Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об'єднань інвалідів» від 14.03.18 р. № 183 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об'єднань інвалідів.
Для отримання фінансової підтримки від держави громадські об’єднання мають подати до Фонду соціального захисту інвалідів до 30 травня року, що передує року використання коштів, заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Разом із заявою слід також подати:
- копію статуту (положення) громадського об’єднання, якщо кошти отримують вперше або якщо до статуту (положення) вносилися зміни;
- анкету громадського об’єднання за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- інформацію про діяльність громадського об’єднання;
- копію протоколу засідання статутного органу громадського об’єднання про обрання складу керівництва;
- копію звіту про діяльність громадського об’єднання;
- копію звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації;
- календарний план та анкету заходу (програми);
- розрахунки та обґрунтування за напрямами використання бюджетних коштів (де зазначити фактичні показники діяльності громадських об’єднань з урахуванням отримання ними власних надходжень та очікуваних ресурсів з інших джерел фінансування);
- інформацію про обсяг фінансування місцевих (обласних) осередків (відокремлених підрозділів) громадських об’єднань, що претендують на отримання фінпідтримки у відповідному бюджетному році за рахунок місцевих бюджетів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо віднесення витрат невиробничого характеру (оренда земельних ділянок, що тимчасово не використовуються в господарській діяльності, придбання товарів, послуг) до витрат при розрахунку податку на прибуток» від 07.03.18 р. № 909/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що оскільки Податковим кодексом України (далі – ПКУ) не передбачено різниць для коригування фінансового результату на витрати невиробничого характеру, вони потраплять до витрат під час розрахунку податку на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.
Цей висновок був зроблений на підставі норми пп. 134.1.1 ПКУ, у якій зазначено, що об’єкт обкладення податком на прибуток дорівнює фінрезультату, визначеному відповідно до норм П(С)БО та МСФЗ, скоригованому на податкові різниці.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо визначення оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ» від 07.03.18 р. № 922/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала, що відповідно до п. 181.1 ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р. V ПКУ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).
Представники фіскального відомства прирівнюють оподатковувані операції до операцій, які є об’єктом обкладення ПДВ, і роблять такий висновок: під час розрахунку обсягу для цілей реєстрації особи як платника ПДВ враховують операції, що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від обкладення ПДВ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо періоду застосування переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток для визнання господарських операцій контрольованими» від 14.03.18 р. № 997/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 ПКУ, вони можуть визнаватись контрольованими з 27.07.17 р. та повинні бути відображені у Звіті про контрольовані операції.
Річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій із кожним контрагентом необхідно розраховувати для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.
Слід нагадати, що контрольованими операціями вважають господарські операції, які можуть впливати на об’єкт обкладення податком на прибуток, а саме (пп. 39.2.1.1 ПКУ):
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами-нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими в державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів щодо держав (територій) затверджується КМУ.
Оскільки 27.07.17 р. набула чинності постанова КМУ від 04.07.17 р. № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи», операції з контрагентами із цього переліку потраплять до контрольованих саме з 27.07.17 р.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з постачання послуг із організації надання прав на об’єкт інтелектуальної власності, власником якого є нерезидент, що здійснюється згідно з договором комісії» від 12.03.18 р. № 965/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо комітент отримає право на використання об'єкта інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту як власнику такого об’єкта буде визначатися як роялті в розумінні пп. 14.1.225 ПКУ. Тоді така операція не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з пп. 196.1.6 ПКУ.
Якщо передбачено надання комітенту права на використання об'єкта права інтелектуальної власності з можливістю його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання комісіонером від комітента коштів для подальшого їх перерахування нерезиденту за надання такого права не буде вважатися роялті. Їх вважатимуть оплатою за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, операцію з надання якого обкладають ПДВ за ставкою 20%.
Також кошти, які згідно з договором комісії отримує комісіонер від комітента безпосередньо за послуги із організації надання права на об’єкт інтелектуальної власності, власником якого є нерезидент, розцінюються як оплата вартості таких послуг, операція з постачання яких є об’єктом оподаткування.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо знижки на путівку, яку роботодавець надає своєму працівнику та/або члену його сім'ї» від 12.03.18 р. № 931/6/99-99-13-01-01-15/ІПК роз'яснила: норма пп. 165.1.35 ПКУ надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих як для свого працівника, так і для члена його сім’ї, якщо їхня вартість не перевищує в 2018 році 37230 грн, тобто 18615 грн (5 мінімальних зарплат) на кожну особу, за дотримання умов, що визначені в згаданому підпункті ПКУ.
Слід нагадати, що згідно з пп. 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включають вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, за таких умов:
- путівку надає роботодавець-платник податку на прибуток підприємств;
- путівка надається або безоплатно, або із знижкою (до доходу не включають розмір такої знижки);
- путівку надають один раз на календарний рік;
- вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року.
Представники фіскального відомства повідомляють: якщо розмір знижки на путівку, яку роботодавець надає своєму працівнику та/або члену його сім'ї першого ступеня споріднення, перевищує встановлений граничний розмір доходу, то податковий агент зобов'язаний утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із загальної суми наданої знижки. Тобто якщо вартість путівки (сума знижки) перевищує неоподатковуваний розмір (у 2018 році — 18615 грн), податок на доходи та військовий збір нараховують на всю вартість путівки (розмір знижки).
Якщо працівник сам купує путівку, а роботодавець виплачує йому компенсацію її вартості, пільга, яка встановлена пп. 165.1.35 ПКУ, не застосовується. Отже, підприємство-роботодавець під час нарахування (виплати) компенсації зобов'язане утримати за рахунок працівника податок на доходи та військовий збір і відобразити суми виплаченого доходу в розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «126».
Міністерство фінансів України у листі «Щодо визнання пені власними надходженнями» від 29.01.18 р. № 35140-05/23-92/252 повідомило, що оскільки штрафні санкції, отримані під час здійснення госпдіяльності, не входять до вартості наданих послуг (виконаних робіт), їх не можна зараховувати як власні надходження бюджетних установ. Отже, такі кошти включають до загального фонду бюджетників.
Нагадаємо, для штрафних санкцій не передбачено окремого коду бюджетної класифікації, тож обліковувати їх доцільно за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Національний банк України прийняв постанову «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» від 15.03.18 р. № 25, якою постановив, з 01 липня 2018 р. підприємства торгівлі та сфери послуг проводитимуть заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою, якщо в них відсутні монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок.
Заокруглення відбуватиметься за такими математичними правилами:
1) сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
2) сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Якщо в покупця є монети дрібних номіналів, він і надалі може ними розраховуватися. А в разі наявності таких монет у продавця — він може видати покупцеві решту цими номіналами.
Водночас заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.
Підприємства торгівлі та сфери послуг, які застосовують РРО, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Також Нацбанк з 01.07.18 р. додатково не випускатиме в готівковий обіг монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Утім, такі монети і надалі перебуватимуть в обігу та використовуватимуться як засіб платежу.
