Огляд законодавства

17 – 21 грудня 2018 року. МВФ оприлюднив текст меморандуму з Україною про економічну та фінансову політику в рамках нової програми на 2018-2020 роки

Державна фіскальна служба України у категорії 101.16 «ЗІР» повідомила про порядок заповнення податкової накладної, що складається при анулюванні реєстрації платника податку за операціями з визначення податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

У разі складання податкової накладної з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «10».

У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (ПІБ), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:

  • в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
  • в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;
  • в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» –вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 %, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
  • у графі 11 зазначається сума ПДВ.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 в такому випадку не заповнюються.

Державна фіскальна служба України в категорії 135.04 «ЗІР» відповіла на запитання: по якому полю платіжного доручення «Код платника» чи «Призначення платежу» здійснюється облік надходжень податків, зборів, платежів в ІКП?

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666, визначено порядок заповнення платником поля «Призначення платежу» розрахункового документа.

Одним з реквізитів, який заповнюється платником у полі «Призначення платежу» є:

1) код клієнта за ЄДРПОУ;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами.

Органом ДФСУ відображення в інтегрованій картці платника сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу».

Отже, при заповненні платіжного доручення при сплаті податків, зборів, слід правильно заповнювати код платника податку у полі «Призначення платежу».

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оприбуткування готівки на відокремленому підрозділі» від 06.12.2018 р. № 5125/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що видачу готівки з кас оформлюють видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником. До видаткових касових ордерів (ВКО) додають заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника підприємства на ВКО не обов’язковий, якщо його дозвільний напис є на доданих до них документах, заявах, рахунках. Якщо ВКО підписує уповноважена особа підприємства, відповідно, потрібно зазначити посаду, прізвище, ім’я та по батькові такої особи.

Національний банк України прийняв постанову «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» від 18.12.2018 р. № 139, якою запроваджує з 1 липня 2019 року оновлені вимоги щодо визначення банком під час розрахунку нормативів кредитного ризику групи пов’язаних контрагентів, які несуть спільний економічний ризик.

Ці вимоги ґрунтуються на стандартах Базельського комітету з банківського нагляду «Наглядовий механізм оцінювання та контролю за великими кредитними ризиками».

Наявність у банків значних концентрацій кредитного ризику стосовно окремих контрагентів можуть спричинити суттєву втрату капіталу банку внаслідок виникнення фінансових проблем у таких контрагентів. Якщо контрагенти пов’язані між собою юридично чи економічно, то за наявності проблем із виконанням своїх зобов’язань в одного контрагента з великою ймовірністю можуть виникнути аналогічні проблеми і в інших.

Відповідно до нових вимог банки повинні визначати групу пов’язаних контрагентів за умови, що такі контрагенти пов’язані відносинами контролю або економічною залежністю. Це зобов’язує банки ретельно вивчати своїх контрагентів: їх структуру власності, бізнес-середовище, показники фінансової звітності тощо.

Національний банк також вживає подальших заходів щодо обмеження банками кредитування пов’язаних із ним осіб.

Так, запроваджується вимога зменшувати регулятивний капітал банку на суму перевищення фактичного значення сукупного обсягу заборгованості пов’язаних із банком осіб над максимально допустимим значенням обсягу такої заборгованості. Ця вимога набуває чинності через 30 днів із дня офіційного опублікування постанови.

Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст меморандуму з Україною про економічну та фінансову політику в рамках нової програми на 2018-2020 роки.

Меморандум містить виклад політики і стратегії, якої має дотримуватися Україна, а також конкретні кроки для проходження переглядів і отримання чергових траншів. Документ також містить напрями роботи в сферах грошово-кредитної та валютно-курсової політики, бюджетної політики, а також політики в енергетичному і фінансовому секторах, управлінні держпідприємствами і бізнес-кліматом.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо визначення назви посади керівника аудиторської фірми» від 09.11.2017 р. № 1625/0/102-18/284 надало роз'яснення щодо визначення назви посади керівника аудиторської фірми.

Оскільки у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – Класифікатор) передбачено назви посад «Директор (начальник, інший керівник) підприємства» з кодом 1210.1, яка належить до професійного угрупування «Керівники підприємств, установ та організацій», та «Директор малої фірми (страхової, аудиторської, рекламної і т. ін.)», «Керуючий агентством (страховим, торговельним, нерухомості, рекламним і т. ін.)» з кодом 1317, які належать до професійного угрупування «Керівники малих підприємств без апарату управління в комерційному обслуговуванні».

У зв'язку з тим, що неможливо передбачити всі напрями використання тих чи інших посад (професій) у різних видах економічної діяльності, для утворення нових назв посад (професій) рекомендується застосовувати положення Додатка В до Класифікатора, зокрема примітку 2.

Відповідно до цієї примітки базові професійні назви робіт (посад, професій), що містяться у чинному Класифікаторі, можуть бути розширені для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у Класифікаторі чи відповідних нормативно-правових актах.

Отже, з урахуванням установчих документів відповідних аудиторських фірм від зазначених базових назв утворюються деталізовані назви посад «Директор аудиторської фірми», «Голова аудиторської фірми» з кодом 1210.1 або «Директор аудиторської фірми», «Керуючий аудиторською фірмою» з кодом 1317.

Державна служба України з питань праці у листі «Щодо надання відпустки працівникам» від 20.09.2018 р. № 4440/4/4.1-315-18 повідомила, що щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Заборонено не надавати щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль.

За бажанням працівника частину щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної і додаткових відпусток не може бути меншою ніж 24 календарних дні.

Коли працівник звільняється, йому виплачують грошову компенсацію за всі дні щорічної відпустки, що він не використав. За порушення законодавства про відпустки передбачена фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра