничні розміри судового збору для подання апеляційних і касаційних скарг. У справах соціального характеру ці межі будуть ще нижчими. Також надається можливість звільняти особу від сплати судового збору, якщо він перевищує 5% її річного доходу. Також Закон України «Про судовий збір» доповнено положеннями, що визначають ставки судового збору у справах про банкрутство.
Мета Закону:
- забезпечити баланс між інтересами держави та громадян при визначенні судових витрат;
- гарантувати право на доступ до правосуддя;
- спростити процесуальні механізми для судів і сторін.
Кабінет Міністрів України постановою від 11 червня 2025 року № 696 вніс зміни до постанови від 04.04.2001 р. № 332 щодо граничних сум витрат на придбання товарів і послуг органами влади та бюджетними установами.
Відтепер Казначейство не здійснюватиме платежі при перевищенні лімітів: у новій редакції пункту 1 чітко закріплено норму: у разі перевищення граничних сум витрат, Державна казначейська служба не реєструватиме зобов’язання та не проводитиме платежі.
Також розширено терміни: замість «спеціального призначення» тепер «спеціального, спеціалізованого призначення».
Унесено уточнення щодо мобільного зв’язку: тепер замість «утримання мобільного телефону» вказано «оплата послуг мобільного зв’язку» — до 1500 грн/міс.
Відбулися зміни щодо граничної вартості техніки:
- гранична вартість персонального комп’ютера або моноблока — до 50 000 грн;
- гранична вартість ноутбука або планшета — до 50 000 грн (раніше було 27 000 грн).
Відкориговано назви посад: вилучено згадки про Нацкомфінпослуг, яка припинила існування.
Оновлені граничні суми включають ПДВ (у графі тепер це зазначено окремо). Постанова спрямована на актуалізацію вартості закупівель з урахуванням ринкових змін і забезпечення бюджетної дисципліни.
Національний банк України постановою 13 червня 2025 року № 61 вніс зміни до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України (далі – Правила).
Унесення змін пов’язано з необхідністю приведення Правил, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 року № 120, у відповідність до змін у законодавстві України, а також забезпечення Національним банком регулятивних та наглядових функцій.
У змінах до Правил передбачено:
- запровадження восьми нових файлів з показниками статистичної звітності, а саме:
- 13FX «Дані про касові обороти та залишки готівки в касах небанківських надавачів фінансових платіжних послуг / операторів поштового зв’язку»;
- 2N1X «Загальна інформація про вжиті заходи з метою реалізації секторальних санкцій»;
- 2N2X «Інформація про фінансові операції, у проведенні яких було відмовлено або які було зупинено у зв’язку із застосуванням секторальних санкцій»;
- 2N3X «Інформація про ділові відносини з фінансовими установами Російської Федерації, щодо яких застосовано секторальні санкції»;
- 2N4X «Інформація про зобовʼязання перед фінансовими установами Російської Федерації, щодо яких застосовано секторальні санкції / про вчинення»;
- 6JX «Дані щодо розрахунку банками значення коефіцієнта левериджу»;
- 6JC «Дані щодо розрахунку значення коефіцієнта левериджу на консолідованій основі»;
- 6RC «Дані щодо розрахунку розміру регулятивного капіталу на консолідованій основі».
- зміну періодичності подання двох файлів: 26X «Дані про залишки коштів, що розміщені в інших банках та залучені від інших банків» (з декадної на місячну) та 2LX «Дані про обсяги платіжних операцій для оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу» (з квартальної на місячну);
- зміну часу подання файла 3MX «Дані про надходження/переказ безготівкових коштів за операціями з нерезидентами» (до 17.00 наступного робочого дня); встановлено строк (час) унесення змін за клопотанням постачальників звітності щодо 5 файлів.
Інші окремі файли зазнали змін щодо переліку, назви показників, параметрів, некласифікованих реквізитів показників.
