Огляд законодавства

16 – 20 серпня 2021 року. Розширено перелік операцій за рахунками фізичних осіб для одноразового (спеціального) добровільного декларування

Національний банк України постановою від 12 серпня 2021 року № 85 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань готівкового обігу» (далі – Постанова № 85) осучаснив порядок і вимоги до здійснення касових операцій в банках та інкасаторських компаніях, врахувавши стрімкий розвиток цифрових технологій в сфері готівкового обігу та активне запровадження електронного документообігу у фінансовому секторі.

Насамперед регулятор передбачив можливість запровадження банками та компаніями, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації:

  • обігу електронних документів з використанням кваліфікованого/удосконаленого електронного підпису та кваліфікованої/удосконаленої електронної печатки;
  • застосування кодування в супровідних документах та в маркуванні продукції, а також інтеграції у процеси обліку готівки сучасних цифрових комунікацій, що підвищує оперативність та безпечність проведення операцій з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей,
  • визначення різних засобів ідентифікації та верифікації інкасатора, зокрема із застосуванням цифрових технологій;
  • уточнення форми та вимог щодо оформлення супровідного касового ордера до сумки з валютними цінностями.

Крім того, Національний банк:

  • надав право банку (філії, відділення) здійснювати касове обслуговування клієнтів із використанням його цифрового власноручного підпису;
  • розширив перелік послуг банків, що мають здійснюватися на підставі внутрішніх документів, зокрема щодо організації та порядку роботи пунктів дистанційного обслуговування, включно з роботою з платіжними пристроями;
  • визначив вимоги до інкасаторських кампаній, які на договірних умовах з клієнтом можуть здійснювати обмін придатних до обігу банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів;
  • посилив вимоги до банків з питань зобов’язання за зверненням клієнта врегулювати відповідно до законодавства України спірні питання, які пов’язані з касовими операціями, включаючи питання здійснення обміну фізичним та юридичним особам банкнот і монет, що вилучаються Національним банком з обігу, операцій, що здійснені через платіжні пристрої.

Цей документ вносить зміни до:

  • Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31 березня 2017 року № 29 (зі змінами);
  • Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103.

Постанова набрала чинності 18 серпня 2021 року. Водночас банки та компанії, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з інкасації, матимуть достатній час (шість місяців) для приведення своїх внутрішніх документів у відповідність до її вимог.

Державна податкова служба України в індивідуальній податковій консультації від 29.06.2021 р. № 2541/ІПК/99-00-07-05-01-06 акцентувала увагу на тому, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовують під час розрахунків за послуги, які проведені виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Норма закріплена у п. 14 ст. 9 Закону про РРО.

Проте платників податків цікавить випадок, коли оплата за послуги з навчання здійснена за допомогою системи Liqpay, або ж проведена і готівкою, і через Liqpay.

На це податківці відзначають, що обов'язок застосовувати РРО/програмні РРО під час отримання оплати за послуги залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тож РРО/програмний РРО може не застосовуватися під час розрахунків за товари виключно в безготівковій формі:

  • шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку;
  • шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі онлайн-банкінг) з використанням реквізитів рахунку;
  • під час проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Якщо оплата проведена іншим способом, зокрема, клієнт оплатив із застосуванням електронного платіжного засобу, чи готівкою, то у суб'єкта господарювання виникає обов'язок застосовувати РРО/програмний РРО із зазначенням у розрахунковому документі способу оплати.

Тому у підсумку, якщо отримано оплату за послугу з навчання за допомогою Liqpay або частково Liqpay, а частково готівкою, тоді втрачається право на використання пільги, яка передбачена п. 14 ст. 9 Закону РРО, а значить треба проводити розрахункові операції із застосуванням РРО/програмного РРО.

Міністерство економіки України в листі від 01.07.2021 р. № 4711-06/34454-07 повідомило, що згідно з чинним законодавством рішення про коригування середньої заробітної плати може прийматися безпосередньо на підприємстві шляхом внесення такої норми до змісту колективного договору або затвердженням окремого локального акта.

Так, відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, посадові оклади, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, то роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Згідно зі ст. 7 Закону про колдоговори зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати (окладів, тарифних ставок) та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.), встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Також статтею 91 КЗпП встановлено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Міністерство фінансів України наказом від 04.06.2021 року № 317, який набув чинності 17 серпня 2021 року, затвердило зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема:

  • у Декларацію щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, з урахуванням прийнятих законами №№ 466, 786, 1117 змін до пп. 133.2.2, п. 133.3 та пп. 141.4.7 ПКУ;
  • у Додатку ПН щодо можливості відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу;
  • у Додатку РІ:
  • виключено різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, – на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція пп. 140.5.15 ПКУ діяла до 01.01.2021 р.).
  • доповнено новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.5.16 ПКУ);
  • доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:
    • на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 140.4.8 ПКУ);
    • на суму отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
    • на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 23 та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
  • у Додатку АМ щодо відображення відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ, для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з п. 140.2 ПКУ, інформації про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. Оскільки наказ № 317 опубліковано у ІІІ кварталі 2021 року, вперше нову форму декларації будемо подавати за ІV квартал 2021 року.

Міністерство фінансів України наказом від 09.06.2021 р. № 332 затвердило форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції. Вона складається з основної частини та шести додатків, а подавати її потрібно поквартально.

Вона складається з основної частини та шести додатків:

  • Додаток ПВ до рядка 02;
  • Додаток ПН до рядка 07 ПН;
  • Додаток КВ до рядка 03 КВ;
  • Додаток АМ до рядка 02.2.2 АМ;
  • Додаток ТЦ;
  • Додаток ВП до рядків 08 – 10.

Цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Станом на 16.08.2021 р. не опублікований.

Відповідно до п. 46.6 ПКУ нові форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування.

Тобто якщо наказ буде опубліковано у серпні 2021 року, то вперше за новою формою декларації з податку на прибуток підприємств за угодою про розподіл продукції слід буде звітувати за ІV квартал 2021 року.

Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» від 12.08.2021 р. № 86 розширив перелік операцій за поточними рахунками фізичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Так, з 01 вересня 2021 року ці особи зможуть зараховувати кошти з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для одноразового (спеціального) добровільного декларування на поточні рахунки в іноземній та національній валюті.

Наведені зміни внесено з метою приведення нормативно-правової бази Національного банку у відповідність до Закону України від 15 липня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539-ІХ).

Крім того, з огляду на звернення українських банків, Національний банк удосконалив низку інших норм стосовно проведення деяких валютних операцій.

Зміни набирають чинності з 01 вересня.

Кабінет Міністрів України постановою від 04.08.2021 р. № 850 «Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі – Постанова № 850), яка набула чинності 17 серпня 2021 року, вніс зміни до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, зокрема:

  • доповнено перелік осіб, за яких держава сплачує страхові внески, працездатними батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, відносяться також працездатні особи, які перебувають у трудових відносинах і яким надано відпустку без збереження заробітної плати на умовах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону «Про відпустки», якщо такі особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
  • уточнюється, що обчислення єдиного внеску провадиться також платниками єдиного внеску – структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад – за осіб, зазначених у пп. 2-4 п. 1 Порядку, а саме за:
    • осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини;
    • одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке рідкісне захворювання і т. д.;
    • патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра