18 – 22 квітня 2016 року. З травня діють нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

Верховна Рада України затвердила Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, ст.ст. 7 та 8 якого передбачають, що з 1 травня 2016 року змінюються розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Так з 1 травня до 30 листопада 2016 року розмір місячної мінімальної заробітної плати становитиме 1 450 грн, а от погодинний розмір буде дорівнювати 8,69 грн у годину.

Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, грн

Державна фіскальна служба України в листі «Про реєстрацію платником акцизного податку, реєстрації акцизних накладних в системі електронного адміністрування реалізації палива при його використанні для власних виробничих потреб» від 24.03.2016 р. № 6497/6/99-99-19-03-03-15 роз’яснила: якщо суб’єкт господарювання передає пальне підрядникам для виконання робіт/надання послуг зі збирання врожаю (тобто використовує пальне для власних виробничих потреб шляхом заправки техніки для роботи на полях), відповідна операція є об’єктом обкладення акцизним податком. Адже, по суті, пальне передається на підставі договорів про виробництво послуг із сировини замовника, а такі операції є реалізацією пального відповідно до трактування абз. 2 пп. 14.1.212 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).

Отже, відповідний суб’єкт зобов’язаний зареєструватися платником акцизного податку та в разі передачі пального складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального й реєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу фізичної особи, який виник внаслідок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки» від 08.04.2016 р. № 7884/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснила: у разі набуття банком права власності на об'єкт нерухомого (рухомого) майна шляхом узяття заставленого майна (предмета іпотеки) на свій баланс слід вважати, що фізична особа — майновий поручитель відчужила (продала) своє власне майно. При цьому доходом фізособи (майнового поручителя) є вартість, яка визначена на момент набуття банком права власності на предмет іпотеки (обтяження), до якої застосовуються норми ст.ст. 172 та 173 ПКУ. Банк як податковий агент зобов'язаний виконати всі визначені р. IV ПКУ функції, у т.ч. відобразити зазначений дохід у податковому розрахунку форми № 1ДФ за ознакою «104».

Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) в листі «Про надання податкової консультації» від 08.04.2016 р. № 7889/6/99-99-21-05-15 зазначила: в акті інвентаризації залишків пального має бути відображено лише пальне, визначене в пп. 215.3.4 ПКУ згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, податківці зауважили: відповідно до п. 9 підрозділу 5 р. XX ПКУ дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання. У разі виявлення за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених в акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

Міністерство фінансів України наказом від 18.03.2016 р. № 373 затвердило зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 (далі — Положення № 1130), а саме:

• у разі обрання чи переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку чи відмови від спрощеної системи оподаткування особа реєструється платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) не раніше дати зміни системи оподаткування з урахуванням положень ст. 293 р. XIV ПКУ, якими встановлюються ставки єдиного податку для платників третьої групи, що передбачають сплату ПДВ без сплати цього податку (пп. 3.6 Положення № 1130);
• нова заява про реєстрацію платником ПДВ у випадку, передбаченому пп. 3.9 Положення № 1130, може бути подана до контролюючого органу з бажаною датою реєстрації, що була вказана в попередній неприйнятій заяві, якщо особою, яка добровільно реєструється платником ПДВ, ліквідовано недоліки, установлені абз. 1 пп. 3.9 Положення № 1130, і така нова заява подана не пізніше ніж за три робочих дні до початку податкового періоду, із якого така особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних;
• якщо реєстраційна заява подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про реєстрацію викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (пп. 3.10 Положення № 1130);
• якщо заява про анулювання реєстрації платника ПДВ подана до контролюючого органу в електронній формі, відмова в анулюванні реєстрації чи пропозиція надати нову заяву про анулювання реєстрації викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла така заява (пп. 5.4 Положення № 1130);
• рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до ДФСУ в 10-денний строк після ухвалення (пп. 5.10 Положення № 1130).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом від 13.04.2016 р. № 680 затвердило Примірну тендерну  документацію для процедур закупівель − відкриті торги та конкурентний діалог.

Примірна тендерна документація складається і подається в електронній формі.

Вона містить:

• обов'язкову інформацію, визначену ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається із трьох граф і подається замовником окремим файлом. У графі «1» зазначається нумерація, у графі «2» — перелік складових тендерної документації, у графі «3» — вимоги щодо їх заповнення відповідно до Закону;
• інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель;
• додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами.

Зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником.

Міністерство юстиції України в листі «Про подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників» від 27.11.2015 р. № 1032/1375-0-2-15/8 зазначило, що відповідальність за неподання відомостей про власників істотної участі законом не передбачена. При цьому обов'язково заповнюються та подаються перша сторінка відповідної реєстраційної картки (форми затверджені наказом Мін’юсту від 06.01.2016 р. № 15/5) із зазначенням кількості поданих сторінок й інші заповнені сторінки. Незаповнені сторінки не подаються, як це вимагалося раніше.

Для подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників необхідно заповнити Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань. У разі відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера) учасника (засновника) юридичної особи, якщо учасник (засновник) − юридична особа, у розділі 5 зазначеної реєстраційної картки робиться відповідна відмітка.

Верховний Суд України у справі від 06.04.2016 р. № 3-174гс16 постановив: поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492, не передбачено. Тож банк був позбавлений можливості виконувати розпорядження підприємства за поточними рахунками, власником яких є фізична особа, внаслідок чого в підприємства не виникає грошових вимог до банку за поданими заявами про перерахування коштів і видачу готівки.

Окрім цього, ВСУ постановив: припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ч. 1 ст. 601 ЦКУ) в умовах, коли в банківську установу введено тимчасову адміністрацію, неможливе.

Верховний Суд України в постанові від 06.04.2016 р. сформував правову позицію у справі № 6-409цс16. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права (ст. 233 Кодексу законів про працю (далі − КЗпП). Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо цього дня він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Відповідно до ст. 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки. Визначені ст.ст. 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити й обговорити причини пропуску цих строків, а також вказати в рішенні мотиви, чому він поновлює чи вважає неможливим поновити порушений строк.