Огляд законодавства

17 – 21 вересня 2018 року. Державний контроль над здійсненням туроператорської діяльності посилюється

Кабінет Міністрів України підтримав ініційовані Мінекономрозвитку рішення, спрямовані на вдосконалення системи державного контролю над здійсненням туроператорської діяльності в Україні.

Уряд включив Мінекономрозвитку до переліку контролюючих органів, на яких не поширюється дія мораторію на перевірки бізнесу, в частині надання Міністерству права проведення планових перевірок дотримання туристичним бізнесом ліцензійних умов здійснення туроператорської діяльності до кінця 2018 року.

Кабмін ввів нові критерії оцінки ступеня ризиків від здійснення туроператорами діяльності, що підлягає ліцензуванню. Від цієї оцінки залежатиме встановлення періодичності здійснення Мінекономрозвитку перевірок самих туроператорів з урахуванням:

  • виду туроператорської діяльності (виїзний, в’їзний та внутрішній туризм), де виїзний туризм визначається із найвищим ступенем ризику;
  • обсягу наданих туристичних послуг туроператором (кількість туристів, що скористалися туристичними послугами протягом року) – чим більша кількість споживачів послуг, тим вищий ризик для них від провадження туроператорами своєї діяльності;
  • наявності протягом останніх 3 років порушень ліцензійних умов туроператором;
  • наявності судового рішення про задоволення цивільного позову споживача туристичних послуг.

Відповідно до цього Уряд також впровадив оцінку туроператорів за ступенем ризику їхньої діяльності з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма визначеними критеріями:

  • від 41 до 100 балів – високий ступінь ризику;
  • від 21 до 40 балів – середній ступінь ризику;
  • від 0 до 20 балів – низький ступінь ризику.

Зазначені зміни дозволять Мінекономрозвитку невідкладно вживати заходів у разі виявлення порушень туроператорами ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності та позбавляти недобросовісних туроператорів ліцензії на її провадження.

Державна фіскальна служба України у категорії 301.04.01 «ЗІР» відповіла на питання, яким чином визначається показник «Облікова кількість штатних працівників» таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄCВ.

В облікову кількість штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо особливостей складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій» від 11.09.2018 р. № 3988/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула цікаву ситуацію. Товариство – платник ПДВ планує здійснювати постачання товарів кінцевим споживачам за готівку через юридичну особу – оператора поштового зв’язку «Нова Пошта». Грошові кошти від споживача за поставлений товар будуть надходити на поточний рахунок товариства з розрахункового рахунку фінансової установи ТОВ. Чи можна на такі постачання складати податкову накладну за щоденними підсумками?

Відповідь представників фіскального відомства – ні. Податкова накладна за щоденними підсумками операцій не може бути складена при здійсненні постачання товарів кінцевому споживачу, якщо розрахунки за такі товари будуть здійснюватися через іншу юридичну особу.

Міністерство інфраструктури України наказом «Про внесення змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 10.08.2018 р. № 368 внесло зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.  Відтепер товарно-транспортні накладні (ТТН) на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Але засвідчувального підпису буде достатньо – згадку щодо печатки прибрано з Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363.

Окрім ТТН, засвідчення печаткою не потребують:

  • договір про перевезення вантажів та його проект;
  • право на пред'явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем, яке засвідчується на ТТН;
  • довідка про ціну реалізованого вантажу або проведену переоцінку до претензії на зіпсуття швидкопсувного вантажу;
  • опис вантажу, який укладається в кожний контейнер з вантажем.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо особливостей оплати праці при підсумованому обліку робочого часу» від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28 повідомило, що нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком шестиденного (п'ятиденного) робочого тижня в обліковому періоді, часу, упродовж якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному тощо.

Якщо працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (п'ятиденного робочого тижня), оскільки відпустки надаються в календарних днях.

Відмінність між календарною нормою робочого часу і розрахунковою нормою робочого часу полягає в тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої – враховують години, не відпрацьовані працівником.

Розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу. Для цього з розрахунковою нормою робочого часу порівнюють фактичний обсяг відпрацьованого працівником часу.

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно із ст. 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду або при звільненні працівника.

При нарахуванні заробітної плати мають дотримуватись вимоги законодавства щодо розміру мінімальної заробітної плати. При цьому при визначенні годинної ставки для оплати відпрацьованого часу необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника).

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог статей 50, 51 та 53 КЗпП.

Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо індексації зарплати працюючого студента» від 14.08.2018 р. № 14/0/216-18 наголосило, якщо працівник працює і одночасно навчається за денною формою навчання або з відривом від виробництва у клінічній ординатурі, аспірантурі і докторантурі, насамперед індексують стипендію.

Для цього працівник надає довідку про розмір і строк призначення стипендії, на підставі якої проводять індексацію заробітної плати за місцем роботи таких стипендіатів у межах прожиткового мінімуму.

Наприклад, студента прийняли на роботу з 11.06.2018 р. Останнє підвищення зарплати за посадою було у вересні 2017 року.

Його стипендія становить 460 грн. Тоді індексацію зарплати обчислюють так:

  • Індексації підлягає 1272 грн (1762 грн – 490 грн).
  • Сума індексації за повністю відпрацьований місяць становить 85,22 грн (1272 грн × 6,7 ÷ 100, де 6,7% – величина приросту індексу споживчих цін).
  • Оскільки студента прийняли на роботу з 11.06.2018 р., суму індексації виплачують за фактично відпрацьовані дні, тобто 85,22 грн ÷ 20 роб. дн. × 14 відпрацьованих днів = 59,65 грн.
  • Отже, за місцем роботи студент мав отримати суму індексації в розмірі 59,65 грн.
На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра