Огляд законодавства

19-23 травня 2014 року. Верховна Рада України прийняла антикорупційний Закон

 

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (законопроект № 4556).

Як повідомляється в пояснювальній записці до законопроекту, метою Закону є виконання рекомендацій експертів Європейської Комісії з удосконалення положень антикорупційного законодавства, наданих у рамках переговорів щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Цієї мети пропонується досягти шляхом внесення змін до низки законодавчих актів.

Так, зокрема:

- передбачено встановлення більш жорстких видів покарання за корупційні правопорушення як для фізичних, так і юридичних осіб;

- перевірки достовірності зазначених у деклараціях відомостей будуть покладені на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, а також у Законі України «Про банки і банківську діяльність» буде закріплено право цього органу отримувати у фінансових установ інформацію щодо відображених у декларації відомостей при проведенні перевірки та інше.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 24.04.2014 р. № 6599/6/99-99-19-03-02-15 повідомило, що платники податку на прибуток можуть зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок авансових платежів на підставі відповідної заяви, яка готується в довільній формі, оскільки фактично переплата буде враховуватися за кодом бюджетної класифікації з податку на прибуток, а не авансових внесків.

Також податківці нагадали, що в заяві можна вказати напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів;

- повернення готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 07.04.2014 р. № 8078/7/99-99-17-03-01-17 повідомило про створення режиму, що забезпечує формування повідомлення-розрахунку при перевірці сум нарахованого ЄСВ фізособами-підприємцями (крім єдинників ) і самозайнятими особами.

Так, якщо розмір ЄСВ, розрахований в додатку 5 (таблиці 1, 3), менше мінімального страхового внеску, то відповідальна особа підрозділу доходів і зборів з фізичних осіб складає і направляє повідомлення-розрахунок, в якому вказується розрахунок суми доплати за результатами діяльності за календарний рік.

Фізособи-підприємці (крім єдинників) та самозайняті особи здійснюють доплату до сум страхових внесків згідно з повідомленням-розрахунком і подають в Міндоходів звіт згідно з таблицею 2 додатка 6 протягом одного календарного місяця після здійснення доплати.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 11.04.2014 р. № № 2259/Н/99-99-17-02-02-14 надало роз'яснення з питання передоручення права підпису податкових накладних підприємцем іншій особі.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Згідно з п. 19.2 Податкового кодексу України, представниками платника податків визнаються особи, які мають право здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Враховуючи викладене, фізична особа, яка має нотаріально засвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в податкових органах та здійснення відповідних угод, є уповноваженою особою фізичної особи - підприємця та може підписати податкову накладну.

Міністерство фінансів України в листі від 23.04.2014 р. № 31-05/60-10-10/9401 зосередило увагу на відповідальності казначеїв за порушення бюджетного законодавства при несплаті платежів.

За порушення бюджетного законодавства в частині необґрунтованої відмови в реєстрації або несвоєчасної реєстрації бюджетних зобов'язань та при необґрунтованій відмові в проведенні платежу до органів Казначейства можуть застосовуватися заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Бюджетного кодексу України (далі − БКУ) передбачена персональна відповідальність керівників органів Казначейства в разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлених БКУ.

Разом з тим, нормами пп. 1 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.2014 р. № 65 для органів Казначейства встановлено черговість проведення платежів.

У свою чергу, згідно з пп. 2 п. 11 зазначеної постанови, погашати кредиторську заборгованість за капітальними видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів казначеї мають право виключно після підтвердження обсягів такої заборгованості органами Держфінінспекції.

Міністерство фінансів України в листі від 05.05.2014 р. № 31-07240-09-27/10518 нагадало, що відповідно до п. 12 заходів з економії бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 65, передбачено тимчасову заборону на встановлення доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.

Водночас, Мінфін погоджується з тим, що на даний момент виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника супроводжується значними навантаженнями, покладеними на заступника.

У зв'язку з цим, на думку авторів листа, керівник установи може компенсувати такому працівникові додаткове навантаження шляхом встановлення йому надбавки в підвищеному розмірі за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи.

Також за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника керівник може збільшити такому заступнику розмір виплачуваної премії.

Однак, слід зазначити, що така компенсація можлива виключно в межах фонду оплати праці.

Міністерство фінансів України в листі від 28.03.2014 р. № 31-08410-07-21/6647 роз'яснило, як прокласифікувати об'єкт основних засобів, якщо його частини мають різний термін експлуатації.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Строк корисного використання (експлуатації) − це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Аналітичний облік основних засобів у розрізі груп здійснюється з використанням Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів».

При визначенні групи, до якої відноситься об'єкт основних засобів, здійснюється його класифікація за класами або типами основних засобів, наведеним у зазначеному Державному класифікаторі, враховуючи функціональне призначення, технічні характеристики, умови використання.

Національний банк України постановою «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і введення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 р. № 270 продовжив дію валютних обмежень.

Документом, зокрема, передбачено:

1) скорочення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 180 до 90 календарних днів;

2) введення вимоги про обов'язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України, що стосується:

- надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України;

- надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь фізичних осіб у сумі, яка дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень на місяць. Винятком є надходження з-за кордону в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), повернуті у зв'язку з неправильно вказаними реквізитами.

Зазначені норми є тимчасовими і діятимуть з 20 травня по 20 серпня 2014 року.

Національний банк України в листі від 15.05.2014 р. № 29-113/23395 розглянув питання сплати пенсійного збору при купівлі валюти.

Щодо пенсійного збору за договорами на купівлю валюти, укладеними до 01.04.2014 р. з датою валютування 01.04.2014 р. і пізніше, регулятор повідомив, що пенсійний збір сплачується незалежно від дати укладення договору на купівлю валюти, починаючи з 01.04.2014 р.

Також автори листа відзначили, що під час проведення банківських операцій основним критерієм, за яким визначається необхідність сплати пенсійного збору юридичною або фізичною особою, є купівля іноземної валюти.

Щодо сплати збору під час проведення валютних операцій на умовах «своп», Нацбанк роз'яснив таке. Під час проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах «своп» обидва банки, що беруть участь у цій операції, повинні сплачувати пенсійний збір. При цьому один з банків-учасників здійснює сплату збору при купівлі ним іноземної валюти за першої операції в рамках проведення валютного «свопа», а другий банк - під час здійснення купівлі іноземної валюти при виконанні другої (зворотної) операції.

Фонд соціального страхування з тимчасової непрацездатності розглянув питання щодо вимог до лікарняного листка, якщо працівник працює в одному місті і надає лікарняний, виданий лікувальним закладом іншого міста, в якому працівник має постійне місце проживання.

Згідно з п. 1.6 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, № 455 видача документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу непрацездатного. Пунктом 1.9 Інструкції № 455 передбачено видачу листка непрацездатності (довідки) в амбулаторно-поліклінічних закладах лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання або роботи. Пунктом 1.10 Інструкції передбачено, що особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза основним місцем роботи та проживання, лікарняний видається за місцем їх тимчасового перебування, з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, на кількість днів непрацездатності.

Отже, якщо тимчасова непрацездатність настала не за основним місцем роботи, але за місцем постійного проживання, то дозвіл головлікаря на видачу лікарняного не потрібен.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра