Огляд законодавства

17 – 21 серпня 2020 року. Президент України має намір збільшити мінімальну заробітну плату

Президент України пропонує Верховній Раді ухвалити Закон щодо збільшення з 01 вересня мінімальної заробітної плати до 5 тис. грн.

Про це повідомляють у пресслужбі Президента.

«Впевнений, що депутати підтримають законопроєкт, поданий від Президента України, за підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тис. грн. Другим етапом цієї програми є її збільшення з 2021 року до 6 тис. грн. І впродовж 2021 року буде третя частина – ми збільшимо до 6,5 тис. грн», – повідомив Глава держави.

За словами Президента, після підвищення мінімальної заробітної плати зростуть доходи працівників бюджетної сфери: вчителів, медиків, соцпрацівників, оскільки їхні посадові оклади розраховуються за єдиною тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати.

Президент звернувся до Голови Верховної Ради з проханням провести позачергове засідання парламенту 25 серпня та закликав народних депутатів підтримати законопроєкт щодо збільшення розміру мінімальної зарплати.

Міністерство фінансів України відповіло на п’ять найпоширеніших запитань щодо застосування РРО/ПРРО у 2021 році.

Яка позиція Мінфіну щодо оптимальної сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з 2021 року? Чи є бачення Мінфіну щодо того, як відділити тих, хто ніколи не зможе досягти обороту у 5 млн грн на рік і для яких РРО не має сенсу, від тих, хто потенційно може перевищувати ліміти та потребує контролю/РРО?

Відповідно до статистичних даних Державної податкової служби України, більшість фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку (84%) за 2019 рік задекларували менше 1 млн грн доходу і лише 1,8% від загальної кількості ФОП-єдинників мають дохід за календарний рік понад 4 млн грн.

Застосування РРО не є обов’язковим для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають у 1 групі спрощеної системи оподаткування, а також 2–4 групах з доходами до 1 млн грн.

Суттєве підвищення порогів для перебування в різних групах спрощеної системи оподаткування, що мали місце в поточному році, у межах реалізації державної політики детінізації малого та середнього бізнесу без відповідної фіскалізації готівкових розрахунків не матиме належного ефекту, оскільки залишає місце для зловживань.

Чи потрібно з 01 серпня 2020 року вводити в РРО залишки непідакцизних товарів, що продаються, а також кількість отриманих товарів із прибуткових накладних?

Пункт 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у разі продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Отже, програмуванню підлягають всі товари – як акцизні, так і неакцизні.

Коли буде скасування тотальної фіскалізації ФОП?

На сьогодні законодавчими актами не передбачено введення «тотальної фіскалізації». Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачено поетапну фіскалізацію: з 01 січня 2021 року застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим для окремих категорій платників єдиного податку, які здійснюють визначені види діяльності, а з 01 квітня 2021 року – для всіх платників єдиного податку 2–4 груп. Для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають в 1 групі спрощеної системи оподаткування, застосування РРО/ПРРО залишається добровільним, а не обов’язковим.

Як бути, якщо працюєш з клієнтами тільки онлайн, кошти отримуєш виключно в безготівковій формі. Як бути з РРО та кешбеком?

Ураховуючи, що питання потребує уточнення, Мінфін рекомендує звернутись за консультацією до податкової служби, при цьому для отримання ґрунтовної відповіді необхідно надати більш детальну інформацію щодо діяльності, що здійснюється.

Яка позиція Мінфіну щодо тотальної фіскалізації ФОП? Позиція щодо законопроєктів № 3853-1 та № 3853-2?

Зазначені законопроєкти не підтримано в запропонованій редакції. Вони підлягають доопрацюванню.

У Мінфіні зазначили, що використання РРО/ПРРО усіма суб’єктами господарювання є не тільки важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету в повному обсязі, а й засобом для захисту споживачем своїх прав. Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, а виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) повинен видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи.

Міністерство закордонних справ України повідомило, що станом на 13 серпня 2020 року українцям дозволено в’їзд з обмеженнями і без у 42 країни.

Так, українці можуть потрапити в такі країни, як:

  • Албанія;
  • Антигуа і Барбуда;
  • Афганістан;
  • Багамські острови;
  • Білорусь;
  • Болгарія;
  • Буркіна-Фасо;
  • Бурунді;
  • Велика Британія;
  • Вірменія;
  • Еквадор;
  • Ефіопія;
  • Єгипет;
  • Замбія;
  • Ірак;
  • Іран;
  • Ірландія;
  • Камбоджа;
  • Кенія;
  • Коморські острови;
  • Ліван;
  • Мальдіви;
  • Мексика;
  • ОАЕ;
  • Пакистан;
  • Південна Корея;
  • Південний Судан;
  • Північна Македонія;
  • Пуерто-Ріко;
  • Сент-Люсія;
  • Сербія;
  • Словенія;
  • Сомалі;
  • США;
  • Танзанія;
  • Тоґо;
  • Туніс;
  • Туреччина;
  • Хорватія;
  • Чад;
  • Чорногорія;
  • Ямайка.

Українці можуть перевірити актуальну інформацію щодо поїздок за допомогою онлайн-мапи tripadvisor.mfa.gov.ua.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), посилила відповідальність компаній за неякісне надання послуг споживачам.

Так, внесено зміни до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, якими було запроваджено нові гарантовані стандарти та компенсації за їх недотримання:

1) введено п’ять нових стандартів для операторів систем розподілу (11 встановлених вимог) та два – для електропостачальників, зокрема таких як:

  • виставлення електропостачальником споживачу правильного рахунку;
  • дотримання строків надання послуг комерційного обліку (заміна лічильника, перевірка лічильника тощо);
  • кількість перерв тривалістю понад одну годину протягом попередніх 12 місяців в одного споживача для аварійних перерв з вини компанії:
    • менше дев’яти перерв – для сільської місцевості;
    • менше семи – для міської;
    • менше 12 для планових перерв з попередженням.

Стандарт щодо кількості перерв запроваджується з 01 липня 2021 року. Отже, відповідальність компаній перед споживачами за часті перерви в електропостачанні настає уже зараз, оскільки всі перерви у період з 01 липня 2020 року до 01 липня 2021 року (попередні 12 календарних місяців) враховуватимуться під час розгляду звернень споживачів щодо надання компенсації за недотримання зазначеного стандарту;

2) запроваджено гарантовані стандарти та компенсації за їх недотримання для оператора системи передачі (17 гарантованих стандартів);

3) підвищено розміри компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості. Зростання компенсацій відбувається за 19 строками гарантованих стандартів в середньому вдвічі, в основному із 100 до 200 грн для побутового споживача (а для послуг, пов’язаних з приєднаннями, зокрема щодо видачі технічних умов на приєднання – з 200 до 600 грн).

Таким підходом планується підвищити загальний рівень якості електропостачання для споживачів, зокрема зменшити кількість переривань в електропостачанні.

Державна служба України з питань праці роз’яснила, що робити з трудовою книжкою, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мiнiстерства працi, Мiнiстерства юстицiї, Мiнiстерства соцiального захисту населення вiд 29.07.1993 р. № 58 (далі – Інструкція № 58), власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно з п. 4.2 Інструкції № 58, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Бажано надсилати таке повідомлення рекомендованим листом «з повідомленням» роботодавця про отримання листа працівником, оскільки в разі виникнення трудового спору у роботодавця буде додатковий доказ відсутності його вини у затримці видачі працівнику трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.

Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою керівництво не отримало, то слід керуватися нормами п. 6.2 Інструкції № 58, відповідно до яких трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками під час звільнення, зберігаються протягом двох років у закладі окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра